1001
Як зустрічати кризу
Циклічність економічних криз давно вивчена, і настання важких часів в економіці в багатьох випадках вдається передбачити. Наприклад, криза на фінансових ринках США і світу 2008 р. прогнозувалася експертами, у тому числі лауреатом Нобелівської премії з економіки Джозефом Стігліцом ще за два роки до її початку. В той же час фаза світової економічної кризи, що почалася з цієї зими і пов'язана з бюджетними труднощами країн ЄС, зокрема, Греції та Іспанії, також була передбачена економістами задовго до початку проблем.
Сьогодні ситуація на фінансових ринках в ЄС продовжує стрімко погіршуватися - курс євро досяг чергових рекордів падіння. І вже ні в кого не викликає сумнівів, що літо буде дуже важким як для європейської, так і для світової економіки.
Зокрема, тема кризи в ЄС стане головною темою обговорення на майбутньому саміті "Великої вісімки" в американському Кемп-Девіді.
У той же час, прогнозуючи наслідки описаних подій для України, зазвичай говорять про загрозу скорочення експорту і припливу іноземних інвестицій в країну і набагато рідше про те, до яких результатів для нашої країни може призвести нестабільність в країнах - зовнішніх постачальниках тієї чи іншої продукції.
По суті, аналіз загроз зовнішнім закупівлям в Україні прийнято виконувати тільки в паливно-енергетичній сфері. І ця робота вже призвела до створення програм, націлених на автономність країни на предмет її енергобезпеки.
Між тим в умовах світової глобалізації останніх 10-15 років економіка України стала вельми залежною не тільки від газу, а й від багатьох інших зовнішніх товарних поставок. Приміром, в останні п'ять років симпатії вітчизняних металургів завоювали китайські вогнетривкі матеріали, що закономірно веде до запустіння відповідної ніші у вітчизняній економіці.
Тим часом зрив закордонних поставок цієї сировини ставить під загрозу роботу металургії - основного експортера нашої країни. У зв'язку з цим виникає питання: на якому мінімально допустимому рівні слід підтримувати роботу вітчизняних вогнетривників, щоб перебої в постачаннях не нашкодили сталеварам.
Аналогічна вогнетривам ситуація складається і в сфері поставок феросплавів. Різке збільшення частки імпорту цієї сировини в останні роки вже призвело до низки конфліктів і без допомоги світової кризи. У першому кварталі цього року внутрішнє виробництво феросплавів в Україні скоротилося на 26,7%.
Настільки істотне падіння завантаження підприємств кольорової металургії відбувалося на тлі загального зниження в січні-березні обсягів експорту вітчизняними метпідприємствами, які є основними постачальниками валюти в країну, на 11,3%. При цьому імпорт сталевої продукції в країну зростає - за перший квартал він виріс на 62,7% в річному вирахуванні.
Наведені цифри говорять самі за себе і досить чітко характеризують картину того "заділу", з яким Україна входить в чергову хвилю світової кризи.
Відповідь на запитання, що робити в ситуації, що складається, дає світова практика. Наприклад, Японія довгі роки дуже жорстко обмежує поставки сільгосппродукції в країну, роблячи ставку на розвиток внутрішнього сільського господарства. І хоча ціна імпортного рису значно нижча, ніхто не збирається віддавати імпортерам ринок - всі добре пам'ятають про потенційну можливість блокади морських шляхів поставок на острови.
Схожим чином діють і США, обмежуючи видобуток вуглеводнів на своїй території з метою збереження внутрішнього паливно-енергетичного резерву, або ЄС, що надає субсидію власним сільгоспвиробникам у розмірі третини бюджетних видатків.
Таким чином, перед обличчям наступу кризи є всі підстави зробити ставку на внутрішню промисловість і власні джерела сировини. Так, як, наприклад, це вже зроблено в енергетиці - навіть при перебоях з постачаннями газу вугільники та атомники не дадуть енергосистемі зупинитися. Крім того, не можна забувати і силу законодавчих ініціатив. Як відомо, вийти з кризи 1998 р. вітчизняним металургам допоміг закон про спеціальний економічний експеримент у галузі.
Як тільки сталеварам знизили податки - через два роки вся країна стала на шлях впевненого зростання. Не виключено, що Україні перед загрозою економічного колапсу, що насувається, доцільно повернутися до використання в базових галузях промисловості позитивного досвіду минулих років.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
