Чверть ставлю


Чверть ставлю

Нещодавно Президент України підписав Закон №4524 "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, у капіталізації яких брала участь держава", прийнятий парламентаріями 15 березня. Документ на законодавчому рівні регулює порядок продажу банків, націоналізованих в 2009 р. Зараз державі в особі Мінфіну належать майже по 100% акцій "Родовід-Банку" і банку "Київ", а також близько 93% акцій Укргазбанку.

По порядку

Відповідно до Закону, стратегічними інвесторами, які купують акції рекапіталізованих банків, можуть бути банки або банківські групи (резиденти і нерезиденти), що відповідають вимогам Нацбанку щодо бездоганної ділової репутації та задовільного фінансового стану і попередньо отримали на це згоду регулятора. Разом з тим на купівлю фінустанов не можуть претендувати особи, які на момент націоналізації банків володіли істотною часткою (більше 10% акцій) в них.

Як відомо, Укргазбанк контролювали народний депутат від "Партії Регіонів" Василь Горбаль і його партнер Олексій Омельяненко, депутат Київради (теж від "Партії Регіонів"). Зараз Горбаль є членом ради НБУ і міноритарним акціонером Укргазбанку. На зворотний викуп банку "Київ" не зможуть претендувати його колишні власники - батько і син Марченки. Як відомо, в грудні 2011 р. Київське управління СБУ затримало колишнього голову правління і співвласника банку "Київ" Миколу Марченка. Йому інкримінують розкрадання коштів банку, а також видачу кредитів на підставних осіб.

Син Марченка, також колишній співвласник банку "Київ", Віктор Марченко зараз очолює інвестиційно-банківський департамент компанії "Драгон Капітал". Найбільш заплутана ситуація - з колишніми акціонерами "Родовід-Банку". Відомо, що одним із співвласників фінустанови був тодішній голова його правління Денис Горбуненко, який зараз, за чутками, перебуває в Лондоні.

Крім того, в ролі стратегічних інвесторів для націоналізованих банків не зможуть виступати юридичні особи, зареєстровані на території офшорних зон і держав, внесених Міжнародною організацією з розробки заходів боротьби з відмиванням грошей, отриманих злочинним шляхом (FATF), в список тих, щоне борються з відмиванням незаконних доходів. Таким чином, принаймні, теоретично, викупити націоналізовані банки з використанням кіпрських офшорів теж навряд чи вдасться.

А така схема придбання власності доволі популярна в Україні. Стратегічними інвесторами також не можуть бути радники з питань продажу пакетів акцій рекапіталізованих банків. Примітно, що Законом передбачено обов'язкову наявність таких. Пошуком консультанта - радника з продажу націоналізованих банків - Кабмін займеться в першу чергу.

Швидше за все, для супроводу угод буде обраний один із зарубіжних інвестиційних банків. В такому випадку, за оцінками учасників ринку, на відповідні послуги державі доведеться витратити не менше 20 млн грн. При цьому особливості оплати послуг радника визначаються умовами договору. Консультант буде займатися і підготовкою, і власне процесом продажу.

Судячи з усього, процедура реалізації належних державі банківських активів розтягнеться більш ніж на рік, і це - в кращому випадку. Так, у Мінфіні вважають, що тільки на вибір радника може піти близько чотирьох місяців. Потім консультант повинен протягом трьох-шести місяців розробити стратегію продажу. І тільки після цього близько півроку банкам буде відведено на те, щоб збільшити власну привабливість в очах потенційних покупців. Більше того, якщо Мінфіну не вдасться отримати відповідні заявки, в тому числі щодо пропонованої ціни, на купівлю банків, він може відкласти продаж. Очевидно, що багато чого буде залежати від того, яку вартість націоналізованих банків Мінфін визнає адекватною.

В умовах, коли попит на банківські активи за ринковою ціною практично дорівнює нулю, навряд чи доречно говорити, що держава зможе виручити за банки хоча б еквівалент їх власних (балансових) капіталів. На 1 березня поточного року сукупний балансовий капітал всієї націоналізованої трійці склав 7,2 млрд грн.

Це максимальна сума, яку може виручити Мінфін від продажу цих фінустанов. Відповідно до Закону, кошти від продажу акцій рекапіталізованих банків зараховуються до держбюджету і використовуються Мінфіном для погашення або дострокового викупу ОВДП, випущених в рамках процесу рекапіталізації банківського сектора. Як відомо, держава вливала в "статутники" націоналізованих банків не "живі" гроші, а спеціальні ОВДП зі ставкою купона в 9,5% річних терміном 10 років, які потім викуповувалися (монетизувались) Нацбанком.

Дивись глибше

Якщо врахувати капітал націоналізованих банків і реальні вливання в них з боку держави, то напрошується висновок, що можна сподіватися лише на часткову (25-30%) компенсацію коштів, витрачених на порятунок трьох банків в період кризи. Розглянемо ситуацію докладніше.

Вперше влада заговорила про продаж націоналізованих банків ще на початку 2010 р. Тоді стояла задача повністю компенсувати витрачені кошти. "Ми розуміємо, що гроші, які ми вклали в ці банки, повинні повернутися державі", - заявляв тоді віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко. Нагадаємо: лише на першому етапі входження держави в капітали проблемних банків було витрачено близько 10 млрд грн.

Але виявилося, що цього недостатньо, довелося неодноразово проводити додаткові вливання. Хоча банківське співтовариство і міжнародні фінансові організації, такі як МВФ, Світовий банк, вважали за доцільне припинити подальшу підтримку "нових" держбанків, аж до їх ліквідації. При цьому розглядався варіант злиття банку "Київ" і Укргазбанку.

Як би там не було, за весь час держава поповнила капітали трьох врятованих банків майже на 25 млрд грн. Найбільше отримав "Родовід-Банк" - близько 12 млрд грн. Варто зауважити, що значна частина цих коштів була отримана для компенсацій вкладів клієнтам іншої збанкрутілої фінустанови - Укрпромбанку. За три роки Укргазбанк отримав бюджетних вливань на 9,3 млрд грн. Скромніше всіх виявився банк "Київ", який обмежився однією ін'єкцією в розмірі 3,6 млрд грн. Разом з тим нагадаємо, що зважаючи на невеликі розміри банку "Київ", свого часу було багато суперечок про доцільність його націоналізації в принципі.

Нинішні фінансові параметри банку навряд чи можуть залучити потенційних інвесторів. Зокрема, після масштабного списання під кінець 2011 р. проблемної заборгованості в розмірі близько 1 млрд грн. активи націоналізованого "Києва" зменшилися до 2,5 млрд грн. Не дивно, що за підсумками року фінустанова опинилася в останній, четвертій, групі банків за класифікацією НБУ. Судячи зі звітності, банк не досяг успіху в роботі з юридичними особами. Залишки на депозитних і поточних рахунках цієї категорії клієнтів поступово тануть, і на 1 березня становили менше 100 млн грн.

Портфель коштів населення також скорочується - уже менше 600 млн грн., тоді як на початку кризи перевищував 2 млрд грн. Ситуація посилюється тим, що майже половину зобов'язань банку "Київ" становить заборгованість з рефінансування від НБУ у розмірі близько 1 млрд грн. Власне, рефінансування Нацбанку - це основне джерело фондування "Києва", завдяки якому він утримується на плаву. Очевидно, що цей борг доведеться погашати потенційному інвестору. Цей факт зводить інвестиційну привабливість банку до нуля. Тим більше якщо врахувати, що банк "Київ" не має в своєму розпорядженні розгалуженої територіальної мережі.

Наявність величезної заборгованості перед регулятором характерна і для двох інших націоналізованих фінустанов. Так, Укргазбанк на 1 березня був винен Нацбанку майже 4,5 млрд грн., або близько 30% сумарних зобов'язань фінустанови. Ще одна ахіллесова п'ята Укргазбанку - проблемна заборгованість. Зважаючи на формування резервів під "проблемку", за підсумками 2011 р. банк задекларував 3,6 млрд грн. збитку.

Треба також визнати, що з початку поточного року він почав активно списувати проблемні кредити. Зокрема, за січень-лютий 2012 р. портфель кредитів юридичним особам скоротився на 3 млрд грн., хоча банк досить активно видає нові позики, що, власне, і дозволило йому утриматися в групі найбільших банків за підсумками 2011 р.

Голова правління Укргазбанку Сергій Мамедов не приховує, що одним з недоліків банку, з точки зору потенційного інвестора, може бути тісна співпраця з підприємствами держсектора, зокрема з НАК "Нафтогаз України". Справа в тому, що після приватизації банку така клієнтура з великою ймовірністю перейде на обслуговування в держбанки.

Мало не єдина перевага для потенційних покупців Укргазбанку - наявність розгалуженої регіональної мережі, що складається приблизно з 270 відділень. Зазначимо також, що за підсумками січня-лютого 2012 р. Укргазбанк увійшов до Топ-5 прибуткових банків, задекларувавши прибуток в розмірі 68,5 млн грн. Об'єктивно саме у Укргазбанку найбільше шансів бути проданим приватним інвесторам.

Навпаки, найменше шансів, на думку експертів, - у "Родовід-Банку". Зараз статус фінустанови досить складно визначити. Як відомо, тимчасова адміністрація була виведена з нього тільки у вересні 2011 р. Тоді ж Кабмін прийняв рішення створити на базі "випотрошеної" фінустанови санаційний банк. Нагадаємо: раніше депозити населення з цього банку були переведені в Ощадбанк. Згідно з постановою НБУ №471 від 23.12.11 р., завдання санаційного банку полягає в проведенні роботи з активами держбанків і банків, у капіталізації яких взяла участь держава.

Таким чином, "Родовід-Банк" працюватиме з проблемними активами Ощадбанку, Укрексімбанку, Укргазбанку і банку "Київ". Водночас зараз де-юре "Родовід-Банк" ще не є санаційним банком, оскільки регулятор тільки розробляє механізми передачі проблемних активів. У Мінфіні вважають, що "Родовід-Банк" володіє достатнім рівнем капіталізації, що дозволяє йому виконувати функції санаційного банку без додаткових державних коштів.

Станом на 1 березня поточного року кредитний портфель "Родовід-Банку" складався з проблемних кредитів у розмірі 3,6 млрд грн., з них 2,2 млрд грн. - кредити юридичним особам. При цьому основним джерелом зобов'язань банку є рефінансування від НБУ.

Іван Грецькі

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування