1874
Нові чистки в Кабміні: яким міністрам загрожує звільнення
Після резонансних перестановок початку року кадровий рух в Кабінеті міністрів призупинився. Експерти вважають, що це удаване затишшя, і уряд незабаром можуть чекати чергові чистки.
Зокрема політолог Вадим Карасьов вважає, що можливі перестановки в Кабміні - це свідчення посилення боротьби кланів в президентській і кабмінівській команді, оскільки той чи інший претендент на вибування є представником того чи іншого клану, які змагаються між собою.
Сир і зернові підводять міністра
"Першим на вихід", за версією ЗМІ і деяких експертів, до яких "Главред" звернувся за коментарями, вже в кінці поточного тижня може виявитися міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк.
Експерт з політичних питань Віктор Небоженко вважає, що "особливих претензій до нього бути не повинно, нинішній міністр - хороший фахівець в сільському господарстві. Може, він не так добре розбирається в зернових, але зате чудово знає м'ясо-молочну промисловість". Але навіть за досить схвальної оцінки політолог відзначає проблему, з якою Присяжнюк поки що не зміг впоратися, і яка може обернутися для нього великими неприємностями. Це міжнародна регуляція торгівлі зерном. "Минулого року вже були складності, коли Кабмін не зміг врегулювати процес вивезення зерна за кордон. Питання до Присяжнюка виникають з приводу навіть не врожаю, а механізмів продажу врожаю", - говорить Небоженко.
Директор агентства моделювання ситуацій Віталій Бала додає, що, крім "зернової" проблеми, важко вирішуваною для Миколи Присяжнюка виявилася і "сирна". "У всіх цих "сирних" війнах з Росією (а до цього були м'ясні і молочні) є зацікавлені особи, які, можливо, хочуть поставити на цей пост іншу людину. Така перестановка може бути пов'язана зі спробою контролювати певні ресурси. Тут все буде залежати від того, хто виявиться переконливішим для Президента", - вважає він.
Вадим Карасьов пояснює навислу над аграрним міністром загрозу тим, що той пов'язаний з групою впливу бізнесмена і депутата Юрія Іванющенка. Оскільки останній потрапив у немилість до Президента Віктора Януковича, і враховуючи те, що прем'єр-міністр Микола Азаров уже неодноразово публічно критикував Присяжнюка за діяльність Мінагропрому, не виключено, що він покине Кабмін і піде на вибори до ВР за списком Партії регіонів.
Не зайвим буде нагадати і те, що Генпрокуратура зараз стежить за структурами, до яких міністр так чи інакше має відношення: 30 березня порушено справу за фактом завдання державі при закупівлі зерна чиновниками Аграрного фонду збитків на суму 340 млн гривень. За наявними даними, закупівлею для АФ, у тому числі і за державні гроші, займалася компанія "Хліб Інвестбуд". Ім'я її власника не розголошується, але в бізнес-колах її пов'язують з ім'ям нардепа Іванющенка.
Чия б вона не була, але зараз і АФ, і компанія, якій перераховувалися гроші за зерно, знаходяться в зоні пильної уваги прокуратури і податкової.
Поки що Президент довів до відома міністра те, що не задоволений результатами його роботи. Проте знаючі люди стверджують, що тільки викликом "на килим" справа не закінчиться, і припускають, що незабаром відомство може очолити Віктор Слаута, нинішній радник Президента з аграрних питань.
Страж миру розжене військових
Є шанси незабаром опинитися поза Кабміном і у недавно призначеного міністра оборони Дмитра Саламатіна. По-перше, дуже багатьох хвилює факт його громадянства. У відповіді на депутатський запит, поданий народним депутатом від НУ-НС Тарасом Стецьківим, йдеться, що Комісія при Президентові України рішення про надання Саламатіну українського громадянства ухвалила 6 грудня 2005 року. 12-го грудня того ж року партія подала в Центрвиборчком списки, складені, до речі сказати, ще 3 грудня, в яких вже 88-м номером значився Дмитро Альбертович. Чим заслужила таку високу державну довіру людина, яка ще в прямому сенсі вчора була громадянином іншої держави?
Віктор Небоженко так коментує цю сторінку з життя міністра: "Він, як виявилося, обдурив ЦВК щодо свого громадянства і став депутатом Верховної Ради. Це дуже небезпечний прецедент для людини, що зайняла посаду міністра оборони, людини, яка тепер відповідає за безпеку нашої країни".
"Якщо людина починає свою біографію з останніх 5-6 років, то цілком логічно задати їй питання: "А де ти був до цього?" Розмова про те, що хтось десь працював головним інженером або головним бухгалтером, або бізнесменом в якійсь анонімній компанії "Рога і копита", якої вже не існує, викликає ще більше підозр, - продовжує Небоженко. - Він робив спроби зайняти видну посаду в Казахстані, потім було повернення в Росію, а потім раптом мало не за наказом - отримання українського громадянства, ось це все погано. Так не прийнято навіть в африканських країнах. У зв'язку з усім цим виникають питання, чи не відбував він тюремне ув'язнення, чи не було у нього конфліктів в Росії або в Казахстані. Цілком може бути, що він талановитий менеджер і "безнадійно" чесна людина, і стільцями по голові він б'є тільки депутатів, а з рядовими громадянами гранично коректний. Але поки доказів цьому немає".
Політолог вважає, що рано чи пізно скандал з цього приводу вибухне. "Та й самому Президенту повинно бути невигідно представляти такого міністра оборони, який водив за ніс ЦВК. І при цьому він не якийсь там авантюрист, який взяв кредит і поїхав, - він одержав у своє розпорядження сотні тисяч військовослужбовців і впливає на політику в країні. Як можна бути впевненим в ньому?", - говорить Віктор Небоженко.
Політолог Вадим Карасьов констатує, що "є дійсно розчарування відносинами з Російською Федерацією, заради якої нібито і приймалося рішення про призначення Саламатіна на посаду міністра оборони". Йому, як і міністру аграрної політики, експерт пророкує горизонтальне переміщення в ВР за партійними списками.
По-друге, Дмитро Альбертович і без будь-яких закулісних інтриг майстер створювати собі репутацію. На терені міністра оборони він уже встиг оголосити "загальну інвентаризацію" земель полігонів, звільнених військових містечок, які не передані у комунальну власність та охороняються військовослужбовцями, та інших об'єктів. "Все, що знаходиться в розпорядженні міністерства і вже ніколи не буде використовуватися, повинно бути реалізовано через тендерні процедури, прозоро і під контролем громадськості. Всі отримані від цього кошти будуть спрямовані на вирішення соціальних проблем військовослужбовців та членів їх сімей", - багатообіцяюче заявив міністр.
Не тільки з майном вирішив розібратися глава відомства, але і з особовим складом. У Концепції реформування та розвитку Збройних сил України на період до 2017 р., поданій ним Кабміну і РНБО, викладаються плани зі скорочення армії за 5 років в 2,5 рази - з 192 тисяч військовослужбовців до 70 тисяч.
Якщо передати план реформування армії в кількох словах, то звучати він повинен так: все продати, людей звільнити. Чи варто після цих пропозицій міркувати про боєздатність армії?
З джерел у РНБО стало відомо, що секретар Радбезу Андрій Клюєв не в захваті від реформаторських намірів Саламатіна. А якщо врахувати, що скорочення військовослужбовців тягне за собою 31 млрд. грн витрат щорічно, не кажучи вже про посилення такої соціальної проблеми як поповнення рядів безробітних, то і Президент навряд чи схвалить сумнівні реформи. Тим більше в передвиборний рік, коли на "пряники" від влади і так треба десь знайти 33 млрд. грн. Так що велика ймовірність, що на цю посаду може бути призначений менш радикальний реформатор.
Податкова збирає мало податків
Ще про одну можливу відставку з посиланням на джерело в Адміністрації Президента багато говорили на попередньому тижні - голови Державної податкової служби Олександра Клименка. Причин відставки називається дві: "бардак" в податковій і слабкі результати наповнення бюджету. Хоча якраз бюджет податкова намагається наповнювати, не покладаючи рук. В результаті цієї роботи "постраждав" навіть такий відомий бізнесмен як Дмитро Фірташ, який звинуватив податкову службу в неповерненні 3 мільярдів гривень ПДВ його структурам.
"У Клименка конфлікт з Фірташем і його групою, - каже політолог Вадим Карасьов. - Не виключено, що ці чутки йдуть від недоброзичливців Клименка. Але я також не відкидаю, що вони, крім іншого, лобіюють це звільнення. Симптоматично не саме звільнення-незвільнення, а саме "циркуляцію" цієї інформації з приводу його можливості".
У той же час Віктор Небоженко впевнений, що "якщо Клименка і будуть знімати, то "не далеко", все-таки це професійний податківець. В крайньому випадку, можлива рокіровка, так як він вже увійшов в номенклатуру Януковича". Політолог вважає, що в разі звільнення Олександрові Клименку підберуть посаду, рівнозначну нинішній: "В Україні є маса "солодких" місць - Рахункова палата "зависла", наприклад".
Проблему податкової Небоженко бачить не в особистості її керівника, а в тому, що вона не може пред'явити вимоги до великих олігархів, які виводять прибуток за кордон. "Те, що вони жорстокі до малого і середнього бізнесу, - це від молодості і від нерозуміння. Найпростіше - тиснути тих, хто не може дати відсіч. Чому в Україну не хочуть йти закордонні інвестори? Тому що від них вимагають виконання всіх найскладніших податкових умов, а в цей час олігархічні підприємства того ж профілю не обкладаються податком, так як їх власник зареєстрований десь на Кіпрі чи в Люксембурзі. Так що справа не в Клименку, а в тому, що податкова ніяк не зважиться працювати з великими власниками, а з дрібних багато не збереш, від податкового тиску вони просто припиняють свою діяльність. За два роки в Україні закрилося 28% бізнес-структур, за такі речі держчиновників треба саджати у в'язницю", - резюмує він.
Все вирішить Президент
Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, коментуючи "Главреду" можливі відставки міністрів, сказав: "Від перестановки "стільців" нічого не зміниться. За політику в країні сьогодні відповідає, в першу чергу, Президент України і Кабмін в повному складі. Якщо проаналізувати список претензій депутатського корпусу, журналістів, експертного співтовариства, можна назвати не менше 10 фігур, які викликають зауваження. Будь-яке рішення, як і всі попередні, буде прийматися кулуарно, в закритому режимі. Без сумніву, остаточне рішення буде за Президентом України. Але все це - перестановки всередині однієї команди".
З ним згоден і Віталій Бала. Він стверджує, що чутки і припущення про кадрові призначення мають мало спільного з тим, що потім відбувається насправді, в силу того, що у нас фактично президентська форма правління, і всі кадрові рішення такого рівня приймає Президент.
"Інша справа, що чутки іноді можуть передбачати, що відбувається. Нагнітання ситуації проводиться цілеспрямовано, щоб це стало можливим аргументом для того, хто буде радити Президенту знімати чи не знімати того чи іншого міністра. У цій ситуації головне не в тому, якого міністра знімуть, а в тому, чи буде це мати якесь серйозне значення для переформатування влади всередині Кабміну, чи не буде", - говорить Бала.
Безумовно, хотілося б, щоб громадська думка враховувалася в ухваленні кадрових рішень. Але це, на думку експерта, стане можливим тоді, коли громадянське суспільство почне заявляти про себе. "Найголовніша проблема для Президента - усвідомлення необхідності для виконавчих органів, в даному випадку для Кабміну, встановлення соціального діалогу з суспільством. До тих пір, поки це не станеться і не буде зворотного зв'язку, ми будемо сподіватися, що за доконаними фактами повинні виноситися якісь рішення. У будь-якому іншому випадку наївно сподіватися на якусь реакцію".
Наталія Кондратьєва
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
