Депутатів позбавили запасного "​​парашута"

10 квітня Конституційний суд України скасував подвійне балотування за мажоритарним округом і партійним списком. З ініціативою розгляду на конституційність цієї норми виступила Партія регіонів. Опозиція у відповідь погрожує зірвати вибори.

Дружба - дружбою, а вибори - нарізно

9 квітня голова фракції Партії регіонів у Верховній Раді Олександр Єфремов заявив: Конституційний суд виніс рішення щодо подвійного балотування і в найближчому майбутньому оголосить своє рішення. "Друге рішення, яке розглядається в КСУ, за нашою інформацією, вже прийнято. Протягом дня-двох КСУ його оприлюднить", - сказав Єфремов 9 квітня. Він нагадав, що і раніше рішуче виступав проти цієї норми. "Я спочатку говорив, що це антиконституційне рішення, воно неморальне по відношенню до наших людей... одночасно зареєструватися і там, і там. Це неморально... Тому ми з великою ймовірністю можемо констатувати, що КСУ визнає неконституційною цю норму" , - зазначив Єфремов.

Тут буде незайвим нагадати, що Олександр Сергійович взагалі сам був у перших рядах тих, хто при голосуванні цього закону 17 листопада минулого року натиснув кнопку "За". А з ним - і ще 186 "регіоналів". Цікаво, вони всі тоді не розуміли, що голосують за "антиконституційну" і "неморальну" норму? Чи навпаки - всі дуже добре розуміли, готуючи ґрунт для чергового "кидка" і конкурентів, і союзників?..

Загалом, закон про вибори "регіонали" все ж проголосували. Правда, цей опус тоді підтримала не тільки ПР зі своїми сателітами - КПУ і Блоком Литвина, - а й опозиція. Причина, чому дану норму підтримали комуністи і "литвинівці", очевидна: їх електоральний ресурс з кожним роком стає все слабкішим, а можливість пройти за списком і в той же час - підстрахувати себе в мажоритарних округах, для КПУ і БЛ дорогого варта. Ось чому звістки про те, що "регіонали" готують звернення до Конституційного суду щодо норм законів про вибори нардепів, не сильно обрадували Володимира Литвина. Особливо в світлі того, що в КС з того ж питання звернувся Уповноважений представник в Україні Європейського комітету прав людини Вадим Гальченко. "Свого часу ми пішли на компроміс з опозицією щодо виборчого закону. Але вже подано представниками Європейської комісії подання до Конституційного суду щодо конституційності норми про "подвійне балотування". Якщо Конституційний суд прийме це подання до розгляду процедурно і вирішить, що ця норма неконституційна, вона автоматично буде викреслена із законодавства. Це завдасть колосального удару по опозиції, "підірве" її, тому вона зараз в шоці", - прокоментував тоді Чечетов це звернення. Пізніше в КС звернулися вже самі депутати-"регіонали". Але не тільки опозиція виявилася "підірваною" і в шоці. Соратник ПР по коаліції - Литвин - тоді заявив: "Я ще раз підтверджую свою позицію, що ми прийняли закон про вибори народних депутатів. Ми досягли компромісу, і його руйнувати не варто".

Але Партія регіонів пішла на "руйнування компромісу". "Регіонали" не бояться, що їхню ініціативу цілком очікувано не підтримають інші парламентські фракції. Адже проводити зміни в законі через Верховну раду вони не збираються. "Ми не вважаємо, що обов'язково треба буде голосувати у Верховній Раді після рішення КСУ", - заявив 9 квітня Єфремов. Варто зазначити, що така позиція "регіоналів" обґрунтована в тому числі і ставленням своїх соратників по коаліції. У випадку, якщо останні зажадають винесення скасування подвійного балотування на голосування у Верховній Раді, в ПР можуть пригадати слова Литвина, сказані ним щодо іншої зміни в законі про вибори народних депутатів. Після того, як Конституційний суд визнав неконституційним віднесення закордонних виборчих дільниць до одномандатних округів Києва, Литвин зауважив: "Для чистоти, зрозуміло, потрібно було б прийняти відповідні зміни до закону про вибори народних депутатів. Але як тільки відповідний законопроект потрапить до ВР, з'явиться спокуса додати ще ті чи інші нововведення... Не треба будити лихо, поки все тихо". До того ж, за його словами, "рішення КС буде мати норму, як завжди, прямої дії". Таким чином, Литвин потрапив почасти в свою ж пастку.

З "друзями" ПР по коаліції солідарна і опозиція. Але налаштована вона ще радикальніше. У БЮТ погрожують відкликати свої голоси за цей закон.

Відкличуть чи не відкличуть?

Після того, як Єфремов повідомив про рішення КСУ, керівник фракції БЮТ в парламенті Андрій Кожем'якін заявив: "Будь-які зміни до закону про вибори - це ревізія закону. Якщо це станеться... то наша фракція відкличе всі свої 101 голос, і ми будемо закликати наших колег з НУ-НС (зробити те ж саме - ред.) під цим законом". Якою є процедура відкликання підписів, Кожем'якін не уточнив. До речі, в Партії регіонів теж цікавляться, як це БЮТ зможе зробити. Адже подібної процедури просто не існує. "Депутатам з БЮТ не голоси треба відкликати, а закликати совість і розум. Совість для того, щоб бути чесними перед своїми виборцями і Конституцією України. А розум для того, щоб розуміти, що юридично такої процедури - відкликання голосів від закону, що набрав чинності - не існує", - говорить нардеп від Партії регіонів Владислав Забарський. За його словами, "бютівцям" потрібно думати про те, "як провести чесні вибори, а не про те, як розділити мандати, на яких всіх бажаючих не вистачає". На слова Забарського в БЮТ поки не відповіли, так само як і не пояснили процедуру, за якою будуть відкликати голоси. Втім, після гучної заяви Кожем'якіна його заступник у фракції Сергій Соболєв все ж змушений був визнати - слова начальника про відкликання голосів носять не юридичний, а політичний характер. "Наша заява є, без сумніву, політичною заявою про те, що не може сьогодні Конституційний суд фактично писати закони України, так само, як і Конституційний суд не вправі переглядати Конституцію України", - конкретизував Соболєв. У підсумку, слова Кожем'якіна про відкликання підписів - спроба налякати ПР, а не реальна програма дій.

У Партії регіонів, до того ж, сильний козир в рукаві - аналогічну постанову КСУ від 1998 року, яким народним депутатам заборонялося брати участь у виборах одночасно і за виборчими списками, і за одномандатними округами. "Мова йде про норму, яка раніше визнавалася КС неконституційною", - пояснює Забарський. "Про це неодноразово говорили представники Партії регіонів і попереджали про те, що ця норма буде суперечити Конституції", - говорить народний депутат. Прихильники опозиції, в свою чергу, нагадують, що самі "регіонали" неодноразово відкликали свої постанови, зокрема, було відкликання та постанови про відставку уряду Юлії Тимошенко. Однак, одна справа відкликання документа - процедура, передбачена законодавством, а інша - відкликання голосів за закон. Для цього, очевидно, БЮТ доведеться готувати ще один законопроект - про скасування змін до закону про вибори народних депутатів. Інтрига полягає в тому, чи підтримають його соратники ПР по правлячій коаліції. Втім, поки жорсткої критики скасування подвійного балотування від КПУ і Блоку Литвина не надходило. Хоча вони знаходяться в набагато гіршому становищі, ніж "бютівці". З іншого боку, така агресивна реакція Кожем'якіна може свідчити про ті непрості процеси, які відбуваються в об'єднаній опозиції. "Це зайвий раз підтверджує те, що представники БЮТ не впевнені в своїх силах, що у них відбуваються внутрішні конфлікти, і депутатських місць на всіх бажаючих категорично не вистачає", - говорить Забарський. Комітет опору диктатурі, куди входить "Батьківщина" та інші опозиційні політ сили, заявив про те, що всі політсили узгодили кандидатури, які пройдуть за одномандатними округами. Цілком ймовірно, ініціатива ПР і заборона Конституційного суду знову внесуть сум'яття в опозиційні ряди. Крім того, соратники ПР по коаліції отримали наочну демонстрацію того, як до них ставляться в правлячій партії. Вихід тих же комуністів з коаліції, особливо перед виборами, не можна відкидати. Таким чином, КПУ дистанціюється від негативного рейтингу влади і спробує використати протестні настрої в суспільстві.

У будь-якому випадку, скасування подвійного балотування було цілком передбачуваним і очікуваним ще до того, як проголосували за закон про вибори. І, можливо, невипадково ця тема стала актуалізуватися представниками влади якраз перед прийняттям нового Кримінально-процесуального кодексу.

Борис Рудь