1101
Євросоюз: період напіврозпаду
— Казна та Політика
Парламентські вибори у Греції привели до влади в цій країні соціалістичні партії, які відмовляються йти на переговори з центральним урядом Євросоюзу і кажуть, що не будуть виплачувати борги своєї країни.
Новий президент Франції Франсуа Олланд переміг свого суперника на хвилі соціальних обіцянок, які вплинуть на майбутню політику Парижа в питаннях ЄС. Тепер нова французька влада навряд чи буде співпрацювати з Німеччиною в питанні збереження цілісності Європейського союзу. З іншого боку, в розвинених країнах Союзу все більше говорять про те, що деякі країни потрібно виключити зі складу цієї організації і тоді вже рухатися вперед.
Сьогодні, на думку більшості аналітиків, Європейський Союз близький до розпаду як ніколи раніше. Європейські виборці показали, що вони не будуть голосувати за уряди, які заради єдності ЄС захочуть урізати соціальні виплати в своїх країнах. Тому багато хто замислюється над тим, що, можливо, країнам буде краще, якщо вони будуть рятувати свої економічні системи окремо.
Одночасно Німеччина продовжує наполягати на тому, що тільки жорсткі обмеження можуть врятувати Європу від нової хвилі кризи. Зараз Європа розділена на два протиборчі табори, боротьба яких може призвести до розпаду Союзу. З іншого боку, кілька країн на чолі з Великобританією намагаються зберегти свою фінансову незалежність і при цьому не бажають залишати саму структуру ЄС, чим ще більше розхитують систему відносин в Союзі.
"Главред" опитав іноземних аналітиків, щоб визначити, наскільки ймовірна така можливість, і яке майбутнє чекає ЄС.
Філіп Ліпсі, професор політології Університету Стенфорда:
Зараз Європа страждає від порушень фінансування, які були перед економічною кризою. Щоб хоча б трохи виправити економічну ситуацію, Європейський Центробанк зобов'язаний вирішити, як йому вчинити в сфері стабілізації фінансового сектора. При цьому навіть таке рішення буде лише тимчасовим, адже сама криза нікуди не поділася, і тому потрібно вживати екстрених заходів.
Заходи суворої економії, які зараз проводять великі країни ЄС, такі, як Німеччина, для багатьох невеликих країн можуть здатися дуже болючими, і тому їх товариства можуть обрати так зване "менше зло". Тому такі держави, як Греція, вже в найближчі роки можуть вийти зі складу Союзу. Хоча, на мою думку, вихід будь-якої країни із зони спільної валюти призведе до сильної дестабілізації всієї системи і може навіть викликати ланцюгову реакцію.
На мій погляд, зараз економічна криза веде до швидкого зростання популярності націоналістичних партій по всій Європі. Приблизно те ж саме сталося і в 30-і роки ХХ століття, коли на хвилі боротьби з великою депресією до влади прийшли фашисти в Італії і Гітлер у Берліні. Я не думаю, що таке може статися і зараз, але майбутнє ЄС, який був заснований як засіб для розрядки політичної напруженості в Європі після Другої світової війни, під великим питанням. Хоча зараз ситуація буде залежати від того, наскільки затягнеться сама криза, і як її будуть долати.
Вся справа в тому, що Німеччина поки виходить переможцем з цієї кризи. Адже її товари, значна частина яких йде на експорт, користуються попитом через слабку позицію євро на світових валютних ринках. Водночас інші країни, такі, як Швейцарія чи Японія, навпаки, страждають від зростання цін на їхні національні валюти. Крім того, Німеччина зараз відмовляється проводити внутрішні реформи в Союзі, які можуть призвести до зниження цін на його периферії та підвищення цін в самій Німеччині. Тому зараз щоб зберегти союз єдиним, Німеччині знадобиться більше думати не про себе і свою вигоду, а про ситуацію в інших країнах.
Адріан Шоутен, старший експерт Institute Clingendael, Гаага:
Зараз Греція повинна пройти тривалий і болісний процес реформування своєї економіки. І, можливо, буде краще, якщо це станеться поза зоною євро. І тут мова не йде про просту інфляцію єдиної валюти, доля євро поки дуже невизначена.
Хоча якщо Греція покине ЄС, то тут відразу потрібно буде говорити про те, що Афіни повинні будуть оголосити себе банкрутом. Тоді процентні ставки зростуть у багато разів, при цьому торговельні відносини в Греції та за її межами будуть дуже ускладнені. Нарешті, в країні не буде достатньо фінансів для виплати зарплат і соціальних допомог. У будь-якому випадку Афіни повинні побудувати кращу систему оподаткування та фінансових відносин у своїй країні, не має значення - за межами ЄС чи в Союзі, без цього їм не вдасться подолати кризу.
Сама Європа повинна боятися зростання радикальних настроїв, адже під час кризи більша частина населення континенту зрозуміла, що політичні течії і економіка тісно пов'язані. З іншого боку, значна частина населення ЄС розуміє, що поодинці вижити їм буде набагато складніше. Тому, наприклад, понад 80% населення Греції зараз не хочуть проводити референдум про введення національної валюти. Незважаючи на заклики популістів і націоналістичних партій, багато в ЄС розуміють, що таке бути поза цією системою і не хочуть націоналістів при владі.
Після перемоги у Франції Франсуа Олланда стало зрозуміло, що в нього занадто мало простору для маневру. Адже якщо він почне проводити свої соціальні реформи, зовнішній борг країни почне стрімко зростати, і сама ситуація змусить його поважати закони ринкової економіки.
Вільям Онаран, аналітик Institute for Security & Development Policy, Лондон:
Я сильно сумніваюся, що Великобританія наважиться покинути Європейський Союз, незважаючи на її давні заяви і те, що зараз хвиля євроскептицизму в політичних колах країни тільки набирає обертів. Тим більше що зараз Лондону потрібна європейська економіка, яка становить 50% торговельного обороту країни. Крім того, зараз Великобританія багато в чому проводить таку ж фінансову політику, яку проводила б, якби була в зоні єдиної валюти, і тому говорити про розпад Союзу через позицію Лондона не доводиться.
З іншого боку, покинути Союз може Угорщина. Останнім часом Будапешт заявляє, що не готовий проводити загальноєвропейську політику. Але звучать такі заяви тільки у відповідь на звинувачення в тому, що останні конституційні зміни загрожують демократії. Тому розбіжності Угорщини та Брюсселя мають більше політичний характер.
Павло Сивокінь
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
