766
Газові ціни на пороховій бочці
— Енергетика
Перший заступник голови президентської адміністрації Ірина Акімова, виступаючи у Вашингтоні у Фонді Карнегі, назвала неминучим прийдешнє підвищення ціни газу для населення. Ця заява дає підстави припустити, що відповідне політичне рішення вже прийнято, і нам залишається спостерігати за тим, чи не призведе воно до рейтингового піке української влади.
Уряду Миколи Азарова доведеться діяти в непростих умовах, оскільки стан економіки постійно спростовує бравурні заяви прем'єр-міністра. Україні доводиться щомісяця скребти по засіках, щоб розрахуватися з "Газпромом" за спожите "блакитне золото", і потепління, що настало, може не принести перепочинку.
Справа в тому, що використання газу внутрішнього видобутку, якого повинно цілком вистачити для задоволення комунальних потреб, далеко не регламентовано, на ньому наживається досить багато інтегрованих у владу персонажів. Для наведення порядку в цій сфері необхідний не просто образ "сильного президента", а реальна політична воля, яку стосовно своїх соратників Віктор Янукович поки не демонстрував.
Показово, що заяву про необхідність формування адресності пільг тим, хто їх потребує насправді, робив у Лондоні і перший віце-прем'єр-міністр Валерій Хорошковський. Це досить прямолінійне зондування ситуації у виконанні найелегантнішого чиновника Кабміну ще раз підтверджує припущення про існування рішення про підвищення тарифів на газ для населення.
Секрет урядових дій простий: Україна протрималася близько півтора роки без фінансової допомоги МВФ, але сьогодні відновлення співпраці з Фондом є питанням швидше політичним, ніж економічним. Нашій країні необхідно продемонструвати непохитну макроекономічну стабільність на тлі ускладнилися відносин з США і Європейським Союзом і традиційно непростого діалогу з Росією. Схоже, тільки підвищення ціни "блакитного золота" для громадян може дати поштовх створенню тристороннього газотранспортного консорціуму, в якому сьогодні зацікавлена Україна. Тому в коридорах влади готові навіть видати "чорну мітку" Миколі Азарову "скажіть, який прем'єр встоїть, якщо його партія не популярна в народі, а ціни не підвищуються хіба що на капусту?
Загалом, сьогодні ми стаємо свідками і мимовільними учасниками краху міфу про дешевий газ і братську любов до українського народу з боку "Газпрому". Російська енергетична монополія безбожно заробляє на Україні, не відчуваючи ніяких сентиментів щодо етнічної спільності. У команди Януковича немає іншого вибору, окрім як поступово піднімати тарифи на газ для населення, адже в іншому випадку забезпечити навіть мінімальне економічне зростання буде неможливо. Хочеться згадати і "злочинний режим" Кучми, при якому ціна газу для нашої країни залишалася стабільною, а тарифи для комунальних споживачів не підвищувалися протягом семи років - з 1999 по 2006 роки. Зате подальші дії держави в енергетичній сфері нагадують шок без терапії: підвищення здійснювалися з кроком в 50%, що мало сприяло підвищенню популярності української влади.
Очевидно, що підвищенню вартості газу для громадян має передувати реформування системи надання соціальної допомоги. При нинішньому форматі її надання жодних соціальних фондів не вистачить. При цьому держава повинна не тільки вивірено діяти, але й грамотно висвітлювати свої рішення та їх втілення в життя. Хочеться відзначити, що газова труба проходить дуже близько від "порохової діжки" громадського терпіння, тому від різких рухів краще утриматися. Але необхідного запасу часу уряд не має: за невдалим збігом обставин, Миколі Азарову доведеться виконувати не лише власні обіцянки перед Фондом, а й взяти ярмо відповідальності за обіцянки Юлії Тимошенко.
Розраховувати, що в рік парламентських виборів підвищення ціни газу знову буде одномоментно 50-відсотковим, не дозволяє рейтинг Партії регіонів. Подібний крок вириє для неї електоральну могилу, що нагадуватиме бездонну прірву, і ніякий адміністративний ресурс не допоможе її засипати. В ідеалі Україні вдасться відстояти логіку плавного підвищення ціни на газ, що в даному випадку теж буде нагадувати ампутацію хвоста собаці по шматочках, а не цілком. Щоб забезпечити ефективне підвищення ціни на газ, влада повинна відмовитися від власних невгамовних і нерозумних проявів розкоші, продемонструвати хоча б подобу аскетизму. Проблеми в енергетичній сфері серйозно каталізує криза державного управління, яка стає все більш виразною на тлі розчарування українців у політиках.
Євген Магда
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
