3433
Присяжнюку зламали аграрну політику
— Аграрний ринок
11 серпня 2010 року постановою Кабміну № 764 було створено держпідприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (ДП "ДПЗКУ"), до статутного капіталу якого було передано цілісні майнові комплекси ліквідованих дочірніх компаній ДАК "Хліб України". Правда, цією ж постановою Мінагро було наказано здійснити заходи з включення підприємства "до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Проте ні в 2010-му, ні в 2011 році відомство Миколи Присяжнюка не виконало розпорядження уряду. І все наполегливіше напрошувався висновок про те, що керівництво Мінагро виношує плани передати ДПЗКУ в інші руки.
Два роки повної довіри
Тим часом 9 лютого 2011 року Кабмін постановою № 85 розширив список дочірніх компаній ДАК "Хліб України", що ліквідуються, майно яких передається ДПЗКУ, з 36 до 49 позицій. А 6 червня 2011 року постановою № 593 уряд погодився з пропозицією Мінагро про перетворення ДП "ДПЗКУ" на державне публічне акціонерне товариство (ПАТ) "ДПЗКУ". Це ПАТ було створено наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України № 634 від 17 листопада 2011 року. По суті, тим самим був зроблений перший організаційний крок, необхідний для приватизації корпорації.
Певне уявлення про привабливість ДПЗКУ можна скласти, якщо знати, що активи корпорації включають обидва наявні в Україні державні портові елеватори - Одеський і Миколаївський, 24 лінійні елеватори, 18 комбінатів хлібопродуктів, низку інших підприємств і близько 150 тис. га орендованої землі. Крім того, за офіційною інформацією ПАТ "ДПЗКУ", "трейдинговим підрозділом" корпорації є ТОВ "Хліб Інвестбуд", яке здійснює закупівлі зерна у сільгоспвиробників і продаж його державі і на експорт. За перші дев'ять місяців 2011/2012 маркетингового року це ТОВ, за його власною інформацією, експортувало 2,5 млн. т зерна та продуктів його переробки. А це 16,2% від загального обсягу зернового експорту з України за ці ж дев'ять місяців.
Само ТОВ "Хліб Інвестбуд" було засновано в грудні 2004 року ДАК "Хліб України", але в 2010-му до складу його засновників увійшло ТОВ "Каласар", яке стало власником 51% статутного фонду "Хліб Інвестбуд". У свою чергу, засновниками ТОВ "Каласар" з рівними частками є кіпрська компанія Genetechma Finance Limited і киянин Олександр Козирєв. Компанія Genetechma Finance Limited значиться в офіційному списку афілійованих осіб компанії "ВЭБ-лизинг", що входить до групи російського Внешэкономбанка (наглядову раду цього держбанку очолює Володимир Путін). Однак гендиректор ТОВ "Хліб Інвестбуд" Роберт Бровді заявив на прес-конференції в березні 2011 року, що приватними інвесторами ТОВ "Хліб Інвестбуд" є "структури, афілійовані з першими світовими фінансовими інститутами, більшість з яких знаходиться в тому числі на Уолл-стріт. Озвучувати їх не в моїй компетенції через підписану угоду про нерозголошення".
У разі приватизації ДПЗКУ можна було б очікувати, що першими претендентами на отримання контролю над цим ПАТ стануть саме ті структури, які стоять за приватними співвласниками ТОВ "Хліб Інвестбуд". Де б не розташовувалися ці структури - в Кремлі, на Уолл-стріт або в Україні, до ТОВ "Хліб Інвестбуд" явно благоволили фортуна і Мінагро. У 2011 році ТОВ отримало понад 4 мільярди державних гривень: в березні зернових культур на 1,55 млрд. у нього за процедурою закупівлі в одного учасника купив Аграрний фонд України, а в серпні зернових і кормових культур на 2,5 млрд. у ТОВ "Хліб Інвестбуд" придбало (формально шляхом відкритих торгів) ПАТ "ДПЗКУ".
Час розплати
Проте в цьому році плани міністра Присяжнюка та його партнерів стали руйнуватися. 31 січня Кабмін раптом згадав про невиконаний пункт своєї постанови № 764 від 11 серпня 2010 року і доручив Мінекономрозвитку підготувати законопроект про включення ПАТ "ДПЗКУ" до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації. 29 березня цей проект був офіційно поданий урядом до парламенту. Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Володимир Павленко написав у пояснювальній записці, що Мінагро відмовилося погодити цей законопроект і обґрунтувало це тим, що, на його думку, ДПЗКУ не вписується в критерії, за якими згідно з нині чинним законодавством повинні виділятися об'єкти, що не підлягають приватизації . Таким чином, Кабмін не просто проігнорував думку свого члена Присяжнюка, але й піддав це розголосу.
А на наступний день після внесення згаданого законопроекту до парламенту Генпрокуратура порушила справу за фактом завдання державі чиновниками Аграрного фонду збитків на суму 340 млн. грн. Причому прес-служба Генпрокуратури оперативно поширила інформацію про цю справу - правда, не назвавши компанію, на користь якої було завдано шкоди державі, але повідомивши, що йдеться про те, що "в березні 2011 року Аграрний фонд уклав з приватним підприємством договір на закупівлю зерна на суму 1,5 млрд. гривень". Це якраз та сума і той місяць, коли Аграрний фонд придбав зерно у ТОВ "Хліб Інвестбуд".
2 квітня гендиректор Аграрного фонду Сергій Хорошайлов звільнився за власним бажанням. 11 квітня на його місце розпорядженням уряду був призначений Ігор Якубович, який встиг короткий час пропрацювати заступником Хорошайлова, а раніше працював заступником Присяжнюка. Ще 27 березня, будучи заступником гендиректора Аграрного фонду, Якубович провів прес-конференцію, на якій повідомив, що з 30 березня цей фонд починає реалізовувати програму державних форвардних закупівель пшениці і ячменю за мінімальними інтервенційними цінами. Раніше між фондом і аграріями був посередник в особі ТОВ "Хліб Інвестбуд", що тепер цієї функції позбувся. Судячи з того, що про цю новину масмедіа повідомив не Хорошайлов, а Якубович, уже тоді керівництво Мінагро знало, що йому доведеться пожертвувати і Хорошайловим, і інтересами ТОВ "Хліб Інвестбуд".
Але чи виявиться цього достатньо, щоб свій пост зберіг Микола Присяжнюк? Або його змінить колишній аграрний віце-прем'єр Віктор Слаута (соратник Віктора Януковича ще з часів їх спільної роботи в Донецькій облдержадміністрації)? Відповідей на ці питання у вигляді відповідного указу на президентському сайті поки немає. А значить, говорити, що в аграрної фортуни з'являться нові фаворити, рано.
Юрій Березенко
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
