949
Протистояння Ірану і Заходу вдарить по Україні
— Енергетика
Міністри закордонних справ 27 країн-членів Євросоюзу в січні поточного року у відповідь на відмову Тегерана згорнути свою ядерну програму схвалили введення ембарго на поставки нафти з Ірану і замороження будь-яких операцій з іранським Центробанком. З дня прийняття рішення європейські компанії не мають права укладати нові контракти на поставки іранської нафти, а з 1 липня її імпорт в Європу має бути заморожений. Іран, який стверджує, що ядерна програма спрямована виключно на задоволення потреб країни в електроенергії, у відповідь на дії ЄС пригрозив заблокувати Ормузьку протоку - єдиний морський шлях, що дозволяє експортувати арабські газ і нафту в треті країни, у тому числі в США.
На нафтотрафік припадає близько 40% глобального експорту нафти по морю. Вашингтон підтримав санкції ЄС і закликав інші країни, зокрема Китай, до них приєднатися. Для підтримки стабільності в регіон були направлені ВМС США. Американський авіаносець "Авраам Лінкольн" у супроводі британського і французького кораблів відразу після заяви Тегерана пройшли через протоку в Перську затоку, зараз спільно з "Авраамом Лінкольном" там несе чергування авіаносець США "Карл Вінсон".
Іран поки ігнорує рішення Євросоюзу і заявляє, що воно є справою кожної окремої країни, а не світового співтовариства, натякаючи на санкції ООН (їх уже 4), які мали глобальний масштаб. Йдучи на принцип напередодні введення ЄС ембарго, Тегеран припинив продаж нафти Франції та Великобританії. Європа споживає лише 20% іранського експорту, як і Китай, який входить в число основних покупців іранського "чорного золота", якими є Японія, Індія і Південна Корея. Щоб ще сильніше натиснути на Тегеран, Вашингтон і Брюссель не раз робили спроби перетягнути Пекін на свою сторону барикад, і їм це вдалося. Так, Китай в березні цього року скоротив поставки нафти з Ірану на 54% (у порівнянні з минулим роком) і на 6% в порівнянні з лютим - до 1,08 млн тонн. Наслідували його приклад Японія, Південна Корея, скоротивши закупівлі на 22%. Все це говорить про загострення ситуації навколо Тегерана.
Не мине безслідно ембарго і для країн Євросоюзу. Постраждають в першу чергу Греція, Іспанія та Італія, на ринках яких, зокрема афінському, іранська нафта займає до 35%. Цим країнам, які останнім часом постійно фігурують в списку претендентів на дефолт в єврозоні, доведеться до липня вирішити питання поставок нафти, що, безумовно, позначиться на їхньому фінансовому стані.
Мабуть, тому Європа не знімає з порядку денного перегляд свого рішення, якщо Тегеран піде назад. Тим більше, Швейцарія відмовилася підтримати ембарго. Черговий раунд розгляду питання Європою призначений на середину травня. Іран, начебто, теж налаштований на компроміс, принаймні, вже не відкидає можливості припинення розширення своєї ядерної програми, щоб уникнути санкцій Заходу.
Незважаючи на те, що сторони конфлікту не відкидають подальших переговорів, наполегливо мусується тема військового конфлікту. Звичайно, виключати політичне підґрунтя таких розмов не можна, але й знімати з рахунків той факт, що потужні запаси нафти на Близькому Сході наділили даний регіон особливою політичною та економічною значимістю, що може спровокувати далеко не мирне вирішення ситуації, теж не варто.
За часів холодної війни саме Близький Схід став основним майданчиком ідеологічного протистояння США і СРСР. Падіння Берлінської стіни в 1989 році і розвал СРСР призвели до того, що США в односторонньому порядку приймали вселенські рішення. Але Росія в останні роки прозоро продемонструвала, що її роль "третього зайвого" не влаштовує. РФ стрімко нарощує озброєння і активізує участь у протистояннях в низці важливих для неї в геополітичному сенсі регіонів. Один з яскравих прикладів - Сирія. Кремль бере активну участь у діалозі з приводу ситуації в цій країні, але роль посередника більше схожа на роль захисника власних інтересів на даному ринку. Щодо Ірану, з яким у Росії близькі військові та комерційні зв'язки, Росія підтримала чотири раунди санкцій ООН, але попередила, що якщо міжнародне співтовариство буде дуже жорстко тиснути на Тегеран, а Ізраїль виконає загрозу військових ударів, Ірану не залишиться нічого іншого, як розробити ту саму ядерну зброю, яка так непокоїть Захід. Як пишуть деякі російські ЗМІ, Дмитро Рогозін, який був до недавнього часу послом Росії в НАТО, заявив: "Іран наш сусід, Якщо Іран буде втягнутий у військові дії, то це буде прямою загрозою нашій безпеці".
Америка теж налаштована жорстко. У своєму щорічному посланні "Про становище країни" Президент США Барак Обама заявив: "...Тут не варто сумніватися: Америка сповнена рішучості запобігти розробці і отриманню Іраном ядерної зброї. Я не буду відмовлятися від жодного способу зробити це". А спосіб запропонував Ізраїль, у якого історично склалися непрості відносини з Тегераном, - повітряна і морська блокада, і якщо це не допоможе, то здійснити атаку ядерних об'єктів.
Іншими словами, конфлікт назріває не на жарт.
ООН також не виключає негативів від такого протистояння. "Ми не знаємо, як будуть розгортатися події, - сказав генсекретар ООН Пан Гі Мун у своїй промові в Індонезії. - Але ми знаємо, що всі ми зобов'язані працювати над вирішенням цієї глибокої і дуже небезпечної кризи... кризи, яка потенційно несе в собі потужні наслідки для регіону і всього світу".
Є вже і прогнози експертів на найближчу перспективу. Зокрема, якщо Захід не зважиться на військову операцію проти Ірану, то ціни на нафту впадуть на 10-15%, обвал буде і на ринку металу. Війна ж може підняти на 20-25% вартість "чорного золота", подорожчають дорогоцінні метали, зерно, сировина в цілому (на думку більшості міжнародних аналітиків, середньорічна ціна нафти марки Brent складе 117,30 дол., що на 2,60 дол. вище березневого прогнозу. Однак є й такі, які вважають, що ціна в цьому році перевищить 120 дол. за барель).
Отже, що чекає Україну через близькосхідну конфронтацію, особливо з урахуванням того, що ціна російського газу прив'язана у вартості нафти?
Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні:
"По-перше, ми не очікуємо, що ембарго призведе до значного зростання котирувань нафти безпосередньо набранням ним чинності. Поточна динаміка вартості нафти частково вже закладає в себе наслідки санкцій. Так, вартість нафти марки Brent з початку року зросла на 11,2%, вартість бензину в Україні марки А-95 - на 8,8%. Крім того, на сьогодні Іран переспрямував свої поставки переважно на азіатські країни, які не виконують вимоги ембарго.
На нашу думку, нафта марки Brent може зрости лише в разі військової операції проти Ірану: тоді котирування можуть з легкістю подолати позначку 125 і досягти 140-150 доларів за барель. Втім, вірогідність такого сценарію залишається незначною.
Протистояти подорожчанню пального на внутрішньому ринку України здатний запропонований парламенту 25 квітня законопроект (в разі його прийняття) про прив'язку ставки акцизного збору на нафтопродукти до цін нафти на світових біржах. Тобто, в разі подолання ціною нафти марки Brent позначки 125 доларів за барель до внутрішніми цінами на бензин буде застосовувати понижуючий коефіцієнт - вартість бензину зростатиме значно повільніше, ніж ціна нафти на біржах. Якщо ж ціни на нафту будуть перебувати в межах 105-125 доларів за барель, поправки застосовуватися не будуть. Ймовірність прийняття ВР документа досить висока.
Наш базовий прогноз вартості нафти марки Brent на світовому ринку до кінця року - 105-125 доларів за барель. Таким чином, вартість російського газу для України, яка розраховується від нафтових котирувань з запізненням в 9 місяців, суттєво не збільшиться".
Олександр Вальчишен, керівник аналітичного підрозділу групи ICU:
"У поточній ціні на нафту вже закладена премія за "іранський фактор". Ще до набрання чинності рішення ЄС ринок почав реагувати на прогнози і переоцінювати "чорне золото". Що стосується ембарго, то Іран раніше заявляв, що в односторонньому порядку знизить поставки нафти в країни ЄС і переспрямує їх в інші країни.
Іншими словами, після введення ембарго ЄС суттєво нічого не зміниться. Може з'явитися додатковий негатив, якщо напруженість "іранського фактора" буде наростати. Поки це не спостерігається і сторони - Іран і група парламентерів, що представляють США, ЄС, Китай, РФ - перебувають у стадії діалогу. Очікується 2-й етап обговорення питання, яке привнесе нові деталі в розвиток ситуації.
Для України ефект від введення ембарго буде нульовим, або вкрай незначним - ціна газу або взагалі не зміниться, або зміниться неістотно".
Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру:
"Для України не вигідні будь-які ембарго проти Ірану. По-перше, Тегеран - активний покупець українських металу і продуктів харчування. По-друге, ембарго однозначно призведе до глобального зростання цін на нафту, а паралельно буде дорожчати газ. Вже зараз ціна російського газу переводить вітчизняне виробництво в розряд збиткового, а виробництво металу - низько рентабельне. Для України затягування конфлікту навколо Ірану - ризик скорочення експорту, а також нового витка подорожчання російського газу. Як результат - вже в кінці поточного року Україна може опинитися у тяжкому економічному становищі, коли купівля газу на зимовий період стане непідйомним завданням для економіки країни".
До наступного раунду переговорів з іранської проблематики часу залишилося небагато. Хочеться вірити, що сторонам вдасться знайти компроміс. Інакше світ зіткнеться з такою проблемою, порівняно з якою фінансова криза здасться легким нежитем. А українській владі хочеться нагадати, що газове питання відкладати далі нікуди. Тобто, вибір між "поступитися" і "домогтися" все одно доведеться зробити, незважаючи на бажання "дружити".
Нана Чорна
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
