Вигідна екологія


Вигідна екологія

Як і очікувалося, в березні Україна відновила повноцінне членство в системі Кіотського протоколу. Але робота за "кіотськими" схемами дозволяє не тільки торгувати квотами на викиди парникових газів. Для України це ще й сотні мільйонів доларів зовнішніх інвестицій за проектами спільного впровадження.

У перших числах березня ООН відновила повноцінне членство України в Кіотському протоколі. "Україна представила ООН чітку вертикаль взаємодії в справі дотримання вимог Протоколу. А робота Національної системи обліку парникових газів (ПГ) знаходиться під особистим контролем Президента і Кабміну", - відзначає глава Держагентства екологічних інвестицій (ДАЕІ) Владислав Якубовський. Нагадаємо, претензії до цієї системи були однією з формальних причин призупинення участі Києва в Кіотській системі в жовтні-2011, а головним приводом стали недоліки національного кадастру викидів за 1990-2009 роки.

Згідно з Рамковою конвенцією ООН зі зміни клімату (РКЗК), в систему якої і входить Кіотський протокол, ведеться облік 6 ПГ (вуглекислий газ CO2, метан CH4, гідрофторвуглеводні - ГФВ, перфторвуглеводні - ПФВ, оксид азоту N2O, фторид сірки SF6) . У грудні на саміті РКЗК у м. Дурбан (ПАР) до базового кошику додався трифторид азоту NF3.

Національний інтерес

"Відлучення" від кіотських інструментів виявилося швидше профілактичним заходом, покликаним зробити Київ поступливішим при торгівлі квотами на викиди парникових газів. Аналітики нагадують: наша країна лідирує на цьому ринку (більше 50% продажів в 2010-11 роках), але без особливих лобістських позицій, що і дозволяє її "карати". І, незважаючи на лідерство в торгівлі квотами, Україна поки що реалізувала їх тільки на 300 млн євро, хоча могла б набагато більше, вважають співрозмовники Мінпрому.

Так, за оцінкою міністра екології Миколи Злочевського, основні покупці, Японія і Євросоюз, активно торгуються за вартість одиниць скорочення викидів (ОСВ). Відновлення ж повноправної участі в кіотських схемах дозволяє відновити продаж квот; зараз тривають переговори з європейськими споживачами. До речі, вітчизняні підприємства не встигли постраждати через формальне зимове "відключення" від протоколу. В. Якубовський підтверджує, що обмеження привело лише до відстрочення роботи за кіотськими механізмами.

Втім, справа не тільки в ОСВ. Є 2 типи співпраці: проекти спільного впровадження (ПСВ) зі зменшення викидів, реалізовані в одній з країн Додатка I (куди входять розвинуті країни) за рахунок іншої країни цього ж Додатку. Сюди відноситься і торгівля квотами, але не тільки. Другий тип - "механізми чистого розвитку", коли учасники Програми I фінансують проекти в країнах, що розвиваються. Україна входить до Додатку I.

За даними ДАЕІ, галузева структура розподілу українських ПСО безпосередньо пов'язана зі структурою самої емісії газів. 76% викидів ПГ припадає на енергетику, в основному на спалювання палива. А чорна металургія займає в цій структурі приблизно 7%, тобто набагато менше. Проте ця галузь є лідером з емісії в промисловості без урахування ПЕК (найбільші викиди - при плавці чавуну).

В ДАЕІ вважають, що ПСО може бути в гірничо-металургійному комплексі набагато більше, ніж зараз, і в їх число можуть увійти всі головні проекти реконструкції основного виробництва національних меткомпаній, від багаторічної "тягучки" з закриттям мартенів на "Запоріжсталі" до реорганізації прокатних потужностей на різних метзаводах. І, звичайно, програми енергозбереження - запуск пиловугільних установок, когенерація, в т.ч. з використанням попутних газів, та ін.

Так, серед ПСО - загальне підвищення енергоефективності на МК "АрселорМіттал Кривий Ріг", "Азовсталі", Єнакіївському МЗ. Міністр М.Злочевський переконаний: гроші з цих та інших "кіотських" проектів здатні відчутно підтримати металургію.

Політолог і економіст Віталій Кулик уточнює: вже в 2012 році загальна сума ПСО в країні може досягти рівня 1 млрд грн. або більше. Притому значна частина проектів припаде саме на ГМК. Фахівець зазначає: "Конкретна підсумкова сума буде залежати не тільки від перебігу переговорів власне за проектами, а й від загального фону відносин із Заходом. З одного боку, зараз в цьому плані є певні проблеми - але є підстави вважати, що протягом року ситуація буде поліпшуватися, а це призведе і до активізації діалогу по лінії РКЗК та Кіотського протоколу".

І буквально днями Київ подав в ООН щорічний звіт щодо виконання своїх зобов'язань в рамках РКЗК. Перевірка звіту незалежними експертами Секретаріату Конвенції розпочнеться після 25 травня.

Від саміту до саміту

Тим часом триває лобістська боротьба навколо подальшого формату "кіотської" і "посткіотської" взаємодії. На саміті в Дурбані вирішено продовжити дію Протоколу, однак експерти вважають це рішення проміжним і тимчасовим. Так, за даними директора фонду Сarbon Investment України Віталія Федорченка, США, як і раніше, наполягають на входженні в договір провідних країн, що розвиваються - Китаю та Індії. При цьому Японія, Канада, США і Росія вимагають укласти повністю нову довгострокову кліматичну угоду, норми якої стануть обов'язковими для учасників.

Наступний саміт відбудеться в кінці 2012 року в Катарі та обіцяє бути не менш напруженим. Так, буде визначатися, на скільки ж саме продовжений Протокол (поки що це не вирішено). Крім того, в сучасному варіанті допускається перенесення невикористаних і непроданих квот на майбутні періоди дії протоколу, проти чого активно виступають основні країни-споживачі (насамперед Євросоюз). Як відомо, розпад СРСР, а також нинішня світова економічна криза призвели до появи значного надлишку квот. Зокрема, у колишньому соцтаборі викиди відносно базово-розрахункового 1990 впали в середньому вдвічі, і надлишок в кілька разів перевищує ринковий попит. В самій тільки Україні невикористаний обсяг досягає 1,25 млрд тонн.

Ще одна проблема, щодо якої триває дискусія, - удосконалення ринкових інструментів "великого договору", чи буде це продовження Кіото чи нова угода. За словами В.Федорченка, ПСО й особливо механізми чистого розвитку гостро критикуються через бюрократизм і методологічні проблеми при реалізації. За даними Світового банку, від початку розробки проекту до одержання ефекту в середньому минає майже 3 роки.

Київ же залишається на своїй "змішаній" позиції. Підтримавши продовження Протоколу, він у той же час виступає за обов'язковість будь-якого майбутнього формату для країн-підписантів. Тепер, з відновленням повноцінного членства, вітчизняні лобісти знову зможуть активно просувати свою позицію в РКЗК, в тому числі напередодні майбутнього саміту в Катарі.

Максим Польовий

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua