524
"Нафтогазу" розчистили дорогу
— Енергетика
Розібравшись з КПК, Верховна рада стахановськими темпами взялася виконувати свої "енергетичні" зобов'язання. За 2 дні парламент прийняв 2 закони для "Нафтогазу". Одним, незважаючи на опір опозиції, дозволив реформування НАК, іншим - звільнив держкорпорацію від "газових" тендерів.
Свободу держзакупівлям!
Навіть занурюючись на кілька днів в надра другого читання проекту КПК, народні обранці не відволікалися надовго від вирішення інших законодавчих проблем. Між тисячами поправок до тексту майбутнього кодексу, вітчизняні парламентарії встигли вирішити, що ж робити з вимогами ПАРЄ, "освіжили" держбюджет президентськими поправками і не забули допомогти НАК "Нафтогаз України". 12 квітня ВРУ проголосувала за корективи до закону про держзакупівлі, які кількома днями раніше навіть не відразу погодилася розглянути.
Підготовлений Кабміном законопроект № 4630-VI, який звільняє НАК від необхідності проводити тендери у випадках, пов'язаних із закупівлями "блакитного палива", був зареєстрований в парламенті 4 квітня. Очікувалося, що Верховна рада візьметься за прохання уряду в найкоротші терміни - і дійсно, до порядку денного проект був включений вже 10 квітня, правда, не з першого разу. "Антитендерні" потреби НАК моментально розуміння депутатів не отримали: спочатку законопроект захотіли розглянути тільки 209 парламентаріїв. Проте менш ніж за годину концепція змінилася: в короткі терміни симпатикам урядової ідеї вдалося мобілізувати ще декількох обранців народу (судячи за підсумками голосування, більшу частину додаткових голосів дала група "Реформи заради майбутнього") і 241 голос "за" на підтримку розгляду поправок з другого разу все-таки знайшовся.
Відкладати "закупівельну" справу в довгий ящик депутати не стали. У єдиному читанні законопроект розглянули і 272 голосами прийняли вже ввечері 12 квітня. Згідно з підтриманими Верховною радою змінами, з моменту набрання новим законом чинності у випадках, пов'язаних із закупівлею за бюджетні кошти природного газу, послуг з його зберігання, транспортування, постачання та іншим, при залученні коштів на таку закупівлю тендери застосовуватися не будуть.
У Кабміні необхідність внесення таких редакторських правок пояснюють просто - прагненням адаптувати вітчизняне законодавство до європейських норм. "Оскільки ми є членами Європейського енергетичного співтовариства, ми приводимо своє законодавство у відповідність до цих норм", - пояснював 11 квітня міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко. А ось в експертному середовищі ініціативу Кабміну оцінюють по-різному.
З одного боку, відзначають фахівці, прийнятий закон істотно полегшить життя "Нафтогазу" - тепер НАК буде простіше і залучати кредитні кошти при оплаті за "блакитне паливо", і намагатися організовувати альтернативні закупівлі енергоносіїв в обхід базових контрактів з "Газпромом" - в тому числі на спотових ринках Європи. Та й робота внутрішнього ринку могла б наблизитися до західних стандартів - теоретично. "Чисто формально, це можна сприйняти як крок до лібералізації ринку. Тобто, з'являється можливість впровадження сучасних способів роботи на ринках і так далі. Але говорити, що ми, скасувавши такий порядок, рухаємося ближче до ринку - це дуже спірне твердження", - допускає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко. Найбільше економісти непокояться через те, що "лібералізуючі" поправки можуть відправити у минуле "худо-бідну" прозорість тендерної системи, яка вимагає озвучувати задіяні в оборудках суми. А в опозиції, в свою чергу, побоюються наслідків уточнень, які вивільняють з-під тендерів закупівлі, "що здійснюються суб'єктом, уповноваженим Кабінетом міністрів України на формування ресурсу природного газу для споживачів України, в тому числі для потреб населення". "Фактично мова йде про дозвіл бюджету фінансувати бюджетні установи за цінами, які встановлять ті, хто продає газ... Виробники газу будуть шукати, кому цей газ продати, в першу чергу бюджетним установам, і все це буде відбуватися по велінню "згори", - очікує гіршого член комітету з питань паливно-енергетичного комплексу "бютівець" Олександр Гудима. Втім, на Страсному тижні привід для занепокоєння парламентської "меншості" дало не тільки спірне тендерне питання.
Під шум та за реорганізацію
Наступна можливість висловити "нафтогазові" побоювання в опозиції з'явилася вже на наступний день. 13 квітня після короткої презентації народні депутати при другому читанні віддали 242 голоси за закон, що відкриває шлях реорганізації "Нафтогазу".
Свого занепокоєння з приводу поправок до закону про трубопровідний транспорт парламентські "меншовики" ніколи не приховували. Більше того, в лютому 2012-го опозиціонерам вдалося заблокувати трибуну в той день, коли планувалося розглянути урядову версію "реорганізаційного" проекту. Проте пізніше в Кабміні зняли свою пропозицію, замінивши його документом, підготовленим "нунсівцем" Юрієм Кармазіним. І саме текст, здавалося б, прямо забороняє приватизацію "Нафтогазу" і його газотранспортних "дочок", 20 березня пройшов через перше читання.
Найбільше опоненти правлячого табору боялися, що до другого читання законопроект може змінитися до невпізнання. Однак, всупереч побоюванням, "антиприватизаційна" норма збереглася і до другого читання. Прийнятий закон говорить, що "приватизація державних підприємств, дочірніх підприємств НАК "Нафтогаз України", які здійснюють діяльність з транспортування магістральними трубопроводами та зберігання в підземних газосховищах, НАК "Нафтогаз України", а також підприємств, установ, організацій, утворених в результаті їх реорганізації, забороняється "(заборона не поширюється тільки на ті суб'єкти, які прямо не беруть участь у транспортуванні і зберіганні газу). Як, крім того, забороняється і "жонглювання" фондами та акціями таких підприємств і організацій, а також - застосування до них процедури банкрутства. Більше того, в тексті майбутнього закону депутати додатково підкреслили, що метою "газотранспортної" реорганізації може бути (як, до речі, і у випадку з "антитендерним" законом) тільки похід назустріч Європі - тобто, виконання "зобов'язань, узятих Україною відповідно до закону України "Про ратифікацію протоколу про приєднання України до договору про заснування Енергетичного співтовариства".
Однак, незважаючи на видиму відповідність заявленим високим цілям "Модернізувати, але зберегти", до другого читання опозиція по відношенню до законопроекту № 9429-I практично не пом'якшилася. 13 квітня депутати з фракції БЮТ-Б безуспішно намагалися заблокувати трибуну, а голосування за закон "В цілому" супроводжували гул і скандування "Банду геть!" У результаті поправок до закону про трубопровідний транспорт "бютівці" не дали жодного голосу, а з фракції НУ-НС новоприйнятий закон підтримали тільки 7 осіб - переважно "єдиноцентристи" і сам автор - Юрій Кармазін.
В опозиції не втрачають впевненості у тому, що підсумкова версія закону не позбавлена каверз. "З'явилася стаття, за якою прямо вказується шлях, як буде проходити приватизація... Тепер це питання може бути врегульовано за допомогою так званих акціонерних товариств, які створюються за участю приватного капіталу і через які тепер буде проходити ця приватизація", - впевнений заступник лідера фракції БЮТ Сергій Соболєв. Формально, спробам передати активи або акції "газотранспортних" підприємств недержавним структурам закон перешкоджає. Але, схоже, опозиціонери побоюються, що з плином часу горезвісні акціонерні товариства можуть перестати бути стовідсотково державними, тобто, не виключено "розмиття пакетів державних акцій". Варто зазначити, що ще до моменту розгляду законопроекту в першому читанні, експерти не відкидали ймовірності того, що майбутній закон може дуже гнучко використовуватися. "Такий закон певним чином захищає українську газотранспортну систему від легкої приватизації. А від хитрої не захищає, і я б сказав, що сам закон... не захищає від впливів", - попереджав у березні в коментарі "ЛІГАБізнесІнформ" президент Київського міжнародного енергетичного клубу Q-Club Олександр Тодійчук. А в будь-якому випадку, якщо президент підпише прийнятий 13 квітня закон, карт-бланш на реорганізацію "Аби без приватизації..." опиниться в руках Кабміну. І саме уряду належить найближчим часом вирішити, хто, як, на яких підставах і під чиїм чуйним керівництвом буде "рулити" українською ГТС.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
