0 800 307 555
0 800 307 555

Імпорт ввезуть під тиском

1544
У прес-службі Держмитниці з посиланням на главу відомства Ігоря Калетника повідомили про подання до Міністерства фінансів законодавчих ініціатив щодо боротьби з заниженням податків при імпорті, що здійснюється "шляхом цінових маніпуляцій між вітчизняними компаніями і пов'язаними з ними офшорними структурами".
За словами Калетника, пропонується законодавчо закріпити поняття "прямий зовнішньоекономічний договір" та передбачити, що метод визначення митної вартості за ціною договору буде основним тільки для товарів, що ввозяться за контрактами з їх виробниками. "Ще одна тривожна тенденція: значна кількість наданих до митного оформлення посередницьких контрактів залишається неоплаченими. Це свідчить про їх фіктивність. Тому ми пропонуємо ввести обов'язкові терміни оплати товарів, що ввозяться не за прямими договорами", - уточнив глава Держмитниці. У разі порушення таких строків пропонується стягування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% вартості неоплаченого товару. Хоча Держмитниця і зараз ігнорує ціну контракту, завищуючи оподаткування імпортної продукції, законодавче оформлення цієї дискримінації погіршить роботу імпортерів, запевняють підприємці. "Логіка Держмитниці зрозуміла: вона бореться з недобросовісними імпортерами. Проте слід пам'ятати, що і добросовісні постачальники не завжди працюють за прямими контрактами, - говорить виконавчий директор "Європейської бізнес асоціації" Анна Дерев'янко. - На митниці без проблем оформлюються вантажі за прямими контрактами, і виникають проблеми щодо непрямих. Однак поки такі прискіпування можна оскаржити в суді. Після схвалення даних змін це стане неможливим". З її висновками погоджується член правління Асоціації митних брокерів Борис Магаричев: "Дуже багато виробників мають офіційних дистриб'юторів, і нічого кримінального в цьому немає. Тому замість того, щоб активізувати роботу з митними органами інших країн, Держмитниця вирішила піти іншим шляхом - шляхом дискримінації значної частини імпортерів".
Крім того, на думку партнера юрфірми Astapov Lawyers Тетяни Кузьменко, запропоновані ініціативи порушують права бізнесу. "Цивільний кодекс не передбачає розділення контрактів на прямі і непрямі. Внести такі зміни теоретично можливо, але тоді ми станемо посміховиськом в очах всієї Європи, де господарське право формувалося століттями".
Однак на цьому ініціативи Держмитниці не закінчуються - запропоновано посилити контроль над реалізацією контрабандного імпорту. Обов'язковою стане наявність при продажу товарів іноземного виробництва митної декларації, на підставі якої вони були ввезені в Україну й надійшли в продаж. Якщо роздрібний продавець не буде мати копії такої декларації, він заплатить штраф у розмірі подвійної вартості товару. Для цього Держмитниці необхідно "побудувати ланцюг інформації про товар, його ввезення, переміщення та реалізацію". Передбачається, що відомство буде в режимі онлайн передавати в Державну податкову службу дані про всі імпортовані в Україну товари та умови їх ввезення. "Використовуючи інформаційну базу митниці, можна буде перевірити, чи не застосовувалися при імпорті товару схеми мінімізації або ухилення від оподаткування", - пояснює Ігор Калетник.
Ця ініціатива також викликала різке неприйняття у рітейлу. "Держмитниця таким контролем займатися не зможе, значить, буде потрібне створення ще одного контролюючого органу. Відповідно, робота бізнесу вкотре буде ускладнена. Крім того, виникає питання: навіщо потрібен орган, витрати на утримання якого суми штрафів, цілком можливо, не покриють", - обурюється генеральний директор Української торговельної асоціації Ігор Кишко.
За матеріалами:
Коммерсант-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас