3928
Ложка дьогтю від митниці
У газеті "Голос України" був опублікований новий Митний кодекс країни. Документ вступає в силу вже через місяць - 1 червня. З одного боку, він значно спрощує процедуру оформлення товару, з іншого - не вирішує проблему визначення митної вартості, тим самим залишаючи митникам лазівки для корупції.
Всі нові реформи в Україні вже традиційно стають скандальними, Митний кодекс не виявився винятком. Після схвалення документа Верховною Радою 3 листопада 2011 року в січні Президент Віктор Янукович наклав на нього вето. У своїх зауваженнях він підкреслював, що ухвалений парламентом кодекс порушує конституційні гарантії права на підприємницьку діяльність, права власності, не відповідає Конституції України, ускладнює митні процедури для суб'єктів господарювання, створює корупційні ризики, а також порушує взяті Україною міжнародні зобов'язання в рамках Світової організації торгівлі.
Після цього, в лютому поточного року, парламентарії вирішили відправити нову редакцію Митного кодексу на доопрацювання і вже 13 березня проголосували за документ, в який, з урахуванням пропозицій Президента, було внесено 148 поправок. Через місяць, 19 квітня, В.Янукович підписав закон № 4496-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ухваленням Митного кодексу України".
Як зазначає член правління Асоціації митних брокерів України Борис Магаричев, кодекс, спочатку поданий до Верховної Ради робочою групою, в якій брали участь представники Держмитслужби, Кабінету міністрів, громадськості, профільні асоціації, а також експерти Європейського союзу, - був кращим, ніж документ, який вийшов сьогодні на фініш. Багато норм, внесених депутатами, експерт оцінює як негативні. Цікаво, що коли в 2002 році схвалювали старий, нині чинний Митний кодекс, відбулося буквально те ж саме.
Бочка меду
Документ передає всі повноваження з видання наказів нормативного характеру від Держмитслужби Міністерству фінансів. У новому кодексі митна брокерська діяльність виключена з числа видів діяльності, на здійснення яких митними органами надаються дозволи. Крім того, виключена необхідність надання фінансової страхової гарантії в розмірі не менше 300 тис. євро, а агенту з митного оформлення, який працює з брокером, більше не потрібно підтверджувати в Держмитниці кваліфікацію та рівень спеціальних знань.
Ще одним важливим моментом є позбавлення митників права на здійснення судово-експертної діяльності. Також вони більше не зможуть самостійно виконувати рішення судів про конфіскацію раніше вилучених товарів, транспортних засобів. При цьому встановлені норми, що не можна тримати товар більше чотирьох годин на кордоні. А термін застосування адміністративного стягнення за порушення митних правил у вигляді конфіскації товарів і транспортних засобів скорочений з 3 років до 2 місяців.
Основним досягненням можна вважати те, що новий Митний кодекс дозволяє суб'єктам легше оформити товари. При цьому думки експертів розходяться, зокрема Б.Магаричев каже, що не такі вже й значні спрощення для бізнесу він надає.
Проте документом скасована обов'язкова акредитація на митниці, тобто з моменту набуття чинності кодексу вантаж можна буде оформлювати в будь-якому митному органі, незалежно від того, в якій області він зареєстрований як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, за словами радника голови Державної митної служби, колишнього заступника голови Держмитниці Павла Пашка, кодекс спрощує процедуру декларування товару: зокрема, тепер товари більше 10 товарних підкатегорій не потрібно оформлювати окремо, достатньо оформити їх як одну підкатегорію із загальною ставкою мита, правда найвищою. Також згідно з документом за відсутності точних відомостей про товар можна подати попередню декларацію, тоді як при нині діючому кодексі різниця в декларуванні передбачена як порушення митних правил з різними штрафними санкціями.
Магаричев також додав, що по багатьох параметрах чітко виписаний перелік документів, які митниця в тому чи іншому випадку має право вимагати від суб'єкта. Тоді як в нинішньому кодексі написано: "інші документи на вимогу інспектора" - тобто фактично все, що йому спаде на думку. Тобто ми маємо мінус один привід для корупції з боку митників.
Новий кодекс вводить поняття "уповноважений економічний оператор" - підприємство, що має право користуватися спеціальними спрощеннями в митних процедурах. Пашко уточнює, що вимоги до такого уповноваженого економічного оператора - це норми, які виписані в міжнародних конвенціях: "Нашому уповноваженому оператору буде довіряти не тільки українська митниця, а й усі митниці, які беруть участь у цій конвенції. Точно так само ми будемо довіряти суб'єктам інших країн, які отримали цей статус в інших митних служб". У той же час Б.Магаричев вважає, що права і пільги для оператора виписані недостатньо, але висловив сподівання, що цю прогалину буде заповнено в майбутньому.
Не забули в Митному кодексі і про приватних осіб. Так, збільшені суми, на які можна ввозити подарунки та сувеніри без сплати податків: через сухопутні і морські пункти пропуску - до 500 євро, повітряним сполученням - до 1000 євро, а при поштових пересиланнях - до 300 євро.
Поки все виглядає гладко - Митний кодекс хороший для перевізників і складний в роботі для митників. Але чи так все насправді?
Ложка дьогтю
По-перше, вищевказані спрощення для перевізників породжують мінус для держави. За словами Пашка, державний контроль знижується в бік спрощення процедур без забезпечення контролю руху товарів усередині країни. Тобто не можна перевірити, чи ввезений проданий на ринку іноземний товар законно чи незаконно, чи вироблений на території країни як іноземний. "Тому що коли на вході можна ввозити, що завгодно, і відсутній контроль всередині країни, будуть прагнути до спрощення і до зменшення платежів і за рахунок підроблених інвойсів і т.д. І це не можна буде контролювати всередині країни", - зазначає митник.
Але головний недолік кодексу полягає в головному для бізнесу питанні - вартості митних перевезень. Найбільше обурення викликає невідповідність між пропозиціями та поправками Президента до Митного кодексу і його остаточною редакцією, підправленою депутатами. Зокрема, Президент запропонував викласти пункт 1 частини 2 статті 52 в такій редакції: "Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену або скориговану ними самостійно за результатами консультацій з митним органом". У реальності даний пункт виглядає так: "Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, проведеного митним органом". Тобто неозброєним оком видно, що контроль над митною вартістю залишається за митниками. При цьому колишній митник П.Пашко запевняє, що всі поправки суто технічні: "Крик про те, що ці поправки були внесені з порушенням закону, - чисто піар-хід, це не по суті, а по формі".
У свою чергу Магаричев не бачить принципових відмінностей у визначенні митної вартості між тим, що є сьогодні, і тим, що додається в новому кодексі. Він зазначив, що є деякі позитивні моменти, зокрема чітко прописано, що митник повинен поетапно використовувати методи визначення митної вартості. Однак у той же час немає вичерпного переліку документів, необхідних для її підтвердження. "Вважаю, що митна вартість на найближчий час залишається болючим моментом. І я не бачу передумов в новому Митному кодексі для вирішення цього питання та зняття його як такого", - підкреслив член правління Асоціації митних брокерів.
До речі, в Держмитниці заявляють, що не так вже й сильно коректують митну вартість, і що вона взагалі не є проблемою (для митників, мабуть, і справді не є). "Ми недавно узагальнили статистику з цього питання: за рахунок коригування митної вартості забезпечується лише 2,5% надходжень до бюджету. Як ви розумієте, це зовсім не те джерело, на яке ми орієнтуємося. Адже такий же показник був і в минулому, і позаминулому році. Я не вважаю, що проблема митної вартості стоїть гостро. Від 80 до 92% імпорту (в залежності від товарної групи) оформлюється за так званим "першим методом". Тобто за ціною контракту. Це при тому, що за прямими контрактами (без посередників) оформлюється лише 25% імпортерів", - сказав заступник голови Державної митної служби України Олександр Дороховський.
Ще одним моментом, який ускладнить бізнесу роботу з митними органами, можуть стати нестиковки при самостійному визначенні декларантами коду товару, який вони перевозять через кордон. Новий кодекс передбачає, що митний орган контролює правильність прийнятого декларантом рішення щодо визначення коду товару. У зв'язку з цим будь-яка незгода митника до класифікації, наданої декларантом, тягне за собою автоматично порушення митних правил. А вирішення цієї проблеми - привід для хабара.
Але, як не сумно усвідомлювати, від усіх вищевказаних недоліків вже нікуди не дінешся, принаймні, до схвалення наступного Митного кодексу (до речі, за 21 рік незалежності України Митний кодекс схвалюється вже третій раз - чи не занадто часто для молодої країни?). А поки що варто очікувати того, що відразу після схвалення митницю і бізнес чекають кілька місяців досить серйозних проблем. Нормативна база в Україні все-таки відстає, і доведеться зіткнутися з тим, що старі нормативні документи почнуть конфліктувати з новим Митним кодексом. Так що основна хвиля критики документа ще попереду.
Олександра Кривуля
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
