Останній шанс


Останній шанс

Гравці англійської збірної, звичайно ж, просто мріють про польоти на матчі з Кракова в непривітне шахтарське місто Донецьк. Але поки букмекери приймають ставки на перемогу британської збірної, фанати гарячково шукають на картах і в інтернеті це місто... В Донецьку ніде зупинитися, вільних місць немає ще з минулого року", - складно сказати, чи стала газета The Independent основоположником нової європейської "моди" лаяти Україна за погану підготовку до чемпіонату Євро-2012, але однозначно була в числі тих, хто першими стали на цей шлях.

Через негативну репутацію в Україну можуть так і не приїхати тисячі вболівальників в червні і сотні тисяч туристів - в майбутньому.

В сухому залишку

Україна буде в чистому збитку. Згідно з урядовою програмою підготовки до Євро-2012, витрати на чемпіонат склали $14 млрд. За прогнозами звіту Ukrainian Economic Trends Forecast, опублікованого минулого тижня аналітичною групою Da Vinci AG, збитки від проведення футбольної першості можуть скласти близько $6-8 млрд.

Україна зробила все: виконала зобов'язання перед УЄФА, побудувала чотири нові аеропорти, стадіони, 1,7 тис. км нових доріг, п'ятизіркові готелі і кемпінги. Навіть Мішель Платіні, який два роки тому погрожував відібрати Євро-2012 у України, побувавши на відкритті львівського аеропорту, так і заявив: Україна і Польща гідно виконали поставлені завдання.

Але жодній країні, більш-менш близькій до України за рівнем розвитку, окупити витрати на такі масштабні заходи поки не вдавалося. Збитки Греції від проведення літніх Олімпійських ігор в 2004 році склали близько $4 млрд. при витратах в $10-15 млрд. Португалія теж пішла в "мінус" з Євро-2004, відбивши лише 400 млн. євро. з витрачених 5 млрд. євро.

З нещодавніх - і дуже схожих на Україну прикладів - ПАР. Африканська республіка стала першою країною, що розвивається, яка удостоїлася права проведення чемпіонату світу з футболу в 2010 році. Витрати були відповідними. Чотири стадіони побудовані з нуля, ще шість - реконструйовані. Уряд провів повну модернізацію інфраструктури, розширив парк громадського транспорту і забезпечив приїжджих комунікаціями, небаченими доти в країні, витративши на все $4 млрд. Але замість очікуваних 450 тис. вболівальників на футбольну першість у ПАР приїхали 309 тис. Інвестиційного буму не сталося, та і спадщина чемпіонату залишилася незатребуваною. У сухому залишку ПАР отримала пару місяців світової слави і $3,5 млрд. збитків.

Ситуація в Україні погіршується ще й тим, що 80% витрат на підготовку до Євро-2012 довелося взяти на себе державі. У Польщі половину витрат узяв на себе бізнес. Якщо не вважати будівництва готелів та донецького стадіону "Донбас Арена", залучити приватних інвесторів під фінансування підготовки до чемпіонату майже не вдалося.

На це є свої причини. "Україні треба було створити або повністю реконструювати базову туристичну і транспортну інфраструктуру. Це сильно відрізняється від інвестицій, які потрібні за кордоном для підготовки аналогічних подій. Тому головним інвестором у нас і виступила держава", - пояснює Андрій Степанов, партнер "Делойт" в Україні.

Колекція білих слонів

Найбільш накладні для економіки - стадіони, і шансів окупитися у них практично немає. НСК "Олімпійський", харківський стадіон "Металіст" та стадіон "Арена Львів" обійшлися української казні майже в $1 млрд. Віце-прем'єр Борис Колесніков сподівається, що навіть після Євро-2012 НСК "Олімпійський", який отримав вищу оцінку від УЄФА, стане майданчиком для інших великих спортивних і культурних подій і вийде на самоокупність уже через два роки.

Але він - оптиміст. Досвід інших країн показує, що відбити стадіони далеко не так просто, адже окупити потрібно не тільки реконструкцію і будівництво, а й їх утримання. Доходів від домашніх матчів може на це не вистачити. Сусідня Польща робить ставку на концерти та культурні заходи. Але у випадку з Україною плани на "Олімпійський" поки є тільки у організаторів концертів Мадонни і Red Hot Chili Peppers. "Металіст" в Харкові і "Арена Львів" навіть цим похвалитися не можуть. До того ж у "Олімпійського" в Києві багато інших конкурентів - майданчиків для великих концертів, той же Палац спорту, який приймав Євробачення, або палац "Україна", який збирає шанувальників артистів різної величини.

Україна з цією проблемою не єдина. Наприклад, спеціально до Євро-2004 Португалія побудувала десять стадіонів. Але зараз не всі з них можуть окупити хоча б утримання. А воно недешеве: близько 20 млн. євро на рік. Тому Лісабон вже кілька місяців активно обговорює можливість знесення шести стадіонів. Лондон, в якому влітку пройдуть Олімпійські ігри-2012, також готовий до такого кроку. Головна арена Olympic stadium, яка обійшлася Британії у 800 млн. євро, буде на дві третини розібрана - залишиться лише 25 тис. місць.

Дорожче стадіонів Україні обійшлися аеропорти. Наприклад, будівництво двох нових терміналів "Борисполя" коштувало $394 млн. Стадіону "Арена Львів" - $287 млн.

Коли закінчиться футбольний чемпіонат, нові потужності столичного та інших аеропортів виявляться мало затребуваними. Один лише термінал D "Борисполя" після відкриття зможе обслуговувати 10 млн. пасажирів на рік - це більше, ніж зараз обслуговують всі інші термінали разом узяті, які вже зараз працюють упівсили. За перший квартал 2012 року послугами аеропорту скористалися 1,6 млн. осіб. Аеропорт "Харків" зможе приймати в рік до 2 млн. пасажирів, як це вимагав УЄФА. Але з січня по березень він прийняв лише 73 тис. пасажирів.

Розбирати аеропорти в Україні навряд чи хтось зважиться, але от з готелями потрібно буде щось вирішувати. За п'ять років підготовки до Євро-2012 в Україні відкрилися більше трьохсот готелів. У Києві - 12, в Донецьку і Львові - по 8, в Харкові - 19 готелів категорії 3-5 зірок. 4 - і 5-зіркових готелів у столиці налічується вже 16, їх загальний номерний фонд - 2693 номери. До кінця року заплановано відкриття ще п'яти готелів такого ж класу.

Але навіть зараз, підрахували в Colliers International, київські готелі заповнені лише на 62%. А значить, все передбачувано. За словами Елеонори Мельник, керівника відділу консультацій з нерухомості компанії Ernst & Young, після чемпіонату готелі будуть заповнені лише на 40%. І тоді їх швидше за все чекає запустіння, недоотримання прибутку, а то й банкрутство, як це вже було в ПАР.

Втім, не все, чим обзавелася Україна під чемпіонат, ляже на її плечі мертвим вантажем. Наприклад, за програмою Євро-2012 в країні було побудовано 1,7 тис. км доріг. П'ята частина з них дісталася приймаючим містам, решта - кільком автобанам (Київ - Бориспіль, Харків - Новомосковськ, дороги Київ - Ковель і Київ - Харків).

Звичайно, вони б з'явилися в Україні і без чемпіонату. Головна дорога з України до Європи Київ - Чоп буде завершена напередодні чемпіонату. Але Антон Усов, провідний радник ЄБРР, який разом з EIB витратили на будівництво траси по 825 млн. євро, говорить, що будівництво траси Київ - Чоп почалося ще десять років тому, і здача дороги до чемпіонату - просто збіг. Світовий банк, який виділив у 2009 році $400 млн. на модернізацію доріг під Євро-2012, також запустив би цей проект навіть без цього приводу. Але навряд чи уряд був би таким наполегливим у тому, щоб реалізовувати ці проекти.

Те саме - і з громадським транспортом. До початку чемпіонату на дороги однієї лише столиці повинні виїхати 185 нових автобусів і 202 тролейбуси, 50 нових вагонів почнуть курсувати по київському метрополітену. Хоча вони закуповуються на 100 млн. євро кредиту ЄБРР, який був оформлений ще в 2007 році без прив'язки до чемпіонату.

Імідж - все

Шанс збільшити свої доходи від Євро був би, зароби Україна славу привабливої для туристів країни. У Португалії, наприклад, через рік після футбольної першості потік туристів зріс на 50%, в Австрії та Швейцарії після Євро-2008 - на 30%. Держагентство України з туризму та курортів планує, що подивитися матчі в Україну приїдуть 1 млн. людей.

Але експерти запевняють, що цифра буде мінімум удвічі меншою. Наприклад, Raiffeisen Research очікує приїзду 225-300 тис. осіб. Адже витративши на нього $14 млрд., Україна забула про головне - про те, що Євро-2012 ще потрібно правильно подати.

За останні декілька місяців імідж України в ЄС настільки погіршився, що 13 з 15 іноземних команд воліли базуватися у Польщі - включаючи ті команди, всі ігри яких будуть проходити в Україні. І це при тому, що за один лише 2011 рік на просування України за кордоном було витрачено 90 млн. грн.

Ще в 2010 році для формування позитивного іміджу України за кордоном було створено держпідприємство "Україна-Всесвіт". Керувати ним призначили людину, яка до цього п'ять років була заступником генерального директора донецької компанії з виробництва бетону "ДИСК Бетон" Романа Кожару. Він завзято взявся за справу. Спочатку направив зусилля на знайомство європейців з нашою країною. У 2010 році 64% опитаних жителів великих європейських країн не цікавилися Україною, стверджує заступник директора "Україна-Всесвіт" Жанна Бережинська. У тому ж році "Україна-Всесвіт" розмістила сюжети про Україну на каналах ВВС, ССN і Euronews і запустила знятий за 3 млн. грн. ролик Switch On Ukraine, який майже рік крутили на восьми європейських каналах. У 2011 році компанія витратила майже 90 млн. грн. на публікацію в українських ЗМІ матеріалів про Євро-2012 і зйомки і трансляцію на зарубіжних каналах ще одного ролика High time to see Ukraine.

Правда, рекламна кампанія відчутних результатів не принесла. У роликах показували красиву природу, архітектуру і щасливих людей. Тобто робили гарну картинку для тих, кому цікаво подивитися країну, а не вболівальників, які приїдуть на Євро-2012 дивитися футбол і пити пиво. Хоча треба визнати, Марчін Герр, глава відповідального за організацію чемпіонату в Польщі союзу PL.2012, вважає, що українська сторона зробила більше успішних рекламних проектів, ніж польська.

Але швидше приводів полити себе брудом з лишком дала сама Україна. Спочатку - через скандал з арештом Юлії Тимошенко, що дискредитував українську владу. Потім через новини про те, що в Києві та інших містах "під євро" в пересувних крематоріях живцем спалюють собак. Нарешті, новинами про ціни на номери в українських готелях. "Нам, пересічним уболівальникам і навіть журналістам середньої руки, наплювати на ваші розкішні термінали, які витребувала з України UEFA. Зведіть сарай в чистому полі, до якого зможуть причалювати дешеві літаки, і всі будуть задоволені. Ми не будемо жити в готелях за 400 євро на добу. У Києві ціна за готель зараз чи не вдвічі вища, ніж у тій же мережі в Берліні", - пояснював з обуренням німецький журналіст на сторінках українського журналу "Футбол". Не будь таких відгуків у пресі, Україна мала б шанс не тільки окупити витрати на стадіони і готелі, а й по-новому розкритися в очах іноземних бізнес-партнерів. Але до чемпіонату залишився місяць, відгуки за кордоном не поліпшуються, і, здається, свій останній шанс Україна таки упустила.

Олена Снєжко і Яна Бесіда

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua