1758
Янукович - Путін: Оптимізм без результатів
Черговий візит українського президента в РФ був запланований на 15 травня. На цей день був призначений неформальний саміт голів держав СНД. Але, в першу чергу, московський вояж давав можливість поспілкуватися з Володимиром Путіним, що посів вже знайому посаду.
Самітний привід
Хоча Україна є лише співзасновником і учасником, але не дійсним членом Співдружності незалежних держав, вище керівництво нашої країни регулярно відвідує низку заходів, що проводяться під егідою СНД. Намічений на травень 2012-го неформальний саміт президентів держав-учасниць не повинен був стати винятком. Більше того, за відсутності діючих голів держав на інавгурації Володимира Путіна, запланований з'їзд міг надати гостям з ближнього закордоння можливість зустрітися з новообраним в березні президентом РФ. Офіційному Києву про це не забув заздалегідь нагадати посол Російської Федерації Михайло Зурабов, і дійсно - запрошення від МЗС РФ надійшло майже невідкладно. Втрачати можливість поспілкуватися з колегами гарант не став. "У Москві глава держави поспілкується зі своїми колегами, обговорюватимуться ключові напрямки двосторонньої взаємодії в контексті активізації подальшої співпраці", - анонсував 11 травня майбутні події голова АП Сергій Льовочкін. Але найбільший інтерес викликала не стільки загальна частина саміту, скільки двостороння зустріч Віктора Януковича та Володимира Путіна.
Обіцяного тет-а-тет в Україні чекали з нетерпінням. "Ми розраховуємо, що в рамках цієї зустрічі будуть зняті всі непорозуміння, якщо їх можна так назвати, які були в тому числі і з газових питань, і сподіваємося на те, що шлях подальших переговорів і в цьому напрямку буде відкритий для нашої держави, і Російська Федерація займе конструктивну позицію", - ділився 15 травня надіями голова парламентської фракції ПР Олександр Єфремов. Проблема "непорозумінь з газових питань" вичерпувати себе і справді не поспішає. До переговорів з приводу перегляду контрактів-2009, які давно тривають, до самих тільки розмов про який в РФ ставляться без особливого ентузіазму, продовжують додаватися нові складності. Так, у ЗМІ просочилася інформація про те, що Росія ускладнила прохід водами Чорного моря української бурової установки "Петро Годованець". Як відомо, на посилений видобуток енергоносіїв на чорноморському шельфі "Нафтогаз України" покладає великі надії. Причому поки мова йде про односторонні розробки, що, однак, не відкидає залучення інвестора. З чуток, майбутнє шельфу знову викликає пильний інтерес з боку "Газпрому", представники якого готові пояснювати, що "односторонні проекти на Чорноморському шельфі безперспективні і шкодять широкій енергетичній співпраці двох країн". Втім, приводів замислитися про "позаросійські" перспективи диверсифікації джерел "блакитного палива" Київ останнім часом дає чимало: то підписує рамкову угоду, що відкриває можливий шлях поставок газу з Німеччини, то підтверджує майбутній допуск до видобутку вуглеводнів на Юзівській і Олеській площах Shell і Сhevron...
У такій ситуації гіпотетична "газова" розмова голів двох держав не могла не привертати увагу, особливо з урахуванням того, що ще 14 травня для участі в черговому раунді переговорів до Москви вирушив міністр енергетики та вуглепрому Юрій Бойко. "З цим ("навкологазовим") питанням ми лягаємо спати і прокидаємося, і цілком зрозуміло, що це питання буде серед тих, які будуть обговорюватися в двосторонньому форматі (президентської зустрічі)", - пояснював 15 травня посол України в РФ Володимир Єльченко. Однак російсько-українське спілкування стало тільки одним з низки заходів. Користуючись присутністю в Москві всіх президентів країн СНД, Володимир Путін взяв участь у засіданні лідерів держав-учасниць Організації Договору про колективну безпеку і провів декілька двосторонніх зустрічей, причому часом його "дублював" і Дмитро Медведєв - так, саме прем'єр РФ 15 травня, наприклад, переговорив з Олександром Лукашенком.
Але ключовим заходом залишався саміт СНД-президентів, який дозволив підняти тему інтеграції в досить широкому колі. "Пріоритетне значення має подальша інтенсивна спільна робота з вами щодо формування в рамках СНД інтеграційного економічного і політичного об'єднання, що забезпечує ефективний розвиток кожного з його учасників", - вкотре заявив Володимир Путін. Віктор Янукович з боку України пообіцяв "займати активну позицію" в СНД, але при цьому попросив відкласти головування нашої держави у Співдружності до 2014 року, оскільки поєднати його в 2013-му з верховенством в ОБСЄ було б важко... Але для Києва важливо і те, що інтеграційна тема піднімалася і раніше – під час довгоочікуваної двосторонньої зустрічі.
Між двома смислами
Публічна частина двостороннього спілкування двох президентів пройшла під знаком "оптимістичного настрою" - в буквальному сенсі. "Настрій у нас дуже оптимістичний. Ми хочемо Вас підтримати у Вашому настрої. Ми бачимо останнім часом, що Ви, не маючи ніякого зазору на адаптацію, перейшли відразу в наступ. Це добре", - привітав тепер уже знову колегу Віктор Янукович. "Ми приїхали зі своєю невеличкою командою побажати вам успіхів не тільки в наших двосторонніх відносинах. Ми бажаємо, щоб ви підсилили, в прямому і переносному сенсі слова, Росію, і у вас все вийшло", - вітав Володимира Путіна глава української держави. Однак підсумовувати перспективи можливого "посилення" взаємовідносин Києва та Москви (в прямому чи переносному сенсі) переговорники не поспішали.
Як і раніше, роль ключової ілюстрації успішної співпраці 15 травня зіграє зростання товарообігу між двома державами, відзначити успіхи якого керівництво двох країн практично ніколи не забуває. "Хочу при цьому зазначити, що останнім часом ми чимало зробили у розвитку двосторонніх зв'язків. Досить сказати, що за минулий рік темпи зростання товарообігу між Росією та Україною були набагато вищими, ніж будь-які інші темпи зростання економічних зв'язків Росії з іншими країнами. Зростання склало понад 40 відсотків, і ми досягли хорошого результату в абсолютних показниках: торговий оборот - понад 50 мільярдів доларів", - фіксував Володимир Володимирович "прямі" успіхи. Однак навіть у торгівлі знайшлися і "переносні" - офіційний Київ м'яко покартали за зовнішньоекономічну повільність. "Ми домовилися про вільну торгівлю. Упевнений, що потрібно рухатися в напрямку ратифікації. Я знаю, що у нас тут спільна думка, сподіваюся, так і буде", - нагадав російський президент про угоду про створення Зони вільної торгівлі в рамках СНД, яку Росія вже ратифікувала, а Україна, незважаючи на колишній намір синхронізуватися, - ще ні. "Ми будемо, безумовно, розглядати питання підписання Угоди (ратифікації) про ЗВТ. Швидше за все, ми її найближчим часом підпишемо (ратифікуємо)", - поспішив запевнити колегу в зговірливості вітчизняного парламенту Віктор Янукович.
Відкритість російським ініціативам український президент 15 травня демонстрував неодноразово. Так, досить болюче для України питання можливого розширення Митного союзу, Віктор Федорович "обігнув" краєм, не згадуючи при цьому про фірмовий рецепт "3+1". "Ми будемо шукати сьогодні модель співпраці з Митним союзом", - пообіцяв гарант і уточнив, що "немає підстав їм не вірити (учасникам союзу щодо позитивних результатів роботи об'єднання), але ви знаєте український менталітет - треба побачити, руками помацати"...
А от можливість "помацати руками" хоча б проміжний результат навкологазових переговорів президенти так і не дали. "Президенти обговорили в принциповому плані завдання щодо продовження роботи в сфері енергетики, включаючи співпрацю у газових справах, завдання у сфері врегулювання в Азово-Керченській, Чорноморській акваторії. Дано конкретні доручення", - не надто конкретно змалював підсумок зустрічі голова МЗС РФ Сергій Лавров. Судячи з усього, публічна частина вирішення "газового" питання знову відкладається. Ймовірно, до засідання українсько-російської міждержавної комісії на президентському рівні, зібрати яке поки планується в липні. Влітку Володимира Путіна готові чекати в Україні навіть з державним візитом, але чим він може обернутися - поки що судити важко. Судячи із заяв пресі, поки українська влада в "газовому" питанні пріоритетів не змінювала. "Наша мета - створення газотранспортного консорціуму за участю України, Росії та Європи, вона залишається. Ми вважаємо, що ми не в змозі модернізувати цю системи самостійно", - пояснював Віктор Янукович журналістам. Але, з одного боку, за чутками, Україна продовжує пропонувати Росії різні комплекти контрактних поступок, а з іншого - не забуває і про чарівне слово "диверсифікація". "Сьогодні ситуація є такою, що Росія є і залишається нашим головним партнером, і нам потрібно думати, як жити сьогодні, завтра і післязавтра, тому переговори переговорами - ми працюємо з Туркменістаном, і Азербайджаном, тому що нас не влаштовує ціна на російський газ", - не перший раз визнав Віктор Янукович, багатообіцяюче додавши, що "як тільки ми отримаємо нормальну ціну, необхідності такої не буде".
Аргумент "Нема знижки - так диверсифікації!" офіційна Україна застосовує не вперше. Росія, на перший погляд, до нього ставиться спокійно і не втрачає можливість застосувати той самий прийом, розповідаючи, як два "Потоки" знизять потребу в українському транзиті. І все ж, нагадують експерти, українська самостійність Кремль не тішить. "Той же Азербайджан розглядається одним із потенційних джерел для постачань скрапленого газу під новий LNG термінал в Україні - так Москва чинить значний тиск на Баку, щоб цього не відбулося", - переконаний екс-представник президента Віктора Ющенка з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. Більшість фахівців схильна вважати, що з поверненням до президентства Володимира Путіна "газова" позиція Росії навряд чи пом'якшиться. Втім, не виключено, що багато чого буде залежати від того, в наскільки правильному з точки зору Москви напрямку Київ буде думати над "моделями співпраці". 15 травня Володимир Володимирович не втратив можливість нагадати про те, що "потрібно домагатися більшого ступеня інтеграції". Питання в тому, в кого саме така інтеграція буде вселяти більший оптимізм. Але вирішення нагальних питань президенти знову відклали до кращих часів.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
