Високий податок - чи непомірна жадібність і велика корупція?


Високий податок - чи непомірна жадібність і велика корупція?

У нас уже прийняли за аксіому твердження, що в країні дуже великий соціальний внесок, тобто податок на фонд заробітної плати підприємства, кошти від якого йдуть на виплату пенсій та допомог через хворобу і безробіття. Нагадаємо: зараз його ставка для більшості платників становить 34,7%. Між тим порівняння з державами ЄС показує, що реально Україна від них у цьому відношенні не відрізняється. Навпаки, в більшості країн - і насамперед у найбільш розвинених - цей податок вищий, пише ЛігаБізнесІнформ.

Можуть заперечити, що податок на фонд зарплати перевищує український тільки в Словаччині, Франції та Чехії - відповідно 35,2, 50,0 і 35,0%. Однак таке порівняння некоректне: адже загальна сума соціального внеску складається не тільки зі згаданого податку, а й з коштів, утримуваних безпосередньо з зарплати працівника. У нас такі відрахування становлять 3,6% - на європейському тлі небагато. Адже в низці країн соціальний податок в більшій мірі виплачують працівники, ніж роботодавці, - така ситуація в Німеччині, Данії, Люксембурзі, Нідерландах, Польщі та Словенії. І в абсолютній більшості держав (за винятком лише двох пострадянських - Литви та Естонії) частка відрахувань безпосередньо з зарплати працівників більша, ніж у нас.

Однак протиставляти два шляхи поповнення соціальних фондів неправомірно: адже в обох випадках обсяг надходжень зрештою прямо пропорційний розміру зарплат на підприємстві. І в державах, де більше коштів віднімається з індивідуальної зарплати працівників, роботодавець, призначаючи зарплату, бере до уваги такий фактор, як розмір цього внеску. З урахуванням зазначених виплат встановлюється і мінімальна зарплата, яка в країнах Євросоюзу значно вища, ніж у нас.

Таким чином, коректно говорити про загальний розмір соціального платежу у відсотках від зарплати. Подивившись на Євросоюз з такої точки зору, побачимо, що в тринадцяти з 27 країн відрахування соціального податку, зроблені сумарно роботодавцем і працівником, більші від українського показника, який дорівнює 38,3%. Причому на ці держави (до складу яких входять три з чотирьох найбільших за чисельністю населення країн ЄС - Німеччина, Франція та Італія) припадає більшість жителів Євросоюзу. У десяти країнах з цієї чортової дюжини соціальний податок перевищує 40%.

Що ж до інших членів ЄС, то, наприклад, Словенія відстає від України лише на 0,1%. А деякі з держав, де ставка соціального податку помітно менша, некоректно порівнювати ні з нашою країною, ні з типовими державами ЄС. Адже Мальта, Кіпр та Люксембург поповнюють казну в основному за рахунок приїжджаючих до них громадян. Перші два - популярні місця відпочинку, крім того, Кіпр - офшор, Люксембург - напівофшор (правда, позбудеться цього статусу з 2015 р.).

У деяких інших державах з більш низьким, ніж у нас, соціальним внеском істотно вищий податок на доходи громадян - це Данія, Фінляндія, Великобританія, а також прибалтійські країни, хоча в останніх, як і в Україні, немає прогресивного прибуткового податку.

З іншого боку, в Чехії та Словаччині, де також прийнята єдина ставка прибуткового, соціальний податок помітно вищий від українського, через що більше і сумарне податкове навантаження на громадянина. А в деяких державах, наприклад в Польщі та Іспанії, незважаючи на застосування прогресивної шкали оподаткування, середній рівень податку на доходи нижчий, ніж у нас.

Як відомо, ЄС, особливо єврозона, зараз переживає економічну кризу, і згідно з вульгарно-ліберальним підходом до економіки саме високі соціальні витрати стримують економічний розвиток. Однак подивимося на держави, які особливо постраждали від кризи. Якщо в Греції та Італії соціальний податок в цілому вищий, ніж у нас, - відповідно 44 і 38,6% (з Італією, втім, різниця всього 0,3%), то в Ірландії, Португалії та Іспанії - істотно нижче: 16, 6, 34,7 і 36,4%.

Якщо ж брати в цілому податкове навантаження на громадянина з урахуванням прибуткового податку і ПДВ, то виявиться, що майже всі країни ЄС, які зазнали відчутних втрат, варто віднести до числа більш ліберальних щодо оподаткування. Ірландія за цим показником на 3-му місці в Євросоюзі (а якщо не враховувати Мальту і Кіпр з їх вищеописаною специфікою, то на 1-му), Іспанія, Португалія і Греція - відповідно на 6-му, 8-му і 12-му, і лише Італія виявляється в нижній половині списку на 19-й позиції. Чи не низько розташовані там і прибалтійські (також сильно постраждали) держави: Естонія ділить 8-е місце з Португалією, Латвія - на 11-й позиції, Литва - на 16-й.

Таким чином, не виявляється зв'язку між масштабністю кризи і передкризовим рівнем соціальних виплат. Тому немає підстав вбачати якусь небезпеку для України в сталому тут "великому" (насправді - середньоєвропейському) розмірі соціальних виплат. Проблема в іншому, причому вона має дві сторони.

По-перше, загальне податкове навантаження фактично виявляється для багатьох підприємців більшим від європейського через неформальний корупційний податок.

По-друге, розмови про "високі соціальні відрахування" багато в чому породжені бажанням максимізувати прибуток - та так, як у Європі і не снилося. Тобто це явище того ж ряду, що і підвищення в переддень Євро-2012 цін в українських готелях, і притаманна пострадянським, зокрема українським, олігархам показна розкіш ("Бентлі", "Роллс-ройси", платинові мобільні телефони і тощо), відразу виділяє їх за кордоном. Зрозуміло, що з такими апетитами будь-які витрати на зарплату і будь-які податки будуть здаватися непомірними.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua