Трудовий кодекс - потужний "крен" у бік роботодавця


Трудовий кодекс - потужний "крен" у бік роботодавця

В Україні назріває новий скандал, цього разу з приводу схвалення нового Трудового кодексу. Авторами документа є регіонали Василь Хара, Олександр Стоян та Ярослав Сухий. У першому читанні законопроект був проголосований в 2008 році, в грудні 2009-го підготовлений до другого читання. З тих пір його розгляд Верховною Радою постійно відкладається через потужну критику, що звучить як з боку профспілок, так і громадських організацій, експертів та юристів. Основні претензії - лобіювання інтересів роботодавця, зокрема, документ спрощує процедуру звільнення працівника за бажанням "боса", фактично збільшує тривалість робочого часу, легалізує відеоспостереження за робочим місцем, наділяє роботодавця правом приймати ухвали, які замінюють колективні трудові договори, що звужує значимість профспілок.

Але, як кажуть, скільки мотузочці не витися, кінець все одно буде. Так, віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко заявив, що реформа трудових відносин буде реалізована, причому в цьому році. "Одним з найважливіших завдань стане схвалення Трудового кодексу, який діє у нас з 70-х років минулого століття без особливих змін", - писав він під час онлайн-конференції на своїй сторінці в Facebook.

Правда, Тігіпко вже не раз говорив і про податкове "приборкання" офшорних зон, зокрема кіпрського "Клондайку", і про податок на розкіш, але поки справа далі розмов не рухається. А якщо і зрушиться, то явно не на користь пересічного українця, як і середнього, і малого бізнесу (чого вартий тільки Податковий кодекс, який коректувався 12 разів за перший рік дії). Влада всіляко захищає свого годувальника - великий капітал, який "оплачує оренду" зайнятого нею крісла.

Тігіпко безпосередньо пов'язує схвалення нового Трудового кодексу з детінізацією доходів: "Боротьба з нелегальною зайнятістю і зарплатами в конвертах самими лише адміністративними заходами неефективна. Більшість порушень у сфері трудових відносин пояснюється надмірно складними процедурами найму та звільнення, передбаченими чинним Кодексом законів про працю, який був схвалений ще в радянські часи і сьогодні застарів. Від цього страждають і працівники, які залишаються без майбутньої пенсії, без лікарняних і відпускних, і держава, яка недоотримує значні надходження".

Віце-прем'єр правий - чинний Кодекс законів про працю був ухвалений ще в 1971 р., що передбачає його соціалістичну складову, він давно потребує заміни. Але це не означає, що його потрібно виписувати винятково на користь роботодавця, права працівників повинні бути враховані і в повному обсязі. Між тим, незважаючи на гарячі промови глави Мінсоцполітики, з цим якось не склалося...

Наприклад, згідно з чинним КЗпП, тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. У проекті Трудового кодексу дозволяється 12-годинний робочий день і 48-годинний робочий тиждень. Крім того, зараз заборонено застосування техзасобів для контролю виконання робіт, у новому зводі трудових законів не виключений навіть відеоконтроль. Особливо проїхалися автори документа по трудових відносинах.

Як зазначає Ольга Спектор, директор юридичної компанії "Spektor law firm", новий Трудовий кодекс України, безумовно, вносить велику кількість новацій в регулювання трудових відносин між працівником і роботодавцем. Але далеко не всі ці новації будуть мати для працівника позитивні наслідки.

За її словами, "існуючим Кодексом законів про працю передбачено право працівника подати заяву про звільнення за власним бажанням. У цьому випадку працівник повинен повідомити про своє звільнення роботодавцю не пізніше, ніж за два тижні до дати звільнення. У той же час, чинний КЗпП передбачає право працівника продовжити роботу на підприємстві, якщо після закінчення двох тижнів він не залишив роботу і не вимагає припинення трудового договору. В такому випадку роботодавець не може звільнити працівника, крім випадку, коли на місце останнього вже був запрошений новий працівник, відмовити якому у працевлаштуванні не можна.

