Прелюдія до битви — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Прелюдія до битви

552
Створення Конституційної асамблеї (органу, уповноваженого створити ескіз оновленого Основного Закону) не стало визначною подією. Поява КА особливих емоцій у політично розпещених громадян не викликала. Опозиція, що охоче використовує всякий привід вколоти владу, відреагувала на факт виникнення нового дорадчого органу при президентові вкрай ліниво. Їх не зацікавив навіть факт присутності в списку асамблеїстів такого одіозного персонажа, як VIP-вербувальник Анатолій Рибаков. Арсеній Яценюк обмежився ритуальною критикою, повторивши стару тезу: мета нового органу - забезпечити обрання Януковича парламентом в 2015-му році. Сперечатися з подібним припущенням марно, погоджуватися - безглуздо. Експрес-опитування громадян, посвячених в ниці деталі високої політики, переконало, що будувати хоч трохи виразні прогнози з цього приводу передчасно. По-перше (наскільки можна судити), як сам Віктор Федорович, так і його хитромудрі візири ще толком не знають, чого саме вони хочуть від чергового раунду конституційного процесу. Є більш нагальні завдання і більш гострі проблеми. Ходять чутки, що "куратор" Андрій Клюєв уже колекціонує голоси нардепів, готових підтримати майбутні конституційні зміни. Якщо це і так, то, швидше за все, це робиться запас, за старою вітчизняною традицією, - "шоб було". По-друге, три роки - термін досить довгий. Чи багато народу в 1988-му вірило в швидке проголошення незалежності України? Хто міг у 2001-му передбачити появу помаранчевого Майдану? Скільки провидців припускали в 2007-му ув’язнення Тимошенко в Лук'янівську в'язницю? Ті, хто сьогодні з видом знавців беруться детально передбачати таке віддалене майбутнє, або злегка наївні, або сильно самовпевнені. По-третє, навіть побіжне знайомство з особовим складом нового формування не дозволяє вважати КА синклітом безсловесних виконавців чужої волі.
На початку року автору цих рядків довелося побувати на засіданні круглого столу, на якому обговорювалися майбутні плани КА. У роботі заходу взяли участь чимало потенційних членів недавно легалізованої асамблеї. У своїх виступах відомі правознавці не дуже церемонилися в оцінках влади. Як ілюстрацію наведу кілька цитат. Суддя КС у відставці Павло Євграфов: "Верховна Рада допускає порушення Конституції під час ухвалення закону "Про вибори народних депутатів". Але і президент, підписавши такий закон, не виконав вимоги Конституції. Чому він ігнорував обов'язки її гаранта? Ось у Німеччині президент вчинив всупереч конституції, і змушений був подати у відставку... Більшість наших громадян законослухняні. Головна загроза Конституції виходить від органів державної влади. Її порушують президент, прем'єр-міністр, народні депутати". Головний науковий співробітник Інституту держави і права Василь Сіренко: "В недобрий час задумані ці зміни до Конституції... Де гарантія, що підготовлений Конституційною асамблеєю проект буде мати якісь переваги?.. У влади є і бажання, і можливості провести до Конституції найбільш реакційні зміни... "Постпред парламенту в Конституційному суді Анатолій Селіванов: "Розшифруйте, як може бути самоврядним дорадчий орган при президенті? Не може бути повноцінним суб'єктом конституційної правотворчості орган, залежний від президента, орган дорадчий... "Віктор Мусіяка, професор права: "Захистом від зазіхань повинна стати чітко прописана в Конституції кримінальна відповідальність за узурпацію влади... Гарант не реагує на те, що в законах присутні прямі порушення Конституції, сам подає антиконституційне подання... Якщо президент не направить до парламенту проект змін, напрацьований майбутнім складом Конституційної асамблеї, ми повинні будемо звертатися до народу... "Список цитат, як і список ораторів, можна було б продовжити.
Згоден, у виконанні Тимошенко, Луценка або Яценюка реприманди вийшли б яскравішими. Але ж мова йде не про полум'яних борців з режимом, а про тих, хто (хоча б в силу роду занять) звик емоційне погоджувати з раціональним. Всі зазначені громадяни в результаті були затверджені у статусі членів КА, хоча, цілком очевидно, що ні своїх поглядів на конституційний процес, ні своєї думки про владу вони за минулі місяці не змінили. Незважаючи на те, що опозиція поспішила записати їх в категорію громадян "чего изволите". За оцінками деяких спостерігачів, як мінімум п'ята частина членів нової структури - люди, які навряд чи стануть свою точку зору ставити в залежність від волі гаранта.
