1066
Центровка
— Кредит&Депозит
З посади голови правління Всеукраїнського депозитарію цінних паперів (ВДЦП) був звільнений Микола Швецов. Це сталося 23 березня.
Швецов керував депозитарієм МФС з моменту його заснування в 1997 р., а потім очолив ВДЦП. Його змінив Дмитро Чугаєвський, який з 2010 р. до теперішнього призначення обіймав посаду начальника відділу торгівлі цінними паперами державного Укрексімбанку.
Відзначимо, що Чугаєвський не перший рік працює у фінансовій сфері. В 2003-2009 рр. він працював в "БТА Банку" на різних посадах, в 2009-2010 рр. очолював одну з компаній на фондовому ринку.
До речі, наприкінці грудня минулого року акціонери ВДЦП (22,8% акцій ВДЦП належать НБУ) змінили голову наглядової ради депозитарію, призначивши Надію Пасенову, директора департаменту валютного контролю та ліцензування Нацбанку, замість Василя Рогового.
Треба, до речі, врахувати, що кадрові зміни ще навесні минулого року відбулися і в Національному депозитарії, 86% якого володіє держава в особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). У березні 2011 р. Віктор Івченко подав у відставку з посади голови наглядової ради Нацдепозитарію. Замість нього була призначена Вікторія Конохіна, яка раніше працювала першим заступником голови правління Укрексімбанку.
Через деякий час з посади голови правління Нацдепозитарію був звільнений Володимир Ульянов. Замість нього був призначений Сергій Румпа, який в 2002-2011 рр. очолював ТОВ "Об'єднана реєстраційна компанія", контроль над яким приписують Ринату Ахметову. Тоді кадрові перестановки в Нацдепозитарії голова НКЦПФР Дмитро Тевелєв пояснив тим, що необхідно переходити від "бойових дій" між депозитаріями до співпраці.
Треба визнати, що обидва депозитарії конфліктували не один рік. Нагадаємо: про створення в Україні єдиного Центрального депозитарію (ЦД) говорять вже більше 10 років, але до діла так і не дійшло.
Каменем спотикання став багаторічний конфлікт між керівництвом і акціонерами МФС (зараз - ВДЦП) і Нацдепозитарієм, які так і не змогли домовитися, яким чином їм варто поділити частки в новому депозитарії. У той же час всі учасники ринку сходяться на думці, що створення ЦД необхідно, оскільки він буде виконувати дуже важливу функцію - вести облік прав власності на цінні папери підприємств.
Варто зазначити, що зараз в Україні працюють три депозитарії: крім ВДЦП і Нацдепозитарію є ще депозитарій державних цінних паперів Нацбанку, який обслуговує перехід прав власності на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). За даними агентства "Інтерфакс", станом на середину березня цього року ВДЦП обслуговував активи на 593 млрд грн., Нацдепозитарій - на 204 млрд грн., Депозитарій Нацбанку - на 168 млрд грн.
Після вищевказаних кадрових перестановок створення ЦД стало цілком реальним. Більше того, наприкінці минулого року в першому читанні ВР прийняла законопроект №9428 "Про систему депозитарного обліку цінних паперів", який передбачає створення такої структури на фондовому ринку. Згідно з цим документом, ЦД буде публічним акціонерним товариством, а його статутний капітал складе 250 млн грн.
Акції нового депозитарію зможуть придбати держава, Нацбанк, професійні учасники фондового ринку та їх об'єднання, а також центральні депозитарії інших країн або міжнародні депозитарно-клірингові установи. Фізособам та іншим юрособам володіти акціями депозитарію заборонять. При цьому ЦД буде працювати без ліцензії.
Відповідно до законопроекту у нового депозитарію буде набагато більше функцій, ніж у існуючих на ринку. Зокрема, він зможе відкривати своїм клієнтам поточні рахунки в грошових коштах. Зауважимо, що в розвинених країнах всі розрахунково-клірингові установи одночасно є і банками. Така функція необхідна для здійснення розрахунково-клірингової діяльності.
Згідно з документом, розрахунково-клірингову діяльність крім ЦД зможуть здійснювати фондові біржі та спеціалізовані розрахунково-клірингові установи. Правда, поки спеціалізованих розрахунково-клірингових установ в Україні немає. Втім, законопроект передбачає їх появу.
Тим не менше, навіть якщо законопроект буде незабаром прийнятий і набере чинності, моментального появи ЦД очікувати не варто. Відповідно до Перехідних положень документа закон набере чинності тільки через 18 місяців після його публікації. Керівництво НКЦПФР поки не зізнається, хто ж насправді стане акціонером нового депозитарію.
"Тільки після прийняття закону ("Про систему депозитарного обліку цінних паперів") можна буде говорити про процедури, пов'язані зі створенням Центрального депозитарію. Оскільки в законі будуть закладені принципи його функціонування та принципи функціонування депозитарної системи в цілому", - пояснює Тевелєв. Примітно, що, згідно із законопроектом, новий ЦД не буде обслуговувати ОВДП. Ці папери, як і колись, буде обслуговувати депозитарій державних цінних паперів Нацбанку.
Зазначимо, що прийняття зазначеного закону може зустріти протидію учасників ринку. Зокрема, зберігачів турбує, що, згідно із законопроектом, ЦД зможе безпосередньо відкривати та обслуговувати рахунки кінцевих клієнтів в цінних паперах. Тоді як зараз фіз- і юрособи повинні відкривати рахунки в цінних паперах у зберігача, а зберігач - в депозитарії. Таким чином, нове законодавство загрожує зберігачам втратою бізнесу.
"Центральний депозитарій як монополіст може почати конкурентну боротьбу з зберігачами. Справа в тому, що діяльність зберігачів безпосередньо залежить від депозитарію. І за умови перерозподілу функцій, передбаченого законопроектом, зберігачі втратять можливість самостійно вести бізнес", - говорить Олексій Кий, президент Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв.
Крім того, на думку ПАРД, запропонована законопроектом модель порушує "цілісність структури" депозитарного обліку ЦП, оскільки функція обслуговування ОВДП залишається за Нацбанком. ПАРД навіть розробила альтернативний законопроект, який був поданий на розгляд ВР Сергієм Терьохіним, однак депутати його відхилили.
Анна Уляницька
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
