Групове фото — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Групове фото

2356
Не так давно, 9 квітня, Нацбанк видав постанову № 134 "Про затвердження Положення про порядок ідентифікації та визначення банківських груп". Документ був зареєстрований в Мін'юсті 28 квітня і вже вступив в законну силу.
Добровільно-примусово
Дане Положення було розроблено відповідно до Закону № 3394 від 19.05.11 р. "Про внесення змін до деяких законів України (щодо нагляду на консолідованій основі)". Як уже писав, цим законодавчим актом було запроваджено нагляд за фінансовими (у тому числі банківськими) групами, що складаються з банку і пов'язаних з ним компаній. Своєю нинішньою постановою регулятор визначає порядок ідентифікації і визнання банківських груп як об'єкта нагляду на так званій консолідованій основі, тобто в рамках групи.
При цьому документ передбачає два підходи: банківська група може повідомити про себе в Нацбанк добровільно або ж регулятор сам виявить її і визнає її існування. Зокрема, одна з норм Положення говорить про те, що "банки та інші фінансові установи в разі виявлення відомостей, які можуть свідчити про їхню приналежність до банківської групі, зобов'язані повідомити про це Нацбанку".
Крім того, відповідно до іншої норми юридична або фізична особа, яка має намір стати власником створюваної або вже існуючої банківської групи, зобов'язана повідомити про свої плани НБУ, оформивши при цьому досить великий перелік документів. До речі, в разі подання неповного пакету документів або їх невідповідності вимогам регулятора, останній має право запитати додаткові дані для уточнення структури власності та характеристик групи.
Втім, постановою не передбачається жодної відповідальності або санкцій за невиконання вищевказаних вимог. Тобто у нинішніх фактичних власників банківських груп формально немає ніякого стимулу добровільно "здаватися" Нацбанку.
Якщо власник банківської групи не вважав за потрібне добровільно задекларувати її існування, НБУ ідентифікує банківську групу самостійно, на підставі інформації, отриманої в рамках здійснення банківського нагляду, а також від інших регуляторів фінансових ринків (Нацкомфінпослуг, НКЦПФР) і навіть іноземних колег. Наприклад, нещодавно Нацбанк підписав меморандум про взаєморозуміння у сфері банківського нагляду з Банком Греції.
За результатами самостійної ідентифікації НБУ вимагатиме від власників групи надання всіх згаданих вище відомостей, які вони мали шанс подати добровільно. Якщо контролюючі групу структури або фізособи не подадуть регулятору необхідну інформацію або не обґрунтують документально відсутність банківської групи, то регулятор визнає наявність такої на підставі вже наявних даних.
Хто є who
Згідно з Положенням, Нацбанк ухвалює рішення про визнання існування банківської групи в двох випадках. По-перше, якщо група юридичних осіб складається з материнського банку і його українських та іноземних дочірніх і (або) асоційованих компаній, які є фінансовими установами. По-друге, якщо група юридичних осіб, які мають спільного контролера (власника), складається з двох або більше фінансових установ.
При цьому частка активів банків (розрахунок робиться за останні чотири звітні квартали) повинна перевищувати 50% сукупних активів усіх фінустанов, що входять в групу. Примітно, що, згідно з постановою, держбанки, а також банки з державною участю не вважаються банківською групою, незважаючи на те, що їх власником є держава.
Крім того, в рамках банківської групи НБУ з метою нагляду може виділяти підгрупи: кредитно-інвестиційну (входять банки і всі фінансові компанії, крім страхових) і страхову. Власники банківської групи повинні визначити відповідальну особу, яка буде представляти групу у відносинах з регулятором, зокрема, складати і подавати консолідовану і субконсолідовану звітність та інформацію відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ.
Регулятор може скасувати визнання існування банківської групи, якщо відповідальна особа, яка представляє групу у відносинах з регулятором, доведе, що ті чи інші зміни (наприклад, у структурі власності) привели до того, що сукупність банків і фінансових компаній більше не відповідає визначенню банківської групи.
Союз нерушимий
У вітчизняних реаліях більшість фінансових груп - банківські, оскільки саме банківський сектор є найбільш розвиненим сегментом фінансового ринку, як мінімум, за обсягами активів. Один з найбільших - ПриватБанк, який має в своєму розпорядженні дочірні банки в Латвії, Грузії та Росії. У свою чергу, наприклад, у його латвійської "дочки" є філії в деяких країнах ЄС. Власне ПриватБанк представлений філією на Кіпрі. Закордонні дочірні структури є у банку "Південний" - в Латвії, а також у "Дельта Банку" - в Білорусі.
Варто також зазначити, що на вітчизняному ринку працюють банки, підконтрольні одному і тому ж власнику. Так, після придбання Сбербанком Росії австрійської групи Volksbanken International росіяни контролюють в Україні два банки: Дочірній банк Сбербанку Росії і Фольксбанк. Крім того, італійській UniCredit Group належать "УніКредит Банк" і Укрсоцбанк, а французькій групі Credit Agricole - "Креді Агріколь Банк" (колишній "Індекс-банк") і КІБ "Креді Агріколь" (колишній "Каліон Банк").
Відзначимо, що західні власники цих фінустанов вже заявили про плани щодо їх злиття в найближчому майбутньому. Є й більш непрозорі банківські об'єднання. Так, учасники ринку говорять про афілювання Індустріалбанку, "Експрес-Банку" і банку "Хрещатик". У той же час Дмитро Гриджук, голова правління банку "Хрещатик", відзначає, що банк не є частиною банківської групи: "У нас є тільки недержавний пенсійний фонд - це нефінансова компанія, що залучає до фонду нових учасників, проводить роз'яснювальну роботу".
Зазначимо, що до кризи на ринку працювало неформальне банківське тріо ("Європейський", "Національний Стандарт" і "Володимирський"), контроль над яким приписували бізнесменові Павлу Борулько. На даний момент всі три банки перебувають на стадії ліквідації.
Зі страхом
Ще частіше на фінансовому ринку має місце афілійованість вітчизняних банків зі страховими компаніями (СК). Найбільш яскраві і прозорі приклади таких альянсів: Брокбізнесбанк і "Брокбізнесстрахування", ПУМБ і СК "АСКА", УкрСиббанк і AXA, банк "Фінанси та Кредит" і СК "Омега" тощо. Не секрет, що при страхуванні ризиків, пов'язаних з кредитними операціями банків, вони віддають перевагу "своїм" СК. Приміром, у споріднених СК, як правило, страхуються застави (нерухомість, автомобілі), а також життя позичальників.
При цьому реально ризики нікуди не йдуть - вони залишаються всередині групи. До кризи банки також масово обзаводилися лізинговими компаніями (наприклад, "РайффайзенЛізинг", "УніКредитЛізинг"), компаніями з управління активами ("ОТП Капітал", "УкрСиб Ессет Менеджмент") і навіть факторинговими компаніями ("ОТП Факторинг", "Кей Коллект"), на які списуються проблемні кредити.
Втім, не виключено, що вимоги консолідованого нагляду змусять ці спеціалізовані компанії інтегруватися в структуру банків. У всякому разі, минулого тижня "ОТП Банк" повідомив про намір приєднати до себе компанію "ОТП-Кредит", яка була створена навесні 2011 р. для роботи на ринку споживчого кредитування.
А сенс?
Крім усього іншого, Законом передбачаються серйозні обмеження на участь членів банківської групи в капіталі юридичних осіб, які не є фінансовими установами. Так, максимальний розмір участі в статутному капіталі одної юрособи не повинен перевищувати 15%, а всіх юросіб - 60% від консолідованого регулятивного капіталу банківської групи. Обсяг інвестицій учасників банківської групи в капітал СК буде відніматися з регулятивного капіталу групи.
Більше того, НБУ отримає право встановлювати ліміти на операції між банками і СК, що належать одній групі. Так само жорстко будуть лімітувати операції між банками, що входять до фінансової групи, і нефінансовими компаніями. На практиці це означає, що обсяг операцій між фінустановою і спорідненими промисловими компаніями не повинен перевищувати 10% статутного капіталу банку. Для порівняння: зараз банк може надати групі інсайдерів кредити в розмірі приблизно 30% статутного капіталу (норматив Н10, постанова НБУ № 368 від 28.08.01 р.).
Від таких правил можуть серйозно постраждати найбільші банки з національним капіталом, адже, як відомо, майже всі вони (ПриватБанк, "Фінанси та Кредит", ПУМБ, Брокбізнесбанк) входять у фінансово-промислові групи (ФПГ), будучи активними кредиторами споріднених компаній. Відзначимо, що на початку цього року ДПСУ виділила 16 ФПГ, на які має намір звернути більш пильну увагу.
При виявленні порушень банківською групою нормативно-правових актів НБУ регулятор може встановлювати підвищені економічні нормативи, а також обмежувати окремі види операцій, аж до повної заборони на операції між банком та іншими учасниками банківської групи.
Більше того, Нацбанк може зажадати від фінустанови припинити участь у статутних капіталах дочірніх компаній, що є членами банківської групи. Нагадаємо, що Закон № 3394 також закріплює за Нацбанком право вимагати від українських фінустанов зменшити участь в капіталі дочірнього банку і навіть закрити банки або філії, створені за кордоном.
Віктор Горбачов, заступник голови правління "Райффайзен Банку Аваль":
- Політика групи Raiffeisen і наших акціонерів абсолютно прозора - ніколи не виникало питань щодо розкриття інформації про пов'язаних осіб і структури. Навіть в самому материнському банку є спеціальний підрозділ, що займається дочірніми структурами.
Як тільки проводиться будь-яка комплексна перевірка НБУ (здійснюється раз на півтора-два роки), регулятор дуже детально вивчає зв'язок компаній з банком. Зокрема, з'ясовується, скільки у власності банку знаходиться акцій інших компаній або яка частка в статутних капіталах компаній. Тому для нас немає нічого нового - ми завжди все показували самі.
Володимир Хливнюк, голова правління банку "Фінанси та Кредит":
- Ми зараз опрацьовуємо цю постанову (про консолідований нагляд), аналізуємо матеріали - наскільки я розумію, час у нас ще є. Зрозуміло, що будь-які вимоги регулятора повинні виконуватися. Тому, звичайно ж, ми зробимо це добровільно. Будь-яка перевірка НБУ (не обов'язково комплексна) починається і закінчується вивченням концентрації операцій банку з пов'язаними особами. Тобто всі пов'язані з банком сторони регулятор, безумовно, бачить. Вони оперують тією ж інформацією, що і банк, хоча ці відомості можуть бути і непублічними.
Дмитро Гриньков
За матеріалами:
Бізнес
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас