1485
Партія набралася слави
Партія регіонів знову набирає популярності. Про це свідчать соціологічні опитування, проведені незалежними один від одного дослідницькими центрами. Такі дані бентежать - адже ще на початку цього року ПР була лідером у стрімкості втрати підтримки у населення України.
Головне, як підрахувати?
У квітні Центр Разумкова оприлюднив дані соціологічного дослідження рейтингів політичних партій в Україні. Згідно з цим документом, рейтинг правлячої Партії регіонів знову починає зростати. І це при тому, що все той же Центр Разумкова раніше повідомляв про катастрофічне падіння рейтингу "біло-синіх". Так, якщо в грудні 2011 року рейтинг у ПР був 13,9% (один з найнижчих рейтингів за історію цієї політсили), то вже в квітні 2012 року партія отримала підтримку 19,5% опитаних. Якщо ж не враховувати виборців, які не визначилися, і тих, хто не хоче витрачати свій час на вибори, то рейтинг ПР і зовсім становить 29,9%. Одвічні противники "регіоналів" з "Батьківщини", навпаки, втратили підтримку населення. За них готові проголосувати 13,5% (без врахування тих, хто на визначився, і абсентеїстів - 20,5%), тоді як ще в грудні минулого року ця партія була лідером в гонці за симпатії українців - її підтримувало 15,8% опитаних. У чому ж справа?
Запідозрити Центр Разумкова в необ'єктивності складно. По-перше, даний дослідницький центр має тривалу історію і вже заслужив довіру і репутацію неупередженої організації. По-друге, Центр близький до сім'ї політика Олександра Гриценка, який є опозиціонером і недругом Партії регіонів, притому, одним з найбільш послідовних. Крім того, звертає на себе увагу той факт, що й інші дослідники відзначають: рейтинг ПР справді зростає.
Дані соціологічної служби GfK Ukraine підтверджують ту тенденцію, яку помітили в Центрі Разумкова. Рейтинг ПР, за даними перших, зріс на 3,5%. Якщо в грудні ПР, за даними GfK Ukraine, могла похвалитися підтримкою 11,8% українців, то в березні за цю політсилу готові були проголосувати вже 15,3%. Заступник директора компанії Гліб Вишинський стверджує - він сам не повірив таким даним. "Коли ми отримали ці цифри, я здивувався і засумнівався в їх коректності. Однак ми перевірили дані, і вони підтвердилися", - цитує його "Комерсант-Україна".
За словами президента Київського міжнародного інституту соціології Валерія Хмелька, в зростанні рейтингу ПР немає нічого дивного. Адже на початку 2012 року скасували графу "проти всіх". В результаті, дослідження його інституту показали, що рейтинг ПР підріс з 12,5% до 16,5%. "Після цього всі наші дослідження, в тому числі останнє, проведене в другій половині березня, не показують істотного зростання ПР", - підтверджує виданню слова президента інституту генеральний директор КМІС Володимир Паніотто. Але не тільки скасування графи "проти всіх" могло вплинути на результати. Адже в анкеті Центру Разумкова біля графи "Партія регіонів" вказувалися віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко і прем'єр-міністр Микола Азаров. У тій же анкеті GfK близько назви ПР стояло ім'я її лідера - президента України Віктора Януковича. Втім, навряд чи українців можна запідозрити в тому, що вони відчувають ілюзії щодо того, хто ж дійсно керує ПР.
Звертає на себе увагу і той факт, що рейтинг опозиції теж зазнав змін. Соціологи запевняють, що "регіонали" посилили свої позиції через скасування графи "проти всіх". Але чому тоді, ті, хто вигравав гонку за симпатії українців у ПР в той час, коли присутня ця графа, тепер не при справах? Чому підтримку "проклятих противсіхів", як частенько кажуть прихильники Юлії Тимошенко, завоювали "регіонали", а не опозиціонери? Адже імідж у Партії регіонів теж не надто позитивний. Достатньо згадати, що члени партії останнім часом виявилися замішані в низку гучних скандалів. Втім, "регіонали" користуються більшою підтримкою, ніж опозиція. І це за даними не пов'язаних з владою дослідницьких центрів.
Розслабилися на півдорозі до влади
Самі "регіонали" свій успіх пояснюють просто: народу подобається політика партії. "Рівень підтримки Партії регіонів у суспільстві продовжує зростати. Це означає, що курс на масштабне перетворення у всіх сферах життєдіяльності суспільства, який задав Віктор Янукович, - вірний", - прокоментував дані соціологічних досліджень народний депутат від ПР Вадим Колесніченко. "Люди розуміють - свою долю необхідно пов'язувати з тими, хто не просто обіцяє, а методично і цілеспрямовано виконує взяті на себе зобов'язання. І роблять це в умовах важкої кризи", - без удаваної скромності каже Колесніченко. У той же час, сторонній спостерігач, якого, правда, ЗМІ пов'язували з владою, але не Януковича, а Леоніда Кучми - Дмитро Джангіров у своїй колонці на УНІАН відзначає успіхи ПР в економічній політиці. "Якщо макроекономічні і "статистичні" показники збережуть свою тенденцію до зростання, то неминуче спрацює закон переходу кількості в якість. В даному випадку - в суб'єктивну впевненість українців, що їхній рівень життя зростає", - зазначає він.
Правда, у опозиції свої дані щодо президентського "покращення". "Головний підсумок дворічного правління цієї влади - люди стали жити в два рази гірше. У два рази зросли ціни на продукти харчування та тарифи на послуги ЖКГ, в два рази збільшився державний борг, який доведеться віддавати нашим дітям", - впевнена глава партії "Україна - Вперед!" Наталія Королевська. Її колишні соратники по фракції "Батьківщина" дотримуються схожої думки. "Соціальні ініціативи президента та його уряду - це передвиборчі подачки з награбованого", - упевнений "бютівець" Андрій Павловський. "Замість того, щоб фінансувати школи і лікарні, які закривають, фінансують силові структури разом з міліцією, прокуратурою і всією правоохоронної системою", - зазначає лідер "Фронту змін" Арсеній Яценюк.
Однак, якщо стосовно економічної успішності реформ української влади виникають розбіжності, то з іншою тезою Джангірова складно посперечатися. "Українського виборця не обдуриш. Якщо він вважатиме, що поліпшень немає, або вони недостатні - переможе опозиція. Але для цього їй треба стати альтернативою владі. Поки її критика більше схожа на заздрість того, хто програв, а чіткого сигналу суспільству "ми зробимо краще" - не видно", - стверджує він.
І дійсно, останнім часом, особливо після взяття під варту Юлії Тимошенко і Юрія Луценка, політика опозиції, яка втратила дві потужні фігури, практично не зазнала змін. Критика дій влади носить часто емоційний характер. За загальними фразами про розтрати з бюджету і про "бандитську владу" не видно конкретних планів опозиціонерів (тих, хто в парламенті, і тих, хто за його стінами) щодо поліпшення ситуації в країні. Критика дій влади присутня завжди, але часто опозиціонери тільки повторюють одні й ті ж звинувачення. Крім того, досі не вироблена і не узгоджена чітка стратегія поведінки на виборах учасників того ж Комітету опору диктатурі. Найбільш значимі для українців питання опозиціонери просто пропускають. Ті ж масові протести в Києві проти подій на Андріївському узвозі практично залишилися без уваги видних опозиціонерів. Лише Володимир Кличко та Олег Ляшко спробували якось взяти в них участь. Але до системної підтримки тих же протестів проти хаотичної та варварської забудови міст у опозиціонерів руки не доходять. Як і до зміни інформаційної політики. Розповіді про хвору Тимошенко у її соратників можуть викликати співчуття. Але якщо крім цих оповідань та історій про те, як все погано, у партії немає конкретних пропозицій щодо поліпшення життя пересічного українця, то рано чи пізно станеться те, що сталося - опозиція почне різко втрачати популярність. І в цьому винна тільки вона сама, а не якісь "продажні соціологи".
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
