2502
Синці Тимошенко як перемога опозиції
Поки опозиція демонстративно долає свою хронічну хворобу гетьманства, у їхніх опонентів все частіше стали виявлятися симптоми іншої постійного недуги вітчизняних політиків - небажання або нездатність складати план Б.
Незважаючи на повну ізоляцію Юлії Тимошенко за допомогою переселення її в Качанівську колонію, владна команда раунд за раундом програє їй і її соратникам в інформаційній війні. Ось і у випадку з "побиттям" Тимошенко у Банкової не виявилося заздалегідь заготовленого плану дій на випадок бурхливої реакції закордонного співтовариства, що стало на захист в'язня. Та й прагнення лідера "Батьківщини" домагатися всіма доступними способами звільнення і повернення в активну політику з щитом президентська команда начебто ігнорує.
Сутичка пенітенціарної системи з віп-ув'язненими на медичному напрямку в ситуації з Тимошенко програна дочиста. Браві звіти представників МОЗ про її прекрасне самопочуття підтверджуються лише сумнівної якості відеороликом з Інтернету. І чого хотіли добитися примусовим транспортуванням "симулянтки" в лікарню - теж незрозуміло. Невже розраховували, що лікарняне повітря і натовпи людей в білих халатах схилять її до лікування, від якого вона відмовляється вже кілька місяців? Чи потрібно було всього лише поставити галочку навпроти одної з вимог резолюції ПАРЄ напередодні відкриття її весняної сесії? Можливо, саме тому і самі представники влади називають заяву лідера "Батьківщини" про побиття і блокування парламентської трибуни її соратниками провокацією, приуроченою до сесії Парламентської асамблеї. Схоже, в даному випадку опозиція просто обіграла владу на марші.
Завдяки зусиллям команди Тимошенко за кордоном дуже уважно спостерігають за її долею, і, мабуть, участь світового співтовариства - єдина козирна карта опозиції. Заяви про фізичне насильство, посилені оголошенням голодування, викличуть черговий шквал невдоволення українською владою. Судячи з першої реакції співробітників пенітенціарної служби, що розповідають про переповнений холодильник в камері лідера "сердечних", такий поворот подій ними не був передбачений. Хоча можна не сумніватися, що резонанс від її голодування буде набагато сильнішим, ніж від аналогічного протесту Юрія Луценка в минулому році. При цьому будь-яка подальша дія - як призначення винних з числа співробітників колонії, так і відмова це зробити - тільки ускладнить ситуацію.
Практично байдуже спостерігають з владного табору і за об'єднавчими маневрами опонентів. Всупереч скептичним прогнозам, впевненість у нездатності опозиціонерів домовитися дещо похитнулася. Союз найбільш рейтингових "Батьківщини" і "Фронту змін", а також їх сателітів, за даними останніх замірів громадської думки, уже зараз виходить в лідери парламентських перегонів. Хоча "Свобода" офіційно відпущена в самостійне партійне плавання, а автономність "УДАРу", швидше за все, підкоригують лише підтримкою Віталія Кличка як кандидата в мери Києва та угодою про створення коаліції в майбутньому парламенті, факт наявності об'єднання стане додатковим мотивом для виборців. І дозволить провести кампанію в запланованому "чорно-білому" форматі, який не вимагатиме від українців болісних роздумів в кабінці для голосування.
Прагнення вставити палицю в колесо опозиційного воза з боку влади поки не видно. Час для створення нових політичних проектів, здатних статистично значимо потоптатися на полі опонентів, уже втрачено. Та й звільнення Юлії Тимошенко, яке ще недавно могло стати руйнівним чинником для єднання опозиції, тепер спрацює тільки в плюс.
Але варіант програшу на виборах на Банковій не розглядають. Саме тому повернули повноваження рульового виборчих кампаній Андрію Клюєву і зробили ставку на адміністративні важелі і соціальний популізм, які безвідмовно працювали до сих пір.
Ось тільки варто врахувати, що українці у своїй нелюбові до влади настільки ж послідовні. Так само як і в умінні дивувати своїм голосуванням. На минулих президентських виборах неприємний подарунок прем'єру Тимошенко піднесли "противсіхи", на парламентських "іменинником" може виявитися прем'єр Азаров, який збирається очолити список регіоналів. І хоча головний урожай мандатів в партії влади мають намір зібрати на мажоритарних округах, а необхідну для формування більшості кількість депутатських душ докупити, великий відрив від опозиції за партійною складовою здатний зруйнувати ці плани. Чи готова команда Януковича до того, що повторити сценарій збивання більшості 2002 року не вдасться? Адже депутати, які пройшли горнило мажоритарних виборів, схильні "кучкуватися" навколо найсильнішого, і їхні погляди на перспективи переобрання Віктора Януковича можуть кардинально відрізнятися від його власних.
Наталія Гейчук
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
