Євро-2012 принесе Україні нову кризу і загрозу дефолту


Євро-2012 принесе Україні нову кризу і загрозу дефолту

Україна витратила на підготовку до чемпіонату з футболу, за різними даними, 35-100 млрд гривень. Як мінімум третина - запозичені кошти. Це дало експертам підстави говорити про ймовірність дефолту в країні.

Євро-2012 може сильно нашкодити українській економіці, а то і взагалі привести до дефолту, заявив недавно директор аналітичного департаменту інформаційно-аналітичного центру "Trends & Markets" Андрій Шеверьов. За його словами, позитивні зміни в інфраструктурі можуть затьмаритися величезними збитками. Тенденції свідчать про те, що країна повторює долю Греції, яка стрімко пішла до дефолту після проведення Олімпіади 2004 року. "Тоді греки, витративши на організацію олімпіади 11 мільярдів євро, повернули тільки 2 мільярди. Більше половини олімпійських об'єктів з тих пір пустують або використовуються не за призначенням. А збитки поклали початок бюджетним і борговим проблемам країни", - пояснив фахівець, пише ТСН. ua.

Вражаючі суми

За даними Президента України Віктора Януковича, сума, витрачена на підготовку України до прийняття Євро-2012, має дев'ять нулів - мова йде як мінімум про 35 млрд грн. За даними незалежних експертів, Україна тільки з 2008 по 2012 рік витратила набагато більше - близько 100 млрд грн. Причому тільки 20% з цих коштів - приватний капітал. Все інше - кошти держбюджету і кредитні ресурси, залучені під держгарантії.

Найдорожче обійшлися аеропорти - на підготовку повітряних воріт пішло близько 10 млрд гривень. Тільки Міжнародний аеропорт "Харків" і МА "Київ" (Жуляни) будували приватні інвестори. Причому там за кошти бізнесменів в цих повітряних воротах зводилися лише термінали, приведення в порядок злітно-посадкової смуги в обох випадках фінансувала держава. Столичний "Бориспіль" (зокрема термінал "Д") будувався і зовсім із залученням кредитних коштів японського банку.

Трохи краща ситуація зі стадіонами: НСК "Олімпійський" і стадіон у Львові будувала держава (загальний обсяг видатків близько 8 млрд грн). У Донецьку і Харкові такі зобов'язання взяли на себе українські бізнесмени.

Гірше йдуть справи з дорогами: протягом останніх років державна служба автомобільних доріг "Укравтодор" регулярно позичає кошти на будівництво магістралей у різних фінансових установ (частіше ЄБРР). На даний момент загальна сума кредитів дорожньої служби перевищила 20 млрд грн. За рахунок яких доходів в "Укравтодорі" планують віддавати ці кошти, поки незрозуміло. Зараз вже очевидно - повернути таку суму лише за рахунок дорожнього збору, який сплачують автовласники, буде неможливо. Очевидно, дана організація знову буде змушена звернутися по допомогу до держбюджету. В минулому році на погашення частини кредитів державний бюджет виділив "Укравтодору" близько 3 млрд грн.

Туманні перспективи

Коли окупляться ці мільярдні вкладення, не береться передбачити ніхто. Наприклад, окупність стадіонів (при вартості квитків на матч 50-100 грн) складе не менше 50 років. І це за умови, що, крім плати за вхід з вболівальників (і 100%-ї постійної наповнюваності місць, що само по собі малоймовірно) стадіони будуть отримувати доходи від здачі своїх приміщень в оренду для проведення різних конференцій, ресторанної, екскурсійної діяльності, будуть заробляти на торгівлі футбольною символікою тощо. Треба зауважити, що при розрахунках термінів окупності не враховувалися амортизаційні витрати - на підтримку в порядку самого стадіону, комунальні платежі тощо.

Схожа ситуація і з аеропортами. З п'яти повітряних воріт тільки у "Борисполя" і "Києва" є шанси "відбити" вкладення в найближчі 25-30 років. Справа в тому, що прибутковим аеропорт стає, якщо пасажиропотік перевищує один млн. осіб на рік. Такими показниками може похвалитися тільки "Бориспіль" і, можливо, в перспективі, "Київ". А ось пасажиропотік Львівського аеропорту ім. Данила Галицького в кращі роки становив 500 тисяч осіб на рік, чого явно недостатньо, щоб окупити вкладення, що перевищують суму 2,7 млрд грн.

