1050
Нетерміновий кодекс
Верховна рада України ухвалила новий Кримінально-процесуальний кодекс. Документ вже викликав критику з боку опозиції. Правляча коаліція, в свою чергу, наполягає - новий КПК не ідеальний, але все ж кращий, ніж старий. А президент вирішив винести КПК на обговорення експертів.
Спірний кодекс
У ніч з четверга на п'ятницю Верховна рада ухвалила Кримінально-процесуальний кодекс. Сама процедура схвалення цього документа вже викликала шквал критики. Українські народні депутати не славляться своєю парламентською дисципліною - деякі з них не відвідують засідання ВРУ мало не роками. Але цього разу, оскільки голосування відбувалося пізно вночі, в залі для голосувань і зовсім були присутні близько 30 депутатів. При цьому, за офіційними даними, остаточна редакція КПК була схвалена 271 голосом. "У нас є відзняте відео, на якому чітко зафіксовано, що в залі знаходиться 30 осіб, які вночі під керівництвом спікера Литвина голосували чужими картками. Крім того, у нас є свідки, які готові підтвердити що те, що вчора коїлося в сесійній залі, ніщо інше як вакханалія", - каже "бютівець" Сергій Одарченко і погрожує зверненням своєї політсили до Верховного і Конституційного судів з метою скасувати голосування за кодекс. Однак у Партії регіонів подібного розвитку подій не побоюються. "Не дуже етично говорити про порушення правлячої коаліції, коли депутати з іншого боку залу займаються тим же самим, граючи, як на піаніно, на кнопках. На жаль, це традиція українського парламентаризму. Це не відбувся якийсь прецедент, вперше якесь голосування", - парирує радник президента України Андрій Портнов. "Нема, на жаль, жодного закону, який би не був проголосований ось так. Це проблема, це погано, але потрібно змінити Конституцію", - підтримує Портнова народний депутат Святослав Олійник.
Але не стільки процедура ухвалення кодексу, як і сам документ викликає критику в опозиції. "Чого очікувати від кодексу? На превеликий жаль, мені в голову приходить одне слово - хаос... Ми всі очікували, що цей Кримінально-процесуальний кодекс вирішить всі потреби відразу: і демократизацію, і спрощення процесу, і якось вплине на становище наших політичних в'язнів - Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших. Ніяк він на їх становище не вплине", - говорить народний депутат Юрій Кармазін. За його словами, новий КПК не врятує від "киреєвщини". За словами нардепа, новий КПК робить прокуратуру не контролером проведення розслідування, а керівником. Дочка Тимошенко в свою чергу скаржиться, що вона тепер не зможе бачитися з матір'ю. "Якщо нова редакція КПК вступить в силу, я буду позбавлена права на побачення зі своєю мамою, хоча я сподіваюся, що вона на той час вийде на свободу", - говорить Євгенія Тимошенко.
Однак прихильники КПК стверджують - на зустрічі з родичами КПК не вплине. Мова йде про те, що тепер захищати підсудного може тільки професійний юрист. Правда, ремарка Тимошенко-молодшої щодо вступу КПК в силу не позбавлена сенсу - президент України Віктор Янукович документ хоча і схвалив, але не підписав. "Новий кодекс суттєво посилює захист прав громадянина. Відтепер ми вводимо в законодавче поле України рівні права для сторін звинувачення і захисту", - зазначив президент. "З ухваленням нового КПК інтереси і права людини стануть головними", - підкреслив Янукович, але в той же час зазначив, що кодекс тепер відправлять міжнародним експертам. Лише після їхніх висновків президент пообіцяв визначитися з підписанням кодексу. Таке рішення Януковича не випадкове: про це його попросили, зокрема, в Парламентській Асамблеї Ради Європи. У зв'язку з великою кількістю поправок до кодексу співдоповідачі Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи з питань України Майліс Репс і Марієтта Пурбе-Лунді попросили Януковича лише після розгляду їх відомством КПК підписати цей документ. Таким чином, навіть після схвалення КПК в парламенті в дію він введений не буде ще якийсь час. Тим не менш, українцям уже зараз слід знати, які ж нововведення готує їм цей кодекс.
Що готує КПК українцям?
Новий кодекс вводить низку революційних для України норм. Однією з таких норм є узаконення співпраці зі слідством. Якщо раніше в народі говорили: "Щиросердне зізнання "пом'якшує" покарання, але збільшує термін", а в органах внутрішніх справ зізнання вважалося "царицею доказів", в результаті чого в деяких випадках його просто вибивали з підозрюваних, то тепер "угода зі слідством" узаконена. Для цього потрібна, правда, згода всіх сторін. "Тепер введена, дійсно, угода зі слідством. Це коли громадянин готовий визнати свою провину і не тільки свою провину, але й розповісти, з ким він скоював злочин, відкрити більш серйозну організовану злочинну групу. І тоді, домовляючись зі слідством, він може претендувати на те, щоб зменшити термін позбавлення волі. Але угода зі слідством прямо заборонена в злочинах, де є потерпілі", - говорить Портнов. При цьому, він наголошує - застосування катувань в міліції новим документом практично припиняється. "Тепер будь-які свідчення оцінюються і визначаються як докази лише судом. У зв'язку з цим у правоохоронців просто зникають інструменти для того, щоб взагалі мати якусь мотивацію застосовувати тортури до людини. Тому що будь-які свідчення, здобуті не в суді і сказані громадянином не перед судом, взагалі не є доказом", - пояснює Портнов. "Сьогодні ми прописали, що будь-які обмеження прав людини повинні бути здійснені тільки з дозволу суду. Тобто прокурору треба тепер бігати за санкцією до суду", - вторить Портнову "регіонал" Володимир Олійник. Втім, роль прокурорів у процесі - ще одне спірне питання нового КПК. "В цьому кодексі прокуратура ще на п'ять років залишила за собою слідство. Прокурор має право давати вказівки слідчому і в разі невиконання, слідчий може нести відповідальність аж до кримінальної", - говорить глава юрвідділу "Фронту змін" Павло Павленко.
Ще одним неоднозначним заходом називають і скасування можливості відправляти справу на додаткове розслідування, якщо, на думку судді, доказів провини підсудного недостатньо. Прихильники цієї норми стверджують - тепер суддя не зможе своїм рішенням затягувати справу, залишаючи підсудного за ґратами на довгий термін. Скептики відзначають, що у судді з'явилася мотивація для винесення вироку не на користь підозрюваного, навіть якщо докази не настільки красномовні. Втім, у новому КПК звужуються можливості для ув’язнення підозрюваного до суду. Для цього вводиться навіть "домашній арешт". Крім того, максимально розширили можливості для внесення застави. Для того, щоб обмежити пересування підслідного, у нього можуть відібрати і закордонний паспорт. Ще одна "спірна" норма - скасування порушення кримінальних справ судом. Тепер справа порушується після того, як органи слідства отримали інформацію про злочин. "Можуть проводитися обшуки, допити, зовнішнє спостереження і прослуховування, а людина про це може навіть не знати", - застерігає Павленко.
Ще однією неоднозначною нормою є введення інституту присяжних для особливо тяжких справ. Сьогодні дане питання у вітчизняному законодавстві практично не опрацьовано. Інститут присяжних викликає багато суперечок і зауважень у юристів. Однак кодекс ще буде суттєво доопрацьовуватися. "Схвалити КПК потрібно було. Розумію, що він не досконалий. У запасі буде півроку до моменту його введення в дію і буде можливість виправити очевидні промахи", - відзначає голова Верховної ради Володимир Литвин. Таким чином, лякатися нововведень або навпаки радіти їм поки не варто. Новий КПК буде введений в дію не завтра і не післязавтра.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
