2030
Кличко УДАРив по опозиції
Поки одні опозиційні сили приміряються до створення єдиного списку, інші наполегливо уникають кооперації. Віталій Кличко не втомлюється повторювати: "УДАР" піде у Верховну раду сам. Але ж крім парламентської кампанії буде ще й мерська в столиці, де лояльність інших опозиціонерів знадобилася б.
На вільних хлібах
З наближенням виборів у ВРУ український політикум охопила традиційна об'єднавча лихоманка, ускладнена цього разу забороною на блоки і прохідним бар'єром, що підвищився. Процесам вливання, поглинання та об'єднання не чужі ліві сили (причому, в різних комбінаціях), в середині березня до Партії регіонів приєдналася "Сильна Україна", а в кінці місяця з'їзд з прицілом на возз'єднання опозиції провела "Батьківщина". Однак далеко не всі "міноритарні" політичні сили поспішають зіграти роль причепа при старших товаришах. Так, ще в листопаді 2011 року своїми труднощами в спілкуванні з іншими партійними лідерами з "Комітету опору диктатурі" поділився Анатолій Гриценко. І, судячи з усього, "Громадянська позиція" може виявитися далеко не єдиним опозиційним учасником парламентського забігу, кому ближче самостійне плавання.
Із заяв, що прозвучали 30 березня під час вже згаданого першого етапу з'їзду "Батьківщини", можна зробити висновок, що з точки зору низки опозиційних партій об'єднання - чи не безальтернативна перспектива. "Той, хто не з об'єднаною опозицією, той, хто не поділяє наші цілі та цінності, той, хто не йде з нами на виборчу кампанію, - той підтримує Януковича", - не перший раз попередив один з ключових ораторів - Арсеній Яценюк, з "Фронтом змін" якого (і за участю ще низки партій) "тимошенківці" збираються складати єдині списки як по "мажоритарці", так і для одномандатного округу. Але поки одні опозиціонери об'єднуються, інші не поспішають розділяти узагальнені ідеали. "Вважаю, кожен погодиться, що наша найголовніша мета, щоб в майбутньому парламенті сформувати більшість, і тільки з цією метою необхідно об'єднуватися", - упевнений Віталій Кличко, знову нагадуючи про те, що "УДАР" на парламентських виборах планує грати сам за себе.
Такі "ударні" заяви для українських політреалій вже не новина. Беззастережно приєднуватися до КОД і підписуватися на похід загальним списком політик-боксер не поспішав спочатку. Пояснюючи свою позицію, Віталій Кличко зазвичай використовує один і той же набір "навколоматематичних" аргументів. "Ми зверталися до соціологічних досліджень, і в політиці не завжди працюють математичні правила, тобто 2+2 не завжди буде 4, а 5+5 не завжди буде 10. Не завжди партія "УДАР", об'єднавшись з БЮТ, отримує хороший результат, аналогічно якщо з "Фронтом змін", - пояснював він ще в середині березня.
Плюсувати "УДАРу" і справді є що. Згідно з останніми соцопитуваннями, популярність партії Кличка впритул підходить до семивідсоткової позначки і часом перевалює через неї. Таким чином, на сьогодні "УДАР" досить впевнено претендує на четверте-п'яте місце в загальному партійному заліку (в залежності від того, наскільки рейтинги сприяють найближчому конкурентові партії - КПУ) і цілком може подолати п'ятивідсотковий бар'єр без сторонньої допомоги. І, хоча потенційні партнери з об'єднання регулярно нагадують про загрозу адмінресурсу, який може скоригувати показники "молодого і перспективного" проекту, політологи і соціологи до тяги політсили Кличка до самовизначення ставляться з розумінням.
Передвиборчі підрахунки Віталія Кличка не позбавлені сенсу, зазначають деякі експерти. "Одноосібно" високі рейтинги політсил необов'язково складуться до обопільної вигоди. "Заганяти в список всю опозицію і висувати гасла, що "хто не з нами, той з Януковичем" - це абсолютно неправильно. Бо якщо всіх об'єднати, то в сумі це дасть менше, ніж тоді, коли ці сили підуть різними колонами та будуть об'єднуватися в парламенті", - переконана директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна. Тим більше спірною об'єднавча стратегія виглядає в тих випадках, коли мова не йде про повний збіг "поля" виборців, отже - різні партії навряд чи будуть настільки "красти" один в одного голоси, наскільки зазвичай побоюються об'єднувачі. Причому те, що "УДАР" претендує на дещо іншу електоральну нішу, ніж прабатьки єдиної опозиції - "Батьківщина" і "Фронт змін", визнають навіть потенційні учасники спільного походу. "Що стосується партії "УДАР"- у неї трохи інше електоральне поле. Як не дивно, але Кличко і його партія - одна з небагатьох опозиційних сил, яка може збирати голоси на обох основних українських електоральних полях, тобто на українськокультурному і російськокультурному. Зокрема, "УДАР" може розраховувати на голоси тих виборців, які розчарувалися в "Сильній Україні" після її злиття з Партією регіонів. Адже це не є електорат ПР, але, з іншого боку, вони не готові голосувати за націонал-демократичні партії", - допускає нардеп-"нунсівець" Олесь Доній в коментарі для УНІАН.
Готовність зіграти на іншому полі ще ширше посприяє прагненню "УДАРу" до відособленості. Політологи відзначають, що у Віталія Кличка може виникнути бажання дещо дистанціюватися від "старої опозиції". Так, наприклад, директор Інституту глобальних стратегій і "єдиноцентрист" Вадим Карасьов, припускає, що "УДАРу" потрібно відправитися на вибори "з розумінням того, що йти до опозиційного об'єднання йому не дуже вигідно, оскільки можна взяти і певний негатив, який тягнеться за нинішньою "Батьківщиною", частково "Фронтом змін", у той час як Кличко поки залишається поза підозрою, має статус чистого незаплямованого політичного новачка і може посперечатися за звання "політика надії".
Незалежно від гіпотетичного репутаційного збитку, об'єднуючись з іншими опозиціонерами, "УДАР" може зіткнутися з втратами і на іншому фланзі. Як би привабливо в іміджевому плані не виглядала сама ідея про спільний список, не слід забувати і про можливі негативні наслідки для малих політсил. Об'єднуючись з політичними важкоатлетами, проекти-міноритарії здебільшого ризикують своєю подальшою відособленістю і, як наслідок, впізнаваністю. І особливо великі такі ризики можуть бути для зовсім молодих проектів, які ще не встигли стати партією в повному розумінні слова, а значить - навряд чи зуміють на 100 відсотків зберегти свою структурну дієздатність. Тут же слід враховувати і те, що "УДАР" при всій нинішній популярності залишається стандартною для українських реалій ініціативою вождистського штибу - лідер залишається її найяскравішим спікером і головним надбанням. Сам Віталій Кличко (з його недавніми майже 8 відсотками президентського рейтингу), безумовно, може стати прикрасою будь-якого єдиного списку, але це не гарантує того, що багато його соратників розділять таку долю.
Не Радою єдиною
Проте навіть з урахуванням переконливості низки доводів на користь "ударної" стратегії, не слід забувати про те, що таке рішення ще може обернутися самостійному політику-початківцю проблемами на сусідньому фронті. Потрібно враховувати, що тези в стилі "Об'єднаних після перемоги" Віталій Кличко озвучує в контексті парламентської кампанії. Тоді як перед ним стоїть ще один виклик - вибори мера столиці.
Сумніви в тому, що боксер знову спробує поборотися за пост градоначальника Києва, виникають нечасто. "Я вже не раз говорив, що Київ не може бути окремим, і жити окремо від подій, які проходять в країні. І я буду брати участь у київських виборах, і наша партія "УДАР" також братиме участь у парламентських виборах", - переконував Віталій Володимирович слухачів в кінці лютого. Шанси Кличка перемогти на виборах (особливо якщо б вони відбулися в два тури, як пропонує опозиція) досить переконливі - за лютневими ж опитуваннями він залишався найпопулярнішим кандидатом, на кілька відсотків випереджаючи главу КМДА Олександра Попова. Але для того, щоб сприятливий сценарій все-таки здійснився, йому було б непогано стати єдиним кандидатом від опозиції.
Про те, що "Комітет опору диктатурі" не проти підтримати Віталія Кличка на мерських виборах, Арсеній Яценюк заявляв ще взимку. Такий варіант для об'єднувачів і справді зручний. "Наскільки я знаю, і вів розмови з Арсенієм Яценюком, і наша команда, і команда Яценюка, готова була підтримати Віталія Кличка як єдиного кандидата на посаду мера", - повідомляв у середині березня віце-спікер Микола Томенко. Однак з тих пір Віталій Кличко анонси незалежності робить все частіше, а в опозиції, ймовірно, все більше прагнуть визначеності. "Я б хотів підтримати Віталія (як кандидата на пост мера Києва). І до нього я звернувся з тим, що треба визначатися, і йому входити в реальну опозицію. Тут треба і Віталію приймати для себе рішення", - майже тоді ж говорив Олександр Турчинов. Тоді як в політикумі все активніше циркулюють чутки про те, що, якщо Кличко буде проявляти зайву самостійність, "Батьківщина" може підтримати й іншого кандидата - наприклад, Олександру Кужель, яка залишила "Сильну Україну"...
Якщо судити з першої хвилі заяв видних лідерів опозиції, до оптимізму Віталія Кличка ідеологи опозиційної єдності ставляться з деякою поблажливістю а-ля "Вибори розсудять". Однак на практиці перевірка їх лояльності може здійснитися і раніше. Цілком ймовірно, що вибори мера Києва пройдуть не одночасно з парламентськими, як вважали за краще б опозиціонери, а вже влітку - згідно з планами ПР. А, значить, уже в найближчі місяці стане ясно: чи готові в КОД з розумінням поставитися до чужої "парламентської" самостійності.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
