725
Витягти з тіні
Легалізація лобізму може зробити його більш відкритим і цивілізованим. Але в профільному законопроекті є лазівки для збереження тіньового лобіювання. Проект потрібно серйозно доопрацювати, і тоді він може стати непоганим економічним інструментом.
Як повідомили Мінпрому джерела у Верховній Раді, найближчим часом може бути розглянутий законопроект №7269 "Про регулювання лобістської діяльності", зареєстрований ще восени 2010 року. Автор документа - депутат-регіонал Валерій Коновалюк. Проект може бути винесений на розгляд в квітні, зазначають експерти, і приблизно тоді ж ймовірне його прийняття в першому читанні.
Нагадаємо, це далеко не перший такий законопроект в Україні. Так, ще навесні 1999 року нардеп Ігор Шаров (один з лідерів тодішньої тігіпківської "Трудової України") подав до парламенту проект закону "Про лобіювання в Україні", де йшлося: "Лобіювання... спрямоване на вплив на депутатів, органи державної влади та місцевого самоврядування, на посадових осіб. Здійснюється через особисті зустрічі, письмові звернення, засоби масової інформації тощо". А в кінці того ж року депутат Юрій Сахно (НДП) запропонував ВР законопроект "Про правовий статус груп, об'єднаних спільними інтересами (лобістських груп) у Верховній Раді України".
Подібний проект вносився і відомим економістом Ігорем Гринівим ("Про діяльність лобістів у ВР України"). А на початку 2009 року була створена ціла робоча група з розробки проекту закону "Про лобіювання" на чолі з тодішнім міністром юстиції Миколою Оніщуком і головою промислово-регуляторного комітету Ради Наталією Королевською.
На тлі світового досвіду
Дітище Коновалюка стало останнім за часом варіантом. За його словами, зараз 100% народних депутатів працюють лобістами, в основному переслідуючи особисті цілі. "У суспільстві ніхто не сумнівається в існуванні лобіювання на всіх рівнях влади", - упевнений депутат. Ця цитата підтверджує негативне сприйняття лобізму в соціумі. Проте в світі це поняття найчастіше не є лайкою.
Сам термін з'явився в ХІХ столітті в США. І саме в Штатах в 1946 році прийнято перший у світі закон про лобізм - Federal Regulation of Lobbying Act. Автори цього документа, як і вітчизняні нардепи, апелювали до права громадян звертатися до держорганів зі скаргами. Відповідно до Акту лобісти обов'язково реєструються у секретаря Сенату і клерка Палати представників, повідомляючи при цьому сферу своїх інтересів. Закон не обмежує розмір грошей, які можна витратити на лобіювання, але заборонено використовувати федеральні кошти. Крім того, лобісти 4 рази на рік повинні надавати державі фінансовий звіт. У числі лобістських структур - Торгова палата США, Національна асоціація виробників, Національна асоціація ріелтерів та ін.
А в Німеччині норми про лобізм в 1972 році увійшли до кодексу поведінки члена бундестагу та Положення про реєстрацію союзів і їхніх представників при Бундестазі. Депутати парламенту можуть за винагороду виносити на обговорення постійних комітетів ті чи інші питання, але зобов'язані заздалегідь оголосити про свою "зацікавленість". До речі, розглянутий законопроект №7269 створено на основі Рекомендацій парламентської асамблеї Ради Європи 1908 (2010) "Лобіювання в демократичному суспільстві (Європейський кодекс поведінки при лобіюванні)".
В Росії Мінекономрозвитку і Мін'юст повинні до кінця 2012 року підготувати пропозиції щодо формування інституту лобізму. Таке доручення є в Національному плані протидії корупції на 2012-13 роках.
Нарешті, відомі українські лобісти минулих років - це екс-глава Адміністрації Президента Леоніда Кучми Віктор Медведчук, нардеп Олександр Волков, екс-представник Президента у ВР Роман Безсмертний. Серед сьогоднішніх успішних лобістів називають бенефіціара компанії "Укрпідшипник" Сергія Клюєва, колишнього власника Укргазбанку Василя Горбаля, Королевську та інших.
Про плюси і мінуси
У чому ж позитив законодавчої легалізації лобізму конкретно для нашої країни? Керуючий партнер адвокатської компанії "Правочин" Олександр Оніщенко вважає, що в глобально-соціальному плані лобісти - це посередники між громадськістю і владою. "Оформлення інституту лобіювання вигідне суспільству, тому що врегулює складну систему інтересів і дозволить легально відображати ці інтереси в політичних рішеннях. Якщо лобізм буде виведений з тіні, він дасть антикорупційний ефект: хабарі і "відкати" придбають форму формалізованих виплат, і це оздоровить економічний і політичний клімат, звузить базу для корупції, підвищить прибутковість держбюджету", - констатує фахівець.
Коновалюк додає: намічено заборонити лобізм в Нацбанку, податковій та митній службах, судах, силових органах. При цьому не зможуть офіційно бути лобістами політики, держслужбовці, працівники державних і комунальних підприємств, а також раніше судимі. Для занять лобізмом фіз- та юрособам треба буде зареєструватися в національному реєстрі лобістів, отримати відповідне свідоцтво і потім раз на квартал звітувати про свою роботу перед Мін'юстом. Зареєстровані оператори, серед іншого, зможуть отримувати в держорганах необхідну інформацію.
Розробники проекту вважають, крім іншого, що він дозволить громадянам чітко бачити, які сили і кола відповідальні за те чи інше рішення. У будь-якому випадку закон не вирішить проблему повністю, але здатний оздоровити ситуацію, допускає Оніщенко.
Втім, начальник Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради Василь Борденюк у коментарі стверджує, що не все так райдужно. Так, пропонований закон не обмежує роботу незареєстрованих лобістів, зберігаючи для них статус-кво. На думку Борденюка, в такому випадку працювати "в тіні", як і зараз, буде легше і вигідніше, чим і скористаються зацікавлені сторони. Крім того, лобісти зможуть укладати із замовником фіктивні договори або лобіювати не прописані в них інтереси (в т.ч. "тіньовим" способом).
Також в законі не обмежений гонорар за лобістські послуги. І юрособам заборонено відносити на витрати суму, витрачену на лобі. А для фізосіб таких обмежень немає, і теоретично вони можуть списати подібні витрати на цю статтю витрат і тим самим ухилитися від податків, пояснюють юристи. А значить, легалізований лобізм теж можна буде використовувати для "відмивання" капіталу.
Але робити роботу лобістів більш цивілізованою все одно потрібно, упевнені аналітики. На думку політолога Віталія Кулика, даний законопроект можна розглядати і в світлі планів щодо легалізації тіньових капіталів. Але для цього, за оцінкою експерта, законопроект треба вмонтувати у загальний контекст антикорупційної реформи. А також змінити законодавство про статус осіб, які обіймають виборні посади, опрацювати механізми лобіювання тощо. І тоді новий документ можна буде використовувати з метою підвищення ефективності економіки України. Або, принаймні, намагатися це зробити.
Максим Польовий
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