Повертаючись до лютневого столу, наведу ще одну цитату. Леонід Кравчук (якого вже тоді називали безальтернативним кандидатом на пост голови асамблеї), насилу приховуючи роздратування, під завісу заходу прорік: "Все одно, що думає президент вранці або ввечері. Це не має значення. Значення має те, що краще для українського народу".
Безумовно, не варто перебільшувати сказане Леонідом Макаровичем, днями затвердженим головою. Але й применшувати не варто в світлі того, що КА, нагадаємо, дорадчий орган при Януковичі, а не опозиційна фракція. Наївно вважати, що асамблея стане новим осередком опору режиму, але й розглядати її як безвідмовний "стіл юридичних замовлень" не варто. У всякому разі, поки.
Оприлюднений список членів асамблеї, безумовно, неоднорідний. Незважаючи на логічний набір вимог до членів настільки специфічного органу, там є різні люди. Є "наглядачі" від різних центрів впливу. Є персонажі, які розглядають свою присутність у цьому органі як трамплін для кар'єрного зростання. Або плацдарм, необхідний для повернення в світ великої політики. Є випадкові статисти. Є безідейні угодовці. Є ідейні нонконформісти. Є невиправні ідеалісти, які незважаючи ні на що вірять, що навколишній світ можна змінити на краще. І що Конституція - дієвий механізм подібних змін. Є захоплені натури, для яких робота над модернізацією Основного Закону - захоплююче заняття, складна, тонка, естетська гра. Чия візьме гору? Чи дадуть метри від юриспруденції і ті, хто приєдналися до них, використовувати себе "втемну"? Чи виявляться старання асамблеїстів порожньою забавою? Прикриттям для цинічної інтриги? Або істинним зразком правознавчого мистецтва, здатним радикально змінити погляди суспільства і політикуму на Конституцію? Останнім сьогодні віриться насилу. Але справедливості заради варто відзначити: є шанси, що КА виявиться здатною як мінімум створити корисні напрацювання, які рано чи пізно (краще б раніше) будуть взяті на озброєння розсудливими, сумлінними і відповідальними політиками.
Окремі діючі члени КА щиро сподіваються на те, що в доступному для огляду майбутньому до роботи асамблеї підключаться представники опозиції, яка діяльність нової структури, з цілком зрозумілих причин, поки ігнорує. Місця, відведені для висуванців БЮТ, "Нашої України", "Фронту змін", "Свободи" та "Удару", поки порожні. І будуть порожні, в кращому разі, до завершення виборчої кампанії. Член КА Ігор Коліушко (людина, яку важко запідозрити в провладних настроях) погодився з тим, що навряд чи було коректно називати дорадчо-консультативний орган при голові держави гордим словом "асамблея". Але при цьому висловив переконання, що діалог щодо конституційних змін необхідний. І опозиції було б нерозумно ігнорувати такий діалог, чіпляючись за назву та нехтуючи суттю процесу. Схожу точку зору висловив ще один асамблеїст, Віктор Мусіяка, який вважає, що опозиції, якщо вона говорить про свою можливу перемогу на майбутніх парламентських виборах, сам Бог велів активно впливати на конституційний процес. Оскільки Верховна Рада наступного скликання і буде тим органом, на який покладуть місію коригування Основного Закону.
Визначальна роль ВР в цьому процесі, як відомо, закріплена чинною Конституцією. Те, що конституційна модернізація обов'язково буде узаконена депутатами, свого часу обіцяв Віктор Янукович. Уже після появи указу про створення асамблеї про неодмінну участь Ради говорили голова КА Леонід Кравчук і секретар органу Марина Ставнійчук. При цьому вони не приховували, що нова версія Основного Закону з високим ступенем ймовірності буде винесена на референдум. Оскільки в планах асамблеїстів уточнення розділів КУ - I ("Загальні положення"), III ("Вибори. Референдум") і, можливо, XIII ("Внесення змін до Конституції України"), подібна "чистка" передбачає обов'язкову згоду народу.
Чи погодяться борці з владою - опозиціонери - використовувати КА як ефективний переговорний майданчик, з'ясується скоро. Марина Ставнійчук у коментарі ZN.UA сказала, що і Леонід Кравчук, і вона знаходяться в постійному переговорному процесі з представниками опозиції. І що окремі противники режиму вже висловили готовність в майбутньому підтримати деякі плановані нововведення.
Марина Іванівна сьогодні є головним носієм інформації про плани недавно створеного органу. Як секретар КА вона покликана бути мотором асамблеї. Як радник президента і керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації вона зобов'язана виконувати функції посередника між владою і структурою, окремі члени якої щиро вірять в можливість відносно автономної роботи КА. На питання про характер майбутніх відносин між Банковою і новим дорадчим органом, один з членів асамблеї обережно зізнався: "Хотілося б, щоб вони носили повідомлюваний, а не дозвільний характер. У президентської адміністрації напевно інші плани щодо цього. Але, по-перше, в КА чимало людей, які будуть працювати так, як вважають за потрібне. І пропонувати те, що вважають за необхідне. Незалежно від майбутніх планів Януковича. По-друге, є надія на те, що АП зараз буде якийсь час не до КА. Проблема ще й у тому, чи спрацюємося. В асамблеї зібрані носії різних підходів, а в суперечках юристів не завжди народжується істина. Крім того, надлишок (нехай і виправданий) представників академічної науки може послужити погану службу. Люди такого роду не завжди відрізняються бійцівськими якостями. Вони здатні створити, але чи здатні захистити створене - подивимося".
Перше засідання свіжоспеченої Конституційної асамблеї відбудеться, за словами секретаря комісії, не пізніше 20 червня. Точна дата поки не призначена, оскільки її треба вписати в робочий календар гаранта. Участь у цьому заході Віктора Януковича Марина Ставнійчук вважає логічною і необхідною. Оскільки КА є дорадчим органом при президенті. І оскільки саме Віктору Федоровичу доведеться внести розроблений асамблеєю проект конституційних змін в парламент. На запитання про те, чи можливо, що Янукович, з якихось причин проігнорує напрацювання КА, секретар комісії відповіла гранично дипломатично: "Я щиро сподіваюся на інтенсивний діалог, на регулярне спілкування. Зрозуміло, цей діалог не буде носити щоденний характер. Але є і бажання, і можливість регулярно інформувати президента про те, над чим працює комісія. Пояснювати, що і як робиться. Професіоналізм членів асамблеї і відкритість президента дають підстави вважати, що пропоновані нововведення будуть зустрінуті з розумінням. Хоча говорити про характер майбутніх змін, безумовно, дуже рано".
Марина Ставнійчук вважає, що на першому засіданні Віктор Янукович поділиться з членами асамблеї своїми поглядами на ідеологію і філософію майбутнього конституційного процесу (цікаво було б послухати...) "Звичайно, ніякі конкретні, деталізовані побажання озвучені не будуть. Співпраця президента з асамблеєю буде будуватися на принципах поваги та довіри".
Від себе додамо, що президентським указом передбачено, що голова Асамблеї "регулярно, не рідше одного разу на квартал, доповідає президенту України про діяльність Конституційної асамблеї". Кажуть, цей пункт президентського указу особливо "порадував" самого "доповідача"...
Пані Ставнійчук не ризикнула прогнозувати, коли саме комісія завершить свою діяльність: "Має бути вдумлива, копітка робота. Враховуючи масштаб і складність завдань, на це буде потрібно від півтора до трьох років". При цьому Марина Іванівна не виключила, що перший проект конституційних змін потрапить в Раду вже в кінці цього року. "Модернізація Конституції - процес складний і трудомісткий. Але багато що не тільки можна, а й треба змінювати оперативно. Подібну точку зору, до речі, поділяє і Венеціанська комісія, і ПАРЄ. Пріоритет - створення повноцінної системи незалежного правосуддя. Необхідність модернізації системи судоустрою та правоохоронної системи усвідомлюють, на мою думку, і влада, і опозиція. І в цьому питанні ми в стані вийти на спільні підходи. Уточнення принципів формування та функціонування Вищої Ради юстиції, уточнення повноважень Верховної Ради і президента в цій сфері - вимога часу. Змінити стан речей, не зачіпаючи 131 статтю Конституції, неможливо. Було б ідеальним, якби до вересня цього року ми спільно вийшли на готовий законопроект, який був би попередньо схвалений більшістю Ради і відправлений до Конституційного суду для отримання необхідного висновку. Завдання складне та амбіційне. Сподіваюся, що воно виявиться здійсненним. Зрозуміло, ця точкова зміна повинна бути чітко ув'язана із загальною філософією реформування Конституції, логіка цих локальних змін не може суперечити загальній логіці модернізації Основного закону". Деякі члени асамблеї, наскільки мені відомо, сумніваються в доцільності такого підходу. І вважають, що подібний крок, продиктований бажанням влади продемонструвати Європі своє бажання хоч в чомусь відповідати її побажанням.
Як випливає з тексту указу Віктора Януковича, свою роботу асамблеїсти повинні почати з узагальнення практики реалізації Конституції. Марина Ставнійчук розшифрувала, про що йде мова. На запитання, чи будуть піддані аналізу численні порушення Основного закону, в тому числі і державними органами, секретар комісії уточнила: "Має бути ретельний аналіз всієї практики застосування Конституції. Аналіз стану конституціоналізму в державі. Окремої уваги заслуговують рішення Конституційного суду. Якщо не всі, то, у всякому разі, значна частина. Без цього аналізу розробка повноцінної концепції реформування, на мій погляд, неможлива".
Венеціанська комісія і Парламентська асамблея Ради Європи, дійсно, рекомендували Україні розпочати вдосконалення системи судоустрою невідкладно, не чекаючи парламентських виборів. Ось тільки готовність влади врахувати побажання шанованих структур дещо бентежить - аж надто незвично виглядає така зговірливість.
Характер відносин між українською владою і Венеціанською комісією також, очевидно, зазнає істотних змін. Принаймні, так стверджує сама Марина Ставнійчук. За її словами, "ми повинні відмовитися від неефективної практики: ми розробляємо проект, відсилаємо до Венеціанської комісії, і по півроку чекаємо їх висновків. Відтепер ми будемо працювати в постійному тісному контакті, з самого першого дня. У представників ВК буде можливість регулярно та оперативно ділитися з членами конституційної асамблеї своїми побажаннями, висловлювати свої зауваження, обмінюватися думками з нашими юристами. Члени Венеціанської комісії висловили готовність перейти до такого, набагато більш ефективного стилю роботи. Є надія, що процес роботи над конституційними змінами від цього тільки виграє".
Роз'яснила Марина Іванівна і сенс загадкового положення, що міститься в президентському указі "Про Конституційну асамблею". Згідно з текстом указу, передбачається, що КА в числі інших створить комісію "з питань конституційного ладу та порядку схвалення та введення в дію змін до Конституції України". На запитання, навіщо асамблеї така комісія, якщо порядок реформування Основного Закону чітко прописано в чинній Конституції, пані Ставнійчук з посмішкою відповіла: "Якщо ви звернули увагу, існує декілька рішень Конституційного суду, що стосуються цих питань. І правова позиція КС у цих рішеннях істотно відрізняється. Асамблеї потрібно проаналізувати стан порядку внесення змін до Конституції". За словами Ставнійчук, в цьому питанні не може бути різночитань. Особливо тоді, коли мова йде про всеукраїнський референдум. Необхідний єдиний чіткий підхід, який, можливо, знайде своє відображення у новій редакції XIII розділу Конституції. "Не виключено, що буде запропонований новий підхід, новий механізм внесення змін до Конституції України. Але про це поки говорити рано".
Секретар конституційної асамблеї не поділяє думку деяких своїх колег по КА про те, що дієвим механізмом захисту від посягань на Конституцію може бути введення кримінальної відповідальності за її порушення, чітко прописане в Основному Законі. "Рівень правового нігілізму зараз настільки високий, що Конституція вимагає захисту. На певному етапі необхідні превентивні механізми. Але вони, на мій погляд, повинні носити конституційний, а не кримінальний характер. Що це будуть за механізми, потрібно обговорювати".
Марина Ставнійчук вважає зайвою поспішність у питанні про запровадження територіально-адміністративної реформи. Вона вважає, що оскільки ця сфера безпосередньо залежить від характеру розподілу повноважень між центральними органами влади, підхід до модернізації системи місцевого самоврядування має бути максимально виваженим. "Після того, як дійдемо до єдиної думки, ми обкатаємо наші напрацювання в спеціально обраній пілотній області. Це дасть можливість проаналізувати можливі помилки і знайти оптимальний варіант розвитку місцевого самоврядування".
Секретар конституційної асамблеї рішуче заперечує, що кінцевою метою роботи КА є створення такої редакції Конституції, яка передбачала б обрання президента парламентом. "На сьогоднішній день визначення форми правління не є пріоритетним завданням. У членів асамблеї існують різні погляди на це питання. Форма правління буде визначена тільки після того, як буде розроблена чітка філософія та ідеологія конституційних змін". Розмови про парламентську республіку як про можливий спосіб збереження чинної влади Ставнійчук вважає звичайною політичною спекуляцією, цілком природною для періоду виборчої кампанії. "Структура влади повинна бути підпорядкована інтересам держави, а не навпаки".
Цікаво буде дізнатися, чи поділяє цю думку сам Янукович.
Сергій Рахманін
За матеріалами:
Дзеркало Тижня
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас