Сирне перемир'я


Сирне перемир'я

У нашумілій "сирній війні" настало перемир'я. За словами глави Росспоживнагляду, Київ погодився з вимогами РФ. І тепер вітчизняні сири 7 виробників можуть повернутися на сусідній ринок. Якщо Росія залишиться задоволена виконанням всіх своїх побажань.

Перевірка боєм

До кінця березня - початку квітня стало очевидно, що проміжний підсумок кількамісячної "сирної" епопеї повинен підбити візит до Києва головного критика добавок пальмової олії в українській продукції. Про велику ймовірність особистого огляду того, що відбувається, глава Росспоживнагляду повідомив ще в кінці березня. При цьому спочатку передбачалося, що ще до приїзду Геннадія Онищенка російські чиновники проведуть інспекцію на одному або декількох "забракованих" сирзаводах.

Абсолютно мирною і стовідсотково доброзичливою "передвізитну" обстановку назвати було не можна. Різке неприйняття українського політикуму (причому, як опозиціонерів, так і представників владного табору) викликали ще січневі одкровення головного санлікаря РФ про "українців-тварин". Потім у лютому заборони на ввезення в РФ продукції спочатку трьох, а потім - і ще чотирьох виробників сиру ситуацію не поліпшили. Російська сторона упирала на турботу про якість харчування росіян, українська ж - шукала у тому, що відбувається, то політичне підґрунтя, то протекційно-економічне. Наприклад, глава Держветфітослужби запідозрив РФ в бажанні передати український сегмент ринку в руки білоруських сироварів. "Це тимчасовий демпінг - щоб зайняти місце українських сирів на полицях", - засуджував низькі ціни білорусів Іван Бісюк.

Незважаючи на те, що вже на початку березня Київ з Москвою заговорили про швидке узгодження особливостей роботи російських інспекторів, обмін "люб'язностями" між чиновниками двох країн не припинявся. Так, голова Держветфітослужби безсторонньо оцінив зауваження російської сторони з приводу того, що перевірка затримується з вини України. "Все те, що сказано сьогодні - це брехня, по-іншому я навіть не можу сказати", - гранично просто висловився Іван Бісюк. Зі свого боку, Геннадій Онищенко від випадку до випадку у висловлюваннях також не стримувався. "Не треба дурити нас маленьких. Везіть і продавайте там, де ви зробили (експертизу, - "Подробности"), - заявив Геннадій Онищенко у відповідь на сприятливі для Києва результати закордонної експертизи. "Я не знаю, що таке незалежна експертиза. Від чого вона не залежить? Вона може не залежати від здорового глузду, від професіоналізму. Мої фахівці поїдуть і пред'являть протоколи дослідження", - стояв на своєму головний санітарний лікар Росії.

У підсумку, незважаючи на запізнення (замість запланованого спочатку 19 березня російські інспектори прибули до України 26 числа) перевірка першого українського сировиробника - "Гадячсир" все-таки відбулася, і залишила після себе неоднозначне враження. Як відомо, спочатку головні претензії росіян стосувалися вмісту в українському сирі олій рослинного походження. Але за підсумками інспекції виявилося, що гості з РФ більше турбувалися формально-технологічними характеристиками продукції. "Так, наприклад, сир напівтвердий сичужний "Російський", що виробляється на підприємстві, не відповідає російським вимогам за формою, розмірами, масою та органолептичними показниками. Технологія виробництва зазначеного сиру також порушується за тривалістю обсушки, температурними режимами і термінами проведення дозрівання", - попереджали закордонні фахівці та обурювалися тим, що документи на "сирні продукти" і спреди (тобто, продукцію, де, на відміну від справжнього сиру, дійсно може використовуватися та ж пальмова олія) їм не надали. У будь-якому випадку, суть претензій росіян до власне сиру українських експертів здебільшого здивувала. "Всі зазначені параметри не мають ніякого відношення до рослинного жиру, через який, власне кажучи, Росспоживнагляд сюди і приїхав", - зазначає в коментарі "ЛІГАБізнесІнформ" президент українського Центру споживчих експертиз "Тест" Валентин Безрукий.

Порівняно скромне невдоволення інспекторів в українському політикумі зустріли з ентузіазмом. "Перевірка показала, що вони помилилися. І тепер, щоб хоч якось реабілітуватися, вони знайшли причину у відмінності технічних регламентів. Але вважаю, конфлікт вичерпаний, і скоро український сир знову буде поставлятися в РФ", - цитує "Коммерсант-Украина" оптимістичні висновки парламентарія-"регіонала" - голови підкомітету Верховної ради з питань міжнародної економічної політики Олексія Плотнікова.

Далі буде?

Надії на швидке повернення сиру низки українських виробників поки що залишаються не більш ніж надіями. За підсумками візиту Геннадія Онищенка в Київ, що відбувся 3 квітня, міністр еконрозвитку, здавалося б, підвів риску під конфліктом. "Завершилися переговори, і можна констатувати, що нами досягнута серйозна домовленість, яка дозволяє з оптимізмом дивитися на торгові відносини між Україною і Росією... Ми домовилися, що обмеження на експорт твердих і напівтвердих сирів будуть зняті", - констатував Петро Порошенко. Для недавно призначеного на пост Петра Олексійовича врегулювання "сирного" конфлікту стало першим помітним міністерським діянням, причому - міжнародного масштабу. Проте уточнення "Будуть зняті" натякає на те, що радіти українським сироварам поки зарано.

Хоча на прес-конференції глави Росспоживнагляду позначилася ескапада нардепа Олега Ляшка, Онищенко все ж розшифрував своє розуміння досягнутих домовленостей. "Ми виставили свої вимоги. З ними погодилися. У міру того, як швидко вони будуть вирішуватися, вирішуватиметься і питання доступу (забороненого сиру, - "Подробности") на російський ринок", - розставив акценти головний санлікар РФ. Він зазначив, що перевірки українських сироварів продовжаться, і вже на наступному тижні інспектори імовірно планують відвідати Пирятинський сирзавод та ТОВ "Прометей". Більше того, сторони планують продовжувати щільно співпрацювати на "сирному" ґрунті і навіть створити для цього спеціальну робочу групу, яка "буде гармонізувати вимоги, підходи, адміністративні регламенти".

Офіційний Київ зараз, схоже, не має нічого проти граничного узгодження правил гри з росіянами. Якщо ще недавно у правлячому таборі кидалися на захист вітчизняного виробника, то в квітні на готовності України вислухати російські умови, схоже, не позначилося навіть підтвердження Геннадієм Онищенком того факту, що пальмову олію в сирах "Гадячсир" все-таки не знайшли. Також Петро Порошенко в деякому роді виступив захисником Росспоживнагляду в іміджевому плані. "Мова йшла виключно про відповідність української продукції заявленим вимогам Російської Федерації і ніколи не згадувалися проблеми її безпеки. Зауважень і претензій до безпеки української продукції російська сторона не висловлювала", - зазначив глава МЕРТ, хоча початкові, ще січневі, заяви Геннадія Онищенка все ж превентивно торкнулися теми "небезпечних вірусів", яка потім як риторичний прийом вже не застосовувалася.

Тепер же "сирну" проблему має чекати неминуче вирішення, адже, за словами Петра Порошенка, "сторони досягли згоди розглядати спірні питання, що виникають, спільно і заздалегідь, не доводячи до стадії застосування санкцій і не переводячи їх у політичну площину". Слід зауважити, що горезвісні "переведення в політичну площину" в цьому питанні нерідкісні. Але поки вирішення "газового" питання, до якого, траплялося, прив'язували "сирне", відкладено до кращих часів. Іншим фактором "політизації" залишається вперте небажання вищого керівництва України розглядати можливу співпрацю з Митним союзом інакше, ніж у форматі "3+1". "Мимовільний" тиск торговельних обмежень може служити ще одним способом підштовхнути Київ до тісного співробітництва. Правда, поки справа йде туго і з нетісним - не в приклад Росії, Україна все ще не ратифікувала угоду про зону вільної торгівлі в межах СНД...

Однак і після виключення політичного аспекту вирішення сирного конфлікту і в економічному виглядає дещо неоднозначно. Заборона на ввезення сирів 7 виробників в РФ завдала сироварам солідних збитків, але, за словами першого віце-прем'єра Валерія Хорошковського, все ж менших, ніж цього побоювалися... Тому мирне "сирне" врегулювання вселяє надії на швидке повернення статус-кво. Однак в опозиції вважають, що вирішенням одного питання велика проблема не вирішується. "Росія робить з нами дива, як великий старший брат, який хоче показати, що у випадку, якщо Україна не буде з ним рахуватися, будуть великі проблеми. "Сирна війна" - одна з акцій, яка показала, що у випадку, якщо ми не будемо слухняними, то у нас будуть проблеми", - вважає член комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин "нунсівець" Анатолій Матвієнко. Зміцнити позиції експортерів могло б розширення ринків. "Необхідно шукати нові ринки збуту, які не залежать від якихось утопічних заяв", - переконана керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства ААА Марія Колесник. Про пошуки нових торгових просторів останнім часом багато говорив і глава Міністерства аграрної політики. У розпал тертя з РФ Україна, за словами Миколи Присяжнюка, шукала "молочні" виходи на ринки країн Південно-Східної Азії та Північної Африки. Чи будуть ці пошуки наполегливими після того, як Росія змінила гнів на милість, - ще питання. Інше питання - наскільки значима ця зміна, адже давати вагомі "антивоєнні" гарантії Москва не поспішає. "Якщо ви задасте питання: а коли це скінчиться? Я вам відповім, що не знаю. Все на боці України", - так однією фразою Геннадій Онищенко розподілив відповідальність сторін, допомагаючи Москві знову зіграти звичну партію не стільки рівноправного партнера, скільки суворого геополітичного "батька", що не забариться з покараннями.

Ксенія Сокульська

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування