2066
Аргентина об'єднує проти себе Європу
— Казна та Політика
Президент Аргентини Крістіна Кіршнер вступила в конфронтацію відразу з двома країнами ЄС, що загрожує спровокувати торгову і політичну війну Буенос-Айреса з усією об'єднаною Європою. Націоналізація нафтової компанії YPF, філії іспанської Repsol, викликала обурення Мадрида. А 30-річчя Фолклендського конфлікту, що ознаменувалося нападом на британське посольство в Буенос-Айресі і вимогою повернення спірних островів, розпалило відносини з Лондоном. На думку експертів, Крістіна Кіршнер бере на озброєння методи головного латиноамериканського "борця з імперіалізмом" - президента Венесуели Уго Чавеса. І це тривожний сигнал для Заходу.
Обурений експропріацією YPF Мадрид вимагає від Буенос-Айреса 8 млрд євро компенсації. Влада Аргентини категорично відмовляється платити таку суму. В результаті конфлікту акції Repsol, найбільшої іспанської нафтової компанії, тільки за добу знецінилися більш ніж на 8%.
Прем'єр Іспанії Маріано Рахой попередив: націоналізація YPF "негативно вплине на відносини двох країн, а також на їх економіку". "YPF - важлива інвестиція ЄС в Аргентині. Її захоплення - дуже поганий сигнал міжнародним інвесторам", - застерегла глава МЗС ЄС Кетрін Ештон. У понеділок на зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу в Люксембурзі будуть розглянуті можливі заходи щодо Буенос-Айреса. Експерти не відкидають торгової війни між ЄС та Аргентиною.
Але Крістіна Кіршнер залишається непохитною: "Я, як президент, не стану відповідати на погрози. Я представляю інтереси народу". Вона впевнена, що піклується про довгострокові інтереси Аргентини: "Якщо продовжиться нинішня практика, коли родовища виснажуються, а інвестицій майже немає, наша країна позбудеться майбутнього. І не тому, що у неї не вистачає ресурсів, а тому, що бізнес проводить таку політику". Влада Буенос-Айреса звинувачує Repsol в тому, що компанія недостатньо інвестувала в нафтовидобувну галузь, виводячи прибуток за кордон, крім того - приховувала реальну вартість YPF.
Цікаво, що ще зовсім недавно, в кінці 2010 року, Крістіна Кіршнер зовсім по-іншому відгукувалася про YPF і її власника. Після того як компанія виявила на шельфі великі родовища нафти і газу, глава Аргентини публічно висловила їй подяку. Але, як вважають експерти, вже тоді у президента зародився план націоналізації філії Repsol. У міру того як в Аргентині наростала фінансова криза і став відчуватися дефіцит енергоносіїв, наміри Кіршнер тільки міцніли. Тим більше, що президент Аргентини не вперше вирішує економічні проблеми країни шляхом експропріації. У 2008 році, в розпал світової фінансової кризи, вона провела націоналізацію приватних пенсійних фондів. В руки держави перейшла і найбільша авіакомпанія країни Aerolineas Argentinas.
"Націоналізація YPF може здатися несподіваною тільки на перший погляд, - пояснила уродженка Аргентини Домітілла Саграмозо, професор престижного лондонського інституту King`s College. - Дії Крістіни Кіршнер цілком логічні, вона втілює в життя свою ідеологію. І нинішній президент, і її покійний чоловік Нестор Кіршнер - прихильники крайніх лівих поглядів. Для них націоналізація - це нормально і природно, а присутність іноземних компаній у ключових секторах економіки країни - загроза. Економічний лібералізм Крістіні Кіршнер чужий. Її ідеологія - суміш соціалізму і держкапіталізму. До того ж зараз уряд відчайдушно потребує грошей: він взяв на себе підвищені соціальні зобов'язання, які треба виконувати, а можливостей немає. Міжнародні фінансові організації Аргентині не довіряють, кредитів не дають. З точки зору президента, націоналізація - найлегший спосіб поповнити державну скарбницю".
Усередині країни дії Крістіни Кіршнер опору не зустрічають. Партія президента "Фронт за перемогу" контролює обидві палати парламенту. "Кіршнер намагається завоювати популярність серед бідних верств суспільства. Вона вибудовує "соціальну державу", в якій передбачені різні виплати, допомоги. Коли на це не вистачає коштів, на допомогу приходить Уго Чавес - під час кризи він продавав Аргентині нафту з великою знижкою. Президент Венесуели сьогодні - найближчий союзник і політичний однодумець Крістіни Кіршнер", - нагадує Домітілла Саграмозо.
Найбільшу гарячу підтримку рішенню націоналізувати YPF висловив саме Каракас. "Ми рішуче засуджуємо спроби залякування з боку Європи і закликаємо всі братні народи континенту допомогти Аргентині у відстоюванні її суверенних прав", - йдеться в заяві МЗС Венесуели.
Крістіна Кіршнер фактично йде по шляху Уго Чавеса - венесуельський лідер свого часу теж націоналізував власність закордонних нафтових компаній. Кіршнер перейняла у Чавеса не тільки його соціальну політику, а й націоналістичну, антизахідну риторику. Особливо це проявилося на початку квітня, коли відзначалося 30-річчя програної Аргентиною війни за Фолклендські (Мальвінські) острови. Президент таврувала британський імперіалізм і обіцяла рано чи пізно повернути Мальвіни під контроль Буенос-Айреса.
На думку експертів, сплеск інтересу Аргентини до спірних островів має також економічне підґрунтя: влада країни стурбована тим, що компанії з Великобританії почали розвідку нафти на Фолклендському шельфі.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
