За "апетитами" народних депутатів електорату не вгнатися...

Україна на повну силу готується до парламентських виборів. Під них пишуться закони, особлива увага приділяється задобрюванню електорату. Але при цьому не забувають про зобов'язання перед фінансово-промисловими групами, від яких у принципі і залежить доля політикуму, який хоче залишити за собою право "тиснути на кнопку" майбутнього України.

Даються обіцянки і робляться гучні заяви, які вивертають навиворіт події минулих років, відкриваються нові кримінальні справи проти опонентів, "реформуються" сфери впливу, чистяться кадри. Але це - напружені моменти життя тих, хто веде. А що стосується тих, кого ведуть, - потенційних виборців, саме від яких і залежить результат виборів, то їх життя все більше нагадує гру на виживання в екстремальних умовах. Це для них підвищуються соціальні стандарти, щоб потім, латаючи дірявий від несвоєчасних і невиправданих ініціатив бюджет, душити податковим пресингом, це в турботі про них економіка управляється практично в ручному режимі, результатом чого стає необґрунтоване підвищення в рази цін.

Це заради них переписуються Трудовий кодекс, що ставить в ще більшу залежність від роботодавця, і правила ринку зайнятості, які посилять проблему працевлаштування. Перераховувати подвиги опіки електорату можна довго, але від цього нічого не зміниться, поки опікуваний не полюбить себе - підвищить самооцінку і придбає впевненість у власних силах, як, наприклад, це роблять опікуни - народні обранці. Вони про себе улюблених ніколи не забувають.

Приміром, одна з життєвих тягот слуг народу - квартирне питання. Як повідомляв "Вісник держзакупівель", Управління справами Верховної Ради України витратить у поточному році 17,4 млн грн на проживання депутатів в готелях "Київ" і "Україна". Готельний комплекс "Київ" отримає за свої послуги понад 16,7 млн. грн, готель "Україна" - майже 703 тис. грн. Вартість проживання, згідно з даними минулого року, варіюється від 400 до трохи більше 500 грн. Ймовірно, знижка готелями Верховній Раді зроблена як оптовому покупцю.

Готель "Київ" розташований в діловому і політичному центрі столиці – на "аристократичних" Липках. Недалеко від готелю - будівлі Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента і Національного банку. На відстані 300 метрів - найближча станція метро "Арсенальна". З вікон готелю відкривається панорама Дніпра, Маріїнського палацу і парку. На сайті готелю вартість номерів дещо інша, ніж для депутатів. Однокімнатний двомісний економ коштує 720 грн., однокімнатний одномісний напівлюкс - 1500 грн., двокімнатний від економ до напівлюкса або люкса - від 960 до 2520 грн. Тож знижка для парламенту повинна радувати платника податків, інакше "прописані" в цьому готелі 142 депутати обійшлися б його гаманцю набагато дорожче.

У готелі "Україна" мешкають лише 6 депутатів, номери тут для них коштують від 450 гривень на добу за однокімнатний до 510 гривень за двомісний.

Тризірковий готель "Україна", побудований в 1961 р., теж розташований в центрі Києва, в пішохідній близькості від тих же органів влади. На сайті готелю пишеться, що одномісний напівлюкс коштує 997 грн., люкс двокімнатний одномісний - 1309 грн., а люкс 3-кімнатний двомісний - 2518 грн.

От якби для наших фанатів футболу такі знижки на проживання в кращих готелях столиці, як для господарів Євро-2012 зробили...

У грудні 2011 року в парламенті заявляли, що народні депутати минулих скликань не повернули у власність держави жодного приміщення, яке їм було надано у Києві на час виконання депутатських повноважень. І тут варто згадати минулорічний коментар спікера парламенту Володимира Литвина з приводу урізання бюджетів держструктур.

На його думку, "відібрати" у нардепів потрібно все, крім заробітної плати і того, що потрібно їм для виконання своїх обов'язків. Як яскравий приклад "боротьби" з привілеями спікер назвав той факт, що парламентаріїв позбавлять права на пільгове забезпечення житлом. За словами Литвина, ВР минулого скликання всього було надано 17 службових квартир - "більше нічого не виділяли, і я думаю, що в майбутньому вже більше нічого і не буде", але при цьому "зараз... йде боротьба з приводу того, як ці службові 17 квартир перевести в неслужбові". Адже парламенту "набагато складніше обслуговувати службові квартири, ніж якби вони були просто квартирами народних депутатів".

Цілком "парламентська логіка", хоча абсолютно незрозуміло чисто по-людськи.

До речі, історія з 17 квартирами залишилася "закритою темою". У липні 2009 року, коли країна була накрита черговою хвилею кризи, в Раді розгорівся "квартирний" скандал. Дійшла справа до того, що 120 депутатів, які "гостро потребують" житла, розіграли 17 квартир на вул. Срібнокільській, 24 у Києві. Щасливчиками стали вісім нардепів з фракції Партії регіонів, чотири БЮТівці, один комуніст. Треба віддати належне, чотири ордери без лотерейного розіграшу були віддані депутатам-інвалідам, учасникам бойових діях і т.п. Поспішати вселятися в новенькі квартири ніхто не став. І воно зрозуміло, хто ж не знає, в якому стані здаються новобудови. ВР навіть намагалася допомогти бідолахам грошима. Пропонувалося прийняти постанову про додаткове виділення з бюджету 2,44 млн. грн. на оснащення злощасних квартир "життєво необхідним". Безгрошів'я довело до того, що через 4 місяці після жеребкування 352 голосами квартири перевели в розряд службових. Мабуть, вони так і стоять незаселеними. Кому ж захочеться вкладати в "чуже". Інша річ готель...

Втім, скорочення коштів на слуг народу відбулося, щоправда, настільки незначне, що платник податків не відчує полегшення. На утримання 450 народних депутатів з бюджету в 2012 році буде витрачено близько 869 млн грн.: зокрема, на зарплату - 279 млн грн. При цьому 2,5 млн грн підуть на їхні виступи в пресі, на витрати парламентської їдальні виділено 1,6 млн грн. Для порівняння: в 2010 році з держбюджету на потреби ВР було виділено 852 млн грн, в 2010 році - 872,7 млн грн. В основному постраждало меню депутата, цього року воно стало гіршим, в 2010 апетити нардепів були задоволені на 3,6 млн. грн.

Ще одним хизується влада - скороченням віп-пенсій. У нардепів вони тепер не вище 8 тис. грн. Раніше середній розмір "пенсійної допомоги" народного обранця становив 15,7 тис. грн. Віп-пенсіонерів налічується близько 950 осіб, пересічних українців, які вийшли на дійсно заслужений відпочинок - понад 12 млн. Їх середня пенсія - 1,1 тис. грн. А середня зарплата українця становить близько 2 тисяч грн., депутата - майже в разів 10 більша.

А тепер як зарплатний розклад виглядає в світі. Середня пенсія в США (за даними на 2011 рік) становить 1164 дол. (мінімальна - 300-600 дол.), Німеччина - 810 євро (570 євро), Іспанія - 850 євро (570 євро), Литва - 767 латів (2370 грн), мінімальна - 440 латів, Росія - 8180 руб. (4611 руб.). При цьому парламентарій отримує на місяць з казни в США всього лише в 4,3 рази більше, ніж середній американець, в Італії - в 2,2, в Німеччині - в 2,9.

Після нехитрих підрахунків стає зрозуміло, чому у нас в такому жахливому стані лікарні, школи та дитсадки, дороги і мости, чому не вистачає на зарплати медичним працівникам, вчителям і т.д. Та тому, що не вистачає... на всіх.

Нана Чорна