1449
Розвідка сланцевих родовищ в Україні - чим незадоволені громадяни
— Енергетика
Україна має намір освоювати власні родовища сланцевого газу. Проте жителі тих районів країни, де знаходяться поклади вуглеводнів, не впевнені в екологічній безпеці видобутку газу і готують акції протестів.
Останнім часом Україна посилено намагається подолати енергетичну залежність від Росії, в тому числі прагнучи розробляти власні газові родовища. Згідно з прогнозами, в сланцевих пластах на двох основних ділянках - на заході і сході країни - залягає близько 7 трильйонів кубометрів газу.
Український уряд вже оголосив тендер на освоєння сланцевих родовищ на Олеській ділянці, розташованій у Львівській та Івано-Франківській областях, а також на Юзівській ділянці - на території Харківської та Донецької областей. Його переможці будуть відомі 23 травня.
У видобутку сланцевого газу в Україні зацікавлені п'ять транснаціональних компаній. Як повідомив міністр екології та природних ресурсів країни Едуард Ставицький, заявки на розробку Олеської ділянки подали концерни Shevron і ENI. За Юзівську ділянку змагаються Exxon Mоbil, Shell і ТНК-ВР. У Києві сподіваються, що на етапі промислової розробки переможці тендеру вкладуть в освоєння родовищ понад 55 мільярдів гривень.
Всі питання вирішують у Києві
Проте жителів областей, де розташовані сланцеві родовища, більше цікавить не енергетична незалежність від Росії, а узгодження рішень, прийнятих урядом країни, з обласними адміністраціями. Громадяни обурені тим, що всі питання, пов'язані з розвідкою родовищ і їх освоєнням, вирішують без їхньої участі.
Ще в листопаді 2011 року парламент України вніс до закону "Про угоди про розподіл продукції" зміни, які дозволяють уряду вирішувати розробку родовищ в обхід місцевої влади. У регіонах ці зміни розцінили як реакцію депутатів Верховної ради на відмову Львівської обласної ради включити Олеську ділянку в перелік об'єктів і територій, які можуть бути передані інвесторам відповідно до угоди про розподіл продукції.
Екологічна безпека під питанням
Місцева влада так і не отримала чітких запевнень в тому, що переможці тендеру подбають про екологічні стандарти, стверджує юрист Дмитро Скрильніков з львівської організації "Бюро екологічних розслідувань". Він нарікає на те, що місцевих жителів відсторонили від прийняття рішень. "Львівській раді прислали лише крихітну карту, на якій навіть не видно відведену під розробку ділянку. Ніякої екологічної інформації не надали. Нас цікавить, наскільки безпечна технологія гідравлічного розриву пласта, яка використовується при видобутку сланцевого газу", - заявив Скрильніков в бесіді з DW.
За його словами, європейські країни, зокрема, Болгарія і Франція відмовилися від геологічної розвідки і видобутку сланцевого газу саме тому, що буріння негативно позначається на навколишньому середовищі. Одна з проблем полягає в тому, що в процесі гідророзриву пласта, так званого фрекінгу, використовуються шкідливі хімікати, які можуть потрапити в ґрунтові води, пояснює експерт.
У свою чергу прес-секретар міністра екології та природних ресурсів України Марина Пекарчук підкреслила, що постанова уряду, яка регламентує порядок тендеру на освоєння сланцевого родовища на Олеській ділянці, зобов'язує всі компанії враховувати екологічні фактори. Втім, яким чином учасники тендеру виконали цю вимогу, Пекарчук відповісти не змогла, повідомивши лише, що зараз всі подані документи перевіряє спеціально створена комісія. Тим часом жителі Львівської області готуються виступити з протестами проти видобутку вуглеводнів на Олеській ділянці.
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
