1991
Топ-5 найбільш популістських фінансових ініціатив в Україні
Для української влади стало традицією напередодні виборів підміняти економічну політику соціальним популізмом. Додаткові мільярди на поліпшення життя громадян, податок на багатство, доступні кредити і навіть ліквідація колекторських компаній - це неповний перелік того, на що йде влада і політики, намагаючись догодити електорату. Ми опитали фінансистів і склали топ-5 найбільш популістських законопроектів, які можуть негативно позначитися на економіці і позитивно - на політичному іміджі авторів.
1. Соціальні ініціативи президента. На початку березня на розширеному засіданні Кабміну президент Віктор Янукович оголосив про підготовку масштабних соціальних ініціатив. 12 квітня вже була створена законодавча база для реалізації обіцянок президента - Верховна Рада схвалила закон "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", а 16 квітня голова держави закон підписав.
Згідно з документом, доходи держбюджету збільшуються на 33,3 млрд.грн. Основна частина коштів - 6,96 млрд.грн. - буде направлена до бюджету Пенсійного фонду, зокрема: дотації на виплати пенсій, надбавок та підвищень за різними пенсійними програмами будуть збільшені на 1,341 млрд.грн.; витрати на покриття дефіциту бюджету ПФ збільшаться на 5,619 млрд.грн. На виплати знецінених внесків Ощадбанку СРСР виділено 6,15 млрд.грн. Представники влади заявляють, що збільшення пенсій та виплат в рамках соціальних ініціатив президента буде відбуватися за рахунок економічного зростання. Примітно, що за даними Держстату, ВВП за перші три місяці поточного року зріс лише на 1,8%, в порівнянні з показником за перший квартал 2011 року. А порівняно з четвертим кварталом минулого року, економіка показала спад на 0,3%.
2. Вимога відновити всі внески громадян в Ощадбанку СРСР. Народні депутати від Компартії - Петро Симоненко, Валентин Матвєєв і Петро Цибенко - на початку лютого зареєстрували в парламенті законопроект "Про внесення змін до деяких законів України з питань державних гарантій відновлення заощаджень громадян" (уже відхилений Верховною Радою). Комуністи запропонували, щоб борги за внесками в Ощадбанку (в сумі, станом на 1 жовтня 1996 року - 131,96 млрд.грн.), були включені до складу внутрішнього державного боргу. І щоб на їх щорічне системне погашення бюджет спрямовував 50% надходжень від приватизації і 50% приросту ВВП. Саме - щорічне погашення, а не "від виборів до виборів", вимагали автори законопроекту. Також було запропоновано списувати в рахунок погашення боргу за внесками - борги з квартплати, безкоштовно встановлювати телефон, забезпечувати громадян ліками та інше.
3. Податок на розкіш. Законопроект про податок на розкіш буде схвалений до канікул у Верховній Раді (тобто до парламентських виборів, - ред.), обіцяє головний ініціатор законодавчої ініціативи віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко. Незважаючи на такий оптимістичний прогноз в уряду поки немає спільної позиції з цього питання. Кабмін повернув документ на доопрацювання. Як відомо, влада має намір ввести податок на багатство для фізичних осіб. Зокрема, запропоновано додатково оподатковувати дорогі автомобілі, літаки, мотоцикли, великі будинки і ділянки землі, елітні товари та одяг вартістю від 2 тис. євро. Річний економічний ефект від введення податку на багатство влада оцінює в 400 млн.грн. На думку експертів, існує небезпека, що податок на розкіш у нинішньому трактуванні не зачепить багатий прошарок населення. Постраждає, як завжди, середній клас, спортсмени і власники напівзруйнованих будинків в депресивних регіонах.
4. Заборона колекторської діяльності. Законопроект "Про заборону колекторської діяльності" зареєстрував регіонал Юрій Полунєєв. Експерти вважають, що автори заборони колекторської діяльності можуть напередодні виборів отримати чималі політичні бонуси. При цьому попереджають, що вже в короткостроковій перспективі така заборона призведе до погіршення фінансового становища банків, підприємств ЖКГ, телекомунікаційних компаній. Клієнти колекторів (банки) будуть організаційно і технічно не готові працювати з величезною кількістю боргів самостійно. З цією точкою зору погоджуються майже всі банкіри. Ймовірність схвалення законопроекту невелика.
5. Заборона на стягнення відсотків за споживчими кредитами. Фізичні особи зможуть не виплачувати відсотки за кредитами і при цьому банки втратять можливість стягнути з боржників борг на законних підставах. Таку норму, зокрема, містить законопроект "Про споживче кредитування" N9593 в авторстві того ж регіонала - Юрія Полунєєва. На думку експертів, цей документ може привести до дефолтного стану в українській банківській системі і до чергової хвилі банкрутств серед найбільших банків країни. Якщо цей законопроект буде схвалений, то в Україні взагалі зникне банківське кредитування фізичних осіб, - вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. "Хоч законопроект і називається "Про споживче кредитування", але складається таке враження, що споживчі кредити повинні видаватися за рахунок абстрактних грошей, які якимось чарівним чином будуть утворюватися на рахунках банків. Вже ні для кого не секрет, що основне джерело видачі кредитів - депозити, які банки залучають від інших фізичних осіб. Якщо банки позбавити можливості стягувати борги за кредитами, виданими іншими фізичним особам, то миттєво виникне проблема повернення банківських депозитів", - пояснює Охріменко.
Юрій Тарасівський
За матеріалами: ЛігаБізнесІнформ
Поділитися новиною