Зараз високопоставлені чиновники визнають: шанси окупити мільярдні вкладення невисокі. "Скільки ми заробимо (на проведенні Євро-2012. - Прим. Авт.) - невідомо. Вклали ми у всю інфраструктуру близько 35 млрд грн. Це не окупиться за один чемпіонат, але буде служити не одному поколінню", - заявив у березні цього року Віктор Янукович.

До недавнього часу чиновники робили ставку на футбольних фанатів, точніше, на їх товсті гаманці. Однак, цілком імовірно, прорахувалися. Проаналізувавши десяток різних іноземних "футбольних" форумів і публікацій в європейських ЗМІ, ТСН.ua зробив висновок: витрачати багато коштів на Україну гості не збираються. "Українці щось зрозуміли неправильно, розглядаючи Євро-2012 як можливість "зрубати грошей", - пише австрійська газета "Прессе". За її даними, ціни в готелях виросли в 85 разів. У Донецьку за ніч в готелі в день півфіналу Євро-2012 просять 3600 євро. У Харкові квартиру, яка раніше коштувала 50 євро, здають за 2000 євро на добу. Оренда наметового місця в Києві в дні проведення Євро-2012 буде коштувати близько 15 тисяч гривень за 3 тижні, і це тільки за місце для кемпінгу. "Та за такі гроші можна поїхати зі Стокгольма на тиждень удвох на Майорку, причому у вартість включено переліт, проживання в тризірковому готелі та харчування", - обурюється на одному з форумів швед на ім'я Ерік. "Ми, європейці, зовсім не такі жирні коти, як ви і ваші чиновники собі чомусь уявили. І зовсім не в захваті від думки, що хтось в Україні зібрався конкретно поживитися за наш рахунок", - пише на тематичному форумі житель Німеччини.

Не порадують гостей і ціни в закладах громадського харчування. Поговоривши з деякими столичними рестораторами, ми з'ясували, що вони мають намір у дні чемпіонату підняти ціни на 20-25%. Такі настрої говорять про одне - в Україну прилетить в два, а то і три рази менше гостей, ніж прогнозують чиновники.

Потенційні ризики

На думку Андрія Шеверева, Україна після проведення чемпіонату з футболу ризикує потрапити в боргову яму. Враховуючи, що уряду тільки довелося відкласти розміщення євробондів, а ситуація на світових кредитних ринках залишається напруженою, боргові проблеми України будуть посилюватися. Це, в свою чергу, істотно ускладнить завдання виходу з кризи і за певних умов може призвести до дефолту.

Ризик дійсно існує: за час активної підготовки до чемпіонату в 2010-2011 роках, сумарний держборг України виріс на 49% і склав 36% ВВП на кінець 2011 року. Дефіцит поточного рахунку виріс з 3 млрд доларів у 2010 році до 9,2 млрд - в 2011-му, причому приблизно 1-1,5 млрд доларів припадало саме на зростання обсягу імпорту у зв'язку з підготовкою до Євро-2012. А в 2012-2013 роках держсектору потрібно виплатити за своїми боргами близько 20 млрд доларів.

Дефолту, швидше за все, вдасться уникнути. Однак дана спортивна подія може стати початком чергової кризи в Україні. Даний борг буде тиснути на держбюджет країни. Враховуючи високу інфляцію, попередні борги України, соціальні ініціативи уряду (йдеться про виплати вкладникам Ощадбанку СРСР і про збільшення виплат при народженні дитини), високу вартість російського газу, проблеми з отриманням чергового траншу МВФ, майбутні вибори до парламенту і явно штучне підтримання Нацбанком національної валюти, наслідки для нашої країни можуть бути дуже сумними. За песимістичними прогнозами, з першими проявами такої кризи українці можуть зіткнутися вже цієї осені.

Світлана Єрьоміна

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування