3132
Кому вигідна інвестиційна непривабливість України
— Казна та Політика
Рівень інвестиційної привабливості України досяг безпрецедентно низьких показників. У першому кварталі він продовжив зниження, і становив 2,18 бала за п'ятибальною шкалою. Такі результати щоквартального опитування 149 перших осіб компаній-членів Європейської бізнес-асоціації.
При цьому, 77% учасників дослідження відзначили, що ніяких змін на краще з початку року в Україні не відбулося.
Раніше, як відомо, провідні світові рейтингові агентства, Moody's і Standard & Poor's, змінили прогноз довгострокових суверенних рейтингів України зі стабільного на негативний. А в російському індексному рейтингу інвестиційної привабливості країн Україна посіла 107 місце зі 212, опинившись між Сенегалом і Замбією.
Важливу роль в справі зниження інвестпривабливості зіграли політичні репресії, які влада наполегливо продовжує, незважаючи на протести Європи. 26% опитаних Європейською бізнес-асоціацією респондентів вважають, що політична ситуація є тим фактором, який робить нашу країну непривабливою для інвесторів.
Крім того, переговори між Україною та МВФ щодо відновлення співпраці зайшли в глухий кут. Це свого роду маркер, який у випадку з сьогоднішньою Україною відзначає нашу країну як зону, небезпечну для інвестицій.
Звичайно, Україна ніколи не була раєм для інвесторів. Багатообіцяючим, потенційно прибутковим ринком - так. Спокійною гаванню - ніколи. Але останні два роки стали справжнім випробуванням для бізнесменів, що ризикнули вести свої справи в Україні.
Згідно з інформацією Світового банку, за підсумками 2011 року наша країна посіла перше місце в світі за кількістю сплачуваних податків. Число податків в Україні сягає 135! Це світовий рекорд, який сам по собі здатний відлякати будь-якого інвестора.
Реформа оподаткування, затіяна під гаслом створення умови для розвитку бізнесу, в підсумку звелася до ще більшого розширення прав податківців та звуження прав підприємців. Схвалення нового Податкового кодексу, його постійні коригування, внесення змін до адміністрування деяких податків, в першу чергу, ПДВ - привели до нескінченної чехарди нормативів, які змінюють один одного, і неписаних правил, що максимально ускладнюють ведення бізнесу.
В епіцентрі подій опинилися фізичні особи-підприємці. За офіційними даними, минулого року близько 100 тис підприємців закрили свій бізнес. За неофіційними, півмільйона ФОП (з близько 5 млн) змушені були припинити роботу.
У цьому році, після внесення змін до закону про єдиний податок, Податкова повідомляє про зростання кількості громадян, які вирішили зайнятися підприємницькою діяльністю за новими правилами. Але й тут ДПАУ знайшла, як впоратися з невгамовними бізнесменами - у багатьох регіонах, зокрема, в Києві, фізичним особам-підприємцям не видають свідоцтво платника єдиного податку під приводом відсутності бланків! У таких умовах вони просто не можуть працювати - повноцінний контракт без цього документа укласти неможливо.
Що стосується податку на додану вартість, то сам процес отримання свідоцтва платника ПДВ триває місяцями. Часто за це ще й вимагають окрему плату. Видають документ дуже вибірково, під приводом боротьби з фіктивними фірмами відмовляючи в отриманні документа абсолютно добросовісним платникам податків.
Нещодавно, наприклад, іноземний інвестор, який будує в Україні новий завод за 20 млн доларів, розповів мені, як у нього вилучили свідоцтво платника ПДВ, заявивши, що його компанія показує незначний обсяг продажів, а це ознака фіктивності! Він збентежений - як можна, не добудувавши виробництво, щось продавати? Але податківцям "видніше".
Є й інші цікаві факти. Чого, наприклад, варте неформальна, але від цього не менш обов'язкова вимога сплати податку на прибуток вперед, в рахунок майбутніх доходів, за умови автоматичного відшкодування ПДВ, або спроби "заборонити збитки", коли фірмам не дозволяють показувати негативний фінансовий результат за минулі періоди!
Крім ситуації в податковій сфері, ще один ключовий фактор, що відлякує інвесторів, - неминущий процес переділу власності. Цей процес в останні роки торкнувся бізнесу будь-якого розміру - від кіоску до фабрики. Силові структури повсюдно ставали на бік провладних бізнес-структур, правоохоронні органи охороняли право сильного... А судова система показала свою повну залежність від "верхів".
Дійшло до абсурду - діючий віце-прем'єр-міністр України буквально закликає бізнес бігти геть з країни.
"Якби ви володіли компанією, яка коштувала б, наприклад, 10 млн доларів, невже ви б тут її зареєстрували, повіривши владі, що завтра не виникне жодних проблем? Ось так вважає і кожен бізнесмен, що цілком обґрунтовано побоюється рейдерства, незрозумілих судів, наїздів силових міністерств і відомств. Тому він намагається убезпечити свою власність. Причому, навіть якщо нам вдасться схвалити необхідні закони, створивши в Україні найкращі юридичні умови, все одно бізнес не відразу повірить. Тому що немає ще практики відповідної - в адміністраціях та судах, правоохоронних органах та інших інстанціях", - зізнався в інтерв'ю один з керівників нинішнього уряду і правлячої Партії регіонів, Сергій Тігіпко. І порадив усім реєструвати свої компанії на Кіпрі.
Потенційні інвестори чекають від однієї з найбільших на європейському континенті держави передбачуваності та прозорості державної політики, дієздатності ринкових механізмів, чесної конкуренції, відсутності відвертої корупції, дотримання хоча б базових принципів правової держави. Коли замість цього в Україні відбуваються прямо протилежні за своєю суттю події, інвестори відчувають сильне розчарування і непереборне небажання інвестувати.
І в цих умовах влада затіяла гігантський розпродаж державної власності. У найближчі місяці в приватні руки планується передати підприємства "Укрзалізниці", теплоенергетику, вугледобувні підприємства. Ось тільки який інвестор ризикне вкласти гроші в країну з такими високими інвестиційними ризиками? Такий, яким ці ризики не страшні.
Тобто, тільки бізнес-структури, максимально близькі до влади, зможуть без страху вкладати гроші в українські активи.
Так що, свідомо чи ні, але, знизивши інвестпривабливість України мало не до історичного мінімуму, влада зменшила вартість усіх приватизованих активів, звузила коло потенційних покупців і створила максимально сприятливі умови для розширення бізнесу провладних ФПГ. Може, саме це і було реальною метою діяльності нинішньої української влади?
Ігор Ліскі
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
Також за темою
НБУ пояснив, чому скоротилися міжнародні резерви України
На цифровізацію шкіл витратили 11 млрд грн, але майже половина закладів все ще користується застарілою технікою
На ремонт доріг після зими треба 52 млрд грн: Зеленський розповів, де братимуть кошти
АРМА розповіло, коли в Україну почнуть повертати розшукані за кордоном гроші
«Зимова підтримка»: Свириденко пояснила затримку частини виплат
У Мінфіні пояснили роль девальвації гривні під час війни