Новий Трудовий кодекс також передбачає право працівника звільнитися за власним бажанням, однак прописує, що, якщо до закінчення двотижневого терміну працівник передумав припиняти трудовий договір, він повинен подати відповідну заяву до закінчення строку попередження про звільнення. Таким чином, має місце певне посилення правил для працівників при звільненні за власним бажанням. Якщо раніше у випадку, якщо співробітник передумував звільнятися, йому просто треба було продовжувати працювати на підприємстві, і роботодавець не мав права його звільнити на підставі написаної раніше заяви, то новий Трудовий кодекс зобов'язує працівника письмово повідомити роботодавцю про зміну свого рішення. В іншому випадку, працівник буде звільнений після двох тижнів.

Крім того, документ також істотно обмежує права працівника в тому, що стосується можливості відстояти свої права в досудовому порядку, в комісії з трудових спорів, створеній на підприємстві. Чинний КЗпП встановлює, що комісія з трудових спорів ухвалює свої рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.

Новий же проект Трудового кодексу прописує, що рішення комісії з трудових спорів ухвалюється за згодою всіх членів комісії, які беруть участь у її засіданні. У випадку, якщо хоча б один член комісії не згоден з рішенням, яке пропонується для прийняття, воно вважається не прийнятим. При цьому, склад такої комісії обов'язково на половину складається з представників роботодавця".

Зазначені зміни, на думку юристів, приведуть до того, що комісії з трудових спорів стануть абсолютно "млявими" органами, нездатними приймати рішення, що захищають права працівника. Оскільки дуже малоймовірною видається ситуація, коли представники роботодавця в комісії одноголосно підтримають рішення, прийняте на користь працівника, що має до вищезазначеного роботодавця претензії. Фактично, ефективність такого органу, покликаного справедливо примирити роботодавця і працівника, буде знівельована.

На думку Ольги Спектор, аналіз співвідношення позитивних і негативних нововведень з точки зору прав працівника дозволяє констатувати, що новий Трудовий кодекс має певний перекіс у бік розширення прав роботодавців.

З нею згоден Віталій Ізвеков, юрист ЮК "Jurimex": "Незважаючи на низку позитивних новел і необхідність захищати працівника як апріорі слабку сторону трудових відносин, запропонований до другого читання проект Трудового кодексу має "крен" у бік роботодавця".

Так, за його словами, "на відміну від чинного КЗпП проект Трудового кодексу надає право роботодавцю проводити тестування і співбесіду з потенційним працівником (ст. 60). Між тим, працівникові не надається право ознайомитися з їх результатами, тобто, дається роботодавцю можливість цілком легального обійти принцип "вето" на дискримінацію.

Значно нівелюється і участь профспілкового органу при звільненні працівників з ініціативи роботодавця. Так, ст. 121 проекту Трудового кодексу передбачає "узгодження" профспілковим органом рішення роботодавця про звільнення працівника. У нині чинному КЗпП, роботодавець має право звільнити працівника на деяких підставах винятково після отримання "згоди" профспілкового органу. Різниця в термінах красномовно свідчить про значущість профспілки та її статус в КЗпП і проекті Трудового кодексу.

Якщо за КЗпП у разі отримання мотивованої відмови надати згоду на звільнення працівника роботодавець не має підстав для його звільнення, то згідно з проектом Трудового кодексу отримавши відмову профспілки роботодавець "проводить консультації з цим органом", що на практиці перетворює функції профспілки винятково на своєрідний символ".

Як підкреслює юрист, "проект Трудового кодексу містить низку інших відмінностей від Кодексу законів про працю, які в деякій мірі спрямовані на посилення повноважень роботодавця, тому боротьба в сесійній залі щодо лібералізації його положень обіцяє бути цікавою. Залишається тільки сподіватися, що схвалена редакція Трудового кодексу стане втіленням балансу інтересів обох сторін".

Якщо влада бачить в преференціях роботодавцям шлях до легалізації ринку праці, то навряд чи в неї щось вийде, при цьому корумпований державний апарат сам не зацікавлений в прозорості цієї сфери. А з урахуванням того, що, за словами міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, найбільша кількість викритих корупціонерів є членами Партії регіонів, ухвалити правляча команда, що продукується цією партією, прозорих для суспільства рішень де-факто не може.

Олена Бистрицька

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "УНІАН", в будь-якому вигляді суворо заборонено.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування