Гра у свої ворота


Гра у свої ворота

Тема аукціонного продажу енергоресурсів держкомпаній, яка неодноразово змушувала звертати на себе увагу через дивні процеси, що відбуваються там, у квітні знову опинилася в об’єктиві учасників паливного ринку та спостерігачів.

Відповідальний за проведення торгів Аукціонний комітет уже більш як місяць не може зібратися, аби продати чергові обсяги нафти. І це попри те, що квітневі торги дали б можливість реалізувати українську нафту за рекордною ціною, адже до цього підштовхувала кон’юнктура світового ринку. Але, як відомо, дорого продавати державні ресурси в нас не заведено (зате заведено дорого купувати за державні кошти). Найшвидше, така життєва установка й стала причиною зриву торгів, які, за цією логікою, ймовірно відбудуться найближчим часом, адже світові ціни вже провалилися більш як на 10%. Не виключено також, що вигідна для всіх - за винятком держави - схема "зливу" української нафти "у рамках чинного законодавства" може наразитися на несподівану перешкоду в особі нового учасника процесу.

Укотре аплодувати сценаристам так званих аукціонів (відкритими торгами вони не є десь із 2008 року) дозволило те, що туман навколо проведення березневих торгів розсіявся. Як повідомляло DT.UA, вони відбулися 27 березня, і на них компанія "Укрнафта" продала 163 тис. тонн нафти за стартовою ціною 7765 грн./тонна (еквівалентно 808 дол./тонна без ПДВ).

Стартові ціни на торгах визначаються Аукціонним комітетом (про його склад ми ще поговоримо) на основі даних Держмитслужби про середній рівень цін на імпортну нафту за 15 днів до подачі заявок на участь у торгах. За даними джерел у митниці, до чергової дати подачі заявок, 16 березня, було оформлено три поставки нафти питомою вартістю 911 дол./тонна.

"Аукціони проводяться з дотриманням таких загальних принципів: добросовісна конкуренція; відкритість і прозорість на всіх стадіях проведення аукціону; недискримінація учасників аукціону; об’єктивність і неупередженість; недопущення корупційних дій і зловживань".

З порядку проведення торгів із продажу енергоресурсів власного видобутку*

Ці дані повністю збігаються з даними Міненерговугільпрому, яке у своєму листі №04/31/1537 сигналізувало Кабінету міністрів: на 16 березня поточного року (запам’ятаймо цю дату) середня ціна нафти становить 910,53 дол./тонна, відповідно, вартість української нафти на найближчому аукціоні становитиме 8724 грн./тонна, що на 21,7% вище за стартову ціну на лютневому аукціоні.

На цій підставі глава Міненерговугільпрому попросив в уряду внести до порядку проведення торгів норму про застосування понижувального коефіцієнта 0,85 при розрахунках стартових цін (читай - цін реалізації) на українську нафту щодо імпортної нафти, яка поставляється залізницею.

Кабмін сподівання галузевого міністерства не підтримав, проте 27 березня українську нафту було продано по 808 дол./тонна, тобто на 100 дол. дешевше, ніж раніше заявлена стартова ціна!

Кажуть, нібито митниця надала якусь уточнену довідку про ціни. Але як вони могли знизитися, якщо в усьому світі ще із січня спостерігалася стійка динаміка зростання, досягнувши піку наприкінці березня - на початку квітня?

Вивчаючи статистику, доходиш висновку, що стартова ціна, яка склалася по факту на березневому аукціоні, практично повністю відповідає рівню цін в останні три дні лютого, на які припадає оформлення більш дешевих обсягів російської нафти для Лисичанського НПЗ. Дуже схоже, що початкова ціна 911 дол./тонна, яка сформувалася за 15-денний період моніторингу, з 1 по 15 березня та про яку йдеться в листі Ю.Бойка, когось не влаштувала. І спільними з митницею зусиллями період моніторингу було зсунуто на три дні назад, у такий спосіб із розрахунку випали дорогі березневі поставки. Одночасно ввійшли дешеві лютневі.

Не виключено, що в пошуках шляхів здешевлення ресурсу згадали, що в порядку проведення торгів сказано про прив’язку стартових цін аукціону до російського сорту Urals, який із березня в країну не надходить. Залишилася тільки дорога "колісна" нафта з Казахстану сорту "Тенгіз". Але чим українська нафта гірша за казахську, чому б не використовувати цієї сировини як орієнтир? Тим паче що за якістю сорти приблизно однакові, чого не можна сказати про сірчистий Urals.

Проте вся історія проведення торгів українською нафтою показує: якщо є хоч найменша лазівка продати держресурс дешевше, її буде використано. У свою чергу, такі самі законні можливості одержати набагато вищу ціну буде проігноровано. Чи варто дивуватися березневим викрутасам Аукціонного комітету, якщо більшу частину 2010 року цей самий склад "фахівців" на очах у всіх примудрявся продавати українську нафту без ПДВ, використавши недостатньо чітко прописану норму в порядку визначення стартової ціни?.. Завдяки цьому розмір упущеної вигоди "Укрнафти" у 2010-му становив 262 млн. дол. (див. рис.).

І ніхто не писав листів у Кабмін із проханням в одноденний термін узгодити зміни до цього порядку, щоб підвищити ціну на українську сировину. Зате коли потрібно ціну знизити, як у розглянутій березневій ситуації, з Міненерговугільпрому такі телеграми саме летять.

Погодьтеся, зовні дивна поведінка. Більш зрозуміла вона, якщо подивитися на ситуацію з іншого боку. Фактичні втрати "Укрнафти" на березневому аукціоні становили близько 135 млн. грн. Якщо ж казати про якусь оптимальну ціну, наприклад, порівняно із середньою митною вартістю імпортної (казахської) нафти в березні (959 дол./т), то ціна питання зросте до 200 млн. грн.

Ну а якщо спробувати уявити, що в березні чиновники з Аукціонного комітету переслідували одну мету - одержання максимальної ціни за національне надбання, то ціна української нафти мала б становити 991 дол./тонна. Саме такою була середня митна вартість казахського ресурсу, закупленого кременчуцькою "Укртатнафтою" наприкінці березня.

Не викликає сумнівів, що саме за такою ціною, максимальною чи близькою до неї, за підсумком було продано українську нафту кінцевому споживачу - тій самій "Укртатнафті". (Останнім часом між аукціоном і нафтопереробним заводом знову з’явилося якесь ТОВ "Реаліз Ойл" із Дніпропетровська.) У такому випадку наполовину державна "Укрнафта" одержала б додатково майже 240 млн. грн. Запитаєте, куди пішла ця різниця? На це запитання пропоную відповісти кожному самостійно.

Чи є "порох" у Порошенка?

Для тих, хто ще не в курсі, повідомляємо: як мінімум з 2008 року музику на аукціонах одноосібно замовляє група "Приват", яка контролює й продавця нафти вітчизняного видобутку ("Укрнафту"), і кінцевих покупців (НПЗ "Укртатнафта", "Галичина", "Нафтохімік Прикарпаття"). Проблема лише в тому, що не завжди вдається контролювати чиновників з Аукціонного комітету. Але, як показує історія торгів, ця проблема вирішувана. Як кажуть обізнані люди, якщо розмова з новими чиновниками про варіанти зниження цін на українську нафту відразу не клеїться, у хід ідуть натяки на підвищення цін на нафтопродукти (дніпропетровці контролюють 25% АЗС у країні) і на зупинку заводів із соціальними та економічними наслідками, що випливають. І хоча із професійної точки зору цей блеф не викликає нічого, крім посмішки, це працює. Тим паче що є аргументи й іншого роду. У результаті всі щасливі. Судячи з усього, у квітні настав черговий такий період, пов’язаний із появою нових людей.

"Відплата" у вигляді високих цін на українську нафту, здавалося б, буде неминучою на квітневому аукціоні. Котирувальний період рухати вже нікуди, а поставок російської нафти давно вже немає. Але весь жах у тому, що ціни на нафтопродукти на початку квітня на зовнішньому ринку почали падати, а в травні перша хвиля зниження прокотилася й українськими АЗС. Закупивши на квітневому піку дорогу нафту, "Приват" неминуче опинився б у складному становищі в травні, коли більш оперативні імпортери палива почали б підтискувати найбільшу мережу в роздробі, змушуючи і її ціни теж рухатися вниз.

Судячи з усього, піти назустріч "клієнту" вирішили й у цій складній ситуації - квітневий аукціон із продажу нафти не відбувся дотепер. За наявними даними, причиною є відмова Ю.Бойка затверджувати новий склад Аукціонного комітету. За даними того самого джерела, необхідність у зміні складу з’явилася, зокрема, після приходу Петра Порошенка до керма Мінекономрозвитку та торгівлі, якому в Аукціонному комітеті належить квота з трьох представників.

Минулої осені Юрій Бойко одержав серйозну кулуарну перемогу над своїм давнім опонентом Андрієм Клюєвим, провівши через Кабмін свій варіант поправок до порядку проведення аукціонів. Відтепер у комітеті семеро представників Бойка (формально четверо від "Нафтогазу" і троє безпосередньо від міністерства), тоді як Мінекономрозвитку відведено всього три місця. Водночас Клюєв пропонував віддати по три місця Мінекономрозвитку й не сторонньому Міністерству екології, очолюваному на той час Миколою Злочевським, ну і стільки ж віддати Бойку, залишивши його в такий спосіб у меншості. Однак у битві двох наймогутніших угруповань за підтримки дружніх підрозділів переміг нафтогазовий міністр і фактично одержав контроль над аукціонами, тому що засідання Аукціонного комітету легітимне у разі участі двох третин членів. Заковика в тому, що легітимність торгів установлюється тільки у випадку підписання документів усіма членами зазначеного комітету.

Кажуть, новий міністр економрозвитку та торгівлі поки що відмовляється співпрацювати, через що вже мав кілька неприємних розмов зі старшими товаришами. Не виключено, що відмова Бойка візувати новий склад Аукціонного комітету та, як наслідок, зрив квітневих торгів саме й викликані труднощами в діалозі з новим колегою. У свою чергу, джерела в Кабміні повідомляють, що П.Порошенко поки що намагається всіляко дистанціюватися від "мутних" тем, якими наскрізь усе пронизано. А нафтові аукціони - найбільш помітна та масштабна з них. Влаштовує поки що таке зволікання й "Приват", адже митні ціни знижуються, виходить, буде нижчою і стартова ціна на черговому аукціоні, на який, швидше за все, виставлять двомісячний обсяг. А там, дивись, відбудеться більш близьке знайомство з новими обличчями в Аукціонному комітеті та їхніми кураторами. Результати цього знайомства стануть зрозумілими дуже швидко.

* Постанова Кабінету міністрів від 3 жовтня 2011 року №1064 "Деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу".

Сергій Куюн

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua