1010
Чому у Німеччині критикують Україну, або Бойкот буває різним
З часів "помаранчевої революції" в Німеччині не говорили так багато про Україну, як в останні тижні. Політики та експерти вважають дискусію про бойкот чемпіонату Європи з футболу правильною, але занадто емоційною.
Якщо Юлія Тимошенко ставила перед собою мету проінформувати про свою долю громадськість Німеччини, то вона її досягла. Сюжети про колишнього прем'єр-міністра України, що відбуває покарання у в'язниці та оголосила голодування, в квітні 2012 р. зайняли третє місце в рейтингу головних випусків новин на чотирьох провідних німецьких телеканалах - ARD, ZDF, RTL і SAT1. Лише конфлікту в Сирії і судовому процесу у справі Брейвіка в Норвегії було приділено більше ефірного часу. Такі результати моніторингу, опубліковані у вівторок, 15 травня, інститутом IFEM з Кельна.
Останній раз Україна так активно була присутня в німецьких ЗМІ під час "помаранчевої революції" в 2004 році. Нинішній сплеск інтересу пов'язаний з умінням Юлії Тимошенко "вести роботу з громадськістю" і чемпіонатом Європи з футболу, що наближається, вважає Екарт Штратеншульте (Eckart Stratenschulte), директор Європейської академії в Берліні. З ним згодна і депутат Бундестагу від опозиційної партії "Союз 90/Зелені" Віола фон Крамон (Viola von Cramon), яка відзначила роль дочки екс-прем'єра, Євгенії Тимошенко, в тому, що і як німецькі ЗМІ розповідають про долю опального політика.
Фон Крамон критично сприймає те, що в Німеччині більше говорять про Тимошенко і менше - про інших колишніх членів її уряду, засуджених в Україні. В цілому депутат бундестагу вважає критику німецької влади на адресу керівництва України виправданою. "Мене особливо непокоїть те, як швидко після приходу президента Януковича до влади відбулися системні зміни в Україні", - вказує Віола фон Крамон.
Різні бойкоти
Слово "бойкот" звучить в повідомленнях німецьких ЗМІ стосовно ситуації в Україні особливо часто. Вперше цей термін вжили після відмови президента ФРН Йоахима Гаука від поїздки на саміт держав Центральної та Східної Європи в Ялту. Дискусія швидко вийшла на новий рівень, і заговорили вже про бойкот чемпіонату Європи з футболу, фінальну частину якого Україна прийматиме разом з Польщею в червні.
Кельнський політолог Герхард Сімон зазначає, що під час "української дискусії" відбулося змішання понять. "Якщо мова йде про те, щоб висловити протест політичному керівництву в Києві, то такий бойкот має сенс", - підкреслює Сімон.
На його думку, провідні європейські політики, наприклад канцлер Ангела Меркель, не повинні сидіти на стадіоні в ложі для почесних гостей і фотографуватися з президентом України Януковичем. Європі треба недвозначно продемонструвати своє критичне ставлення до подій в Україні, але не відштовхувати її від себе, уточнює Сімон. Спортивний бойкот Євро-2012 він назвав невиправданим.
Такої ж точки зору дотримуються і опитані DW німецькі політики. "Спортивний бойкот чемпіонату Європи або перенесення матчів не принесе бажаного політичного результату", - вважає депутат правлячого Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Філіп Місфельдер. - Це не привело б до звільнення Юлії Тимошенко". За його висловом, від спортивного бойкоту постраждали б лише "спортсмени і вболівальники".
"Кожен політик повинен сам вирішувати, їхати йому на чемпіонат Європи чи ні", - пояснює Місфельдер. Сам він їхати на першість Європи з футболу не збирається. Не відвідає Україну під час Євро-2012 і Гернот Ерлер, заступник голови фракції соціал-демократів у бундестазі. Він послався на відсутність часу. Ерлер упевнений, що канцлер Меркель вчинила правильно, залишивши питання про свою поїздку на матчі європейської футбольної першості відкритим. "У такому випадку зберігається тиск, і не виключено, що з Києва надійдуть позитивні сигнали", - додає Гернот Ерлер.
"Україна - не Білорусь"
Поки таких сигналів не видно, а канцлер Німеччини посилила тиск на Україну, порівнявши її з Білоруссю. В обох країнах народ страждає від "диктатури і репресій", заявила Меркель, виступаючи в парламенті. Експерти вважають таке порівняння перебільшеним.
"Україна - не Білорусь", - переконаний кельнський політолог Герхард Сімон. З ним солідарний і берлінський колега Екарт Штратеншульте: "Я б не став називати Україну диктатурою, проте у неї з'явилися авторитарні риси - переслідування не тільки Тимошенко, але й інших членів колишнього уряду".
Не хочуть називати Україну диктатурою і деякі політики. "Я вважаю, що це перебір, - каже соціал-демократ Гернот Ерлер. - У нас в Німеччині викликає велику стурбованість те, як президент Янукович поводиться з опозиціонерами, що входили в уряд Тимошенко". При цьому Ерлер виступає проти того, щоб ставити Україну на одну дошку з Білоруссю.
До України - особливі вимоги
І політики, і експерти визнають, що обговорення "українського питання" в Німеччині не завжди було виваженим. "Так, дискусія велася іноді надто гостро", - погоджується депутат від "зелених" Віола фон Крамон. На її думку, це пов'язано з відсутністю реакції української сторони на критику.
"Мені не сподобалося те, що була свого роду "гонка вимог", - продовжує соціал-демократ Гернот Ерлер. За його словами, вимоги до України висувалися "мало не щогодини" і дійшли до ідеї перенесення матчів Євро-2012. За висловом політика, це "не принесло користі справі".
Берлінський політолог Екарт Штратеншульте попереджає, що, різко критикуючи Україну, Німеччина дає підстави для звинувачень в подвійних стандартах. Оскільки, за словами експерта, критика порушень прав людини на адресу, наприклад, Китаю, звучить "набагато стриманіше".
Кельнський експерт Герхард Сімон зазначає, що і на адресу Москви офіційний Берлін не дозволяє настільки різких висловлювань, як на адресу Києва. У той же час, на думку Сімона, до України - особливі вимоги: "На відміну від Росії Україна хоче стати членом Європейського Союзу, тому до неї застосовуються інші критерії".
Роман Гончаренко
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
Також за темою
Porsche відкликає понад 170 тисяч автомобілів у США
Експерти назвали 4 кросовери 2025 року, на які варто звернути увагу
LG представила робота CLOiD, який може виконувати низку побутових завдань
Що потрібно перевірити перед купівлею вживаного автомобіля
Чому сенсорні екрани небезпечні для водіїв: дослідження
Google додає нові ШІ-функції у Gmail та переходить у «епоху Gemini»
