1135
Атака бюрократів: на скільки зросла кількість чиновників в Україні
Незважаючи на адмінреформу, кількість чиновників у вищих органах влади України знову почала зростати. Бюрократичний апарат зменшився тільки в Кабміні.
Однією з головних цілей адмінреформи, що почалася в кінці 2010 року з волі Президента, було скорочення витрат на утримання органів влади. Домогтися цього збиралися насамперед за рахунок зменшення армії чиновників на 30%. І, судячи з заяв керівництва країни, з поставленим завданням впоралися успішно, заощадивши при цьому понад мільярд гривень.
Ось тільки у Нацагентства з питань держслужби зовсім інші дані. За оприлюдненою на його сайті інформацією, підсумки процесу оптимізації держслужбовців значно скромніші: за 2011 рік їх чисельність скоротилася всього на 4%. З усіх органів влади план зі скорочення апарату за фактом виконали лише в Кабміні, секретаріат якого зменшили спочатку вдвічі, але вже до кінця року знову оголосили кадровий набір, і вийшли в підсумку на необхідні 30% "усушки". І саме Кабмін реформатори наводять як приклад, коли рапортують про прорив в адміністративному напрямку.
Ще недавно Адміністрація Президента, яка служила еталоном в справі скорочення держслужбовців, дуже швидко повернулася до їх чисельності часів президента Ющенка. І, судячи з активного створення додаткових консультативних органів при Президенті, нинішні 524 особи, які забезпечують діяльність глави держави, - не межа.
З заявленого курсу на зменшення чиновницької армії вибивається апарат Верховної Ради, що зріс за минулий рік на 15 осіб, а також органи судової влади і прокуратури, лави яких додатково поповнили понад 2000 службовців. Та й деякі структури, що стали жертвою оптимізації, відновлюються. Найбільш яскравий приклад - Держкомпідприємництва, там навіть керівництво залишилося колишнім (Михайло Бродський). Практично не постраждали від адмінреформи чиновники місцевого рівня, незважаючи на другий її етап, що офіційно стартував.
Варто зазначити, що наведені дані не включають недавно відкриті вакансії в РНБО, апарат якого під нового секретаря Андрія Клюєва збільшили вдвічі - до 180 осіб. Ще 500 держслужбовців мають намір акумулювати в президентському кадровому резерві, куди, за розпорядженням Віктора Януковича, будуть відбирати талановиту молодь для залучення її до процесу реформування країни. Втім, враховуючи узаконене днями рішення про можливість продовження роботи для управлінців вищої категорії після досягнення ними 65-річного віку (граничного для перебування на держслужбі), пробитися молодому поколінню буде нелегко.
Незважаючи на задекларовані наміри спростити доступ на держслужбу, прийнятий профільний закон, введення якого відклали до 1 січня 2013 року, цього не гарантує. Швидше навпаки - відбір претендентів стане жорсткішим, а список вимог довшим. Правда, відбір посилили вже в поточному році. У січні в рамках боротьби з корупцією Президент видав указ про проведення спеціальної перевірки даних, які подають кандидати на посади в органах влади. Тепер охочим записатися в государеві слуги необхідно надавати не тільки відомості про освіту, доходи та наявність/відсутність судимості, а й про стан здоров'я. Їх достовірність підлягає перевірці, та в разі, якщо претендент щось приховав, у прийнятті на роботу йому відмовляють. А також повідомляють про факт приховування даних в правоохоронні органи. Перелік медичних діагнозів, про які претендент має право не повідомляти своє майбутнє керівництво, не додається.
Втім, в процесі впровадження перевірочної системи виявився більш істотний прокол. Багато кандидатів були забраковані податковою інспекцією, яка звіряла їхні декларації про доходи. Причому з досить банальної причини: дані про доходи громадян у базі податкової з'являються із запізненням на квартал, і в перші місяці 2012 року дані декларації про доходи за весь минулий рік, представлені претендентом, з даними податкової інспекції співпасти не могли. Хіба тільки у тих, хто весь четвертий квартал дармоїдствував. Яким чином натовп призначених Президентом на початку року заступників міністрів і глав районних адміністрацій пройшов "сито" податкової перевірки, залишається лише здогадуватися.
Успіхи реформаторів у справі подолання корупції в органах влади досить скромні. Декларування видатків чиновників з легкої руки Конституційного суду відклали до наступного року. І є велика ймовірність того, що після парламентських виборів нові депутати скасують і сам антикорупційний закон, приправивши це обіцянкою написати кращий. Наведення порядку на ринку надання адміністративних послуг продовжує залишатися всього лише улюбленим гаслом представників влади. Відповідний закон, визнаний Президентом невідкладним, припадає пилом у парламенті з листопада минулого року. Але чомусь глава держави не квапить депутатів, які зазвичай чуйно реагують на його реформаторські побажання.
Мабуть, можна констатувати, що адміністративна реформа Президента Януковича не стала винятком із загального правила: реформувати саму себе влада не здатна. Вихід з реформаторського тупика у нинішнього керівника держави, як і у його попередників, тільки один - шукати і публічно карати саботажників. Мабуть, час для цього поки не настав.
Наталія Гейчук
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
