0 800 307 555
Finance.ua розвивається і оновлює головну
Finance.ua - це не тільки стрічка новин. Ми вкладаємо багато сил у створення сервісів порівняння кредитів, депозитів і банківських карт. А наша редакція публікує багато путівників по вибору фінансових послуг і розповідає як не переплачувати.
Щоб показати все це читачам, ми винайшли головну сторінку сайту заново.

Багато галасу через що?


Багато галасу через що?

30 березня Україна та Євросоюз парафували угоду про асоціацію. Однак це ще не означає підписання угоди. Для цього нашій країні потрібно пройти довгий шлях.

Нарешті узгодили

30 березня відбулося парафування угоди про асоціацію України та Євросоюзу. Від України відповідний документ підписав заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін, від ЄС - директор Європейської служби зовнішньої діяльності з питань Східного партнерства Мирослав Лайчак. "Угода стосується не тільки співробітництва як такого, вона буде стосуватися політичної асоціації та економічної інтеграції. Тобто фактично майбутня угода визначить рамки майбутніх реформ в Україні", - зазначив Клімкін. Йому вторить міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. "Саме ефективне виконання угоди в найближчому майбутньому дозволить ввести в Україні високі стандарти європейського життя і наблизитися в перспективі до повноправного членства в ЄС", - відзначає він.

Але що таке парафування угоди про асоціацію з ЄС, яке, за словами дипломатів, здатне принести так багато хорошого нашій країні? В цілому, парафування - це узгодження тексту документа. Після нього в документ не повинні вносити поправки, а саму угоду передають на розгляд усім 27 країнам-членам ЄС. Українська сторона не раз заявляла, що процедура парафування угоди сильно затягується. Але й після підписання звертає на себе увагу такий факт - угода про асоціацію парафована не повністю. У Брюсселі Клімкін і Лайчак підписали політико-правову частину документа. Разом з тим, ту частину, в якій йдеться про економічні перспективи співпраці (зокрема, про Зону вільної торгівлі) будуть ще узгоджувати. "Глави переговорних груп щодо ЗВТ підтвердили досягнуті 22 грудня 2011 р. домовленості щодо змісту ЗВТ і зобов'язалися завершити правову експертизу тексту, включаючи технічні програми та протоколи", - йдеться в повідомленні українського МЗС.

Втім, українські дипломати пояснюють: узгодження такої угоди не швидкий процес. "Угода про асоціацію України з ЄС складається з близько 1500 сторінок, це 486 статей, сотні протоколів і додатків. Експерти Єврокомісії повинні були неодноразово звірити текст, провести правову і лінгвістичну експертизи. Це дуже трудомісткий процес і не дивно, що на це потрібен час", - цитує LB.ua представника України при Європейському союзі Костянтина Єлісєєва. "Помилки в частині про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі неодмінно призведуть до фінансових наслідків, тому експерти дуже уважно до ком і крапок перевіряють текст документа, від цього може залежати зміст угоди", - зазначає Єлісєєв.

Він навів як приклад угоду про Зону вільної торгівлі між Євросоюзом і Республікою Корея. Переговори про неї завершили в 2009 році, але сам документ підписали лише в 2011-му. "Сторонам знадобилося два роки, щоб виконати всі технічні процедури і представити документ на підписання", - говорить Єлісєєв. Крім цього Єлісєєв розповів, чому парафування угоди зайняло стільки часу. "Україна і ЄС починали переговори та узгоджували окремі положення до вступу в силу Лісабонського договору, тому юристи ЄС змушені узгоджувати положення Угоди відповідно до статей Лісабонського договору", - зазначив він. "Її (Зони вільної торгівлі. - Ред.) створення відкриє європейський ринок для українських товарів - і навпаки. Тому там повинно бути все докладно записано - від хімії та металу до пива і цукерок", - підтримує колегу начальник департаменту інформації МЗС Олег Волошин. У коментарі "Коммерсанту" Волошин, крім цього, підкреслює, що, створюючи зону вільної торгівлі з ЄС, Київ "не намагається обмежити себе від східних партнерів". "Навпаки, ми хочемо, щоб зона вільної торгівлі і в СНД швидше вступила в силу", - зазначив Волошин.

Незважаючи на всі запевнення українських дипломатів, і опозиція, і експерти відзначають: навіть повне парафування угоди про асоціацію ще нічого не означає. Це всього лише узгодження документа, а от підписувати його чи ні - країни ЄС ще не визначилися.

Євроскептицизм у дії

Парафування угоди про асоціацію ще не означає її підписання. Про це Україну попереджали неодноразово. Одним з таких попереджень стала стаття в New York Times, яку на початку березня написали глави зовнішньополітичних відомств Великобританії, Німеччини, Швеції, Чехії та Польщі. У цій статті керівники МЗС зазначили, що хоча громадяни України і поділяють європейські цінності (значить - підписання відповідної угоди - справа часу), документ не буде підписаний до тих пір, поки український уряд продовжує свою політику щодо опозиціонерів. Однією з умов підписання угоди іноземні дипломати назвали допуск до виборів лідерів опозиції. Міністри зазначили, що тепер слово за керівництвом нашої країни. Тільки від нього буде залежати, чи підпишуть нарешті цей багатостраждальний документ.

В цілому ж, країни ЄС дуже обережно ставляться до будь-яких угод з Україною, вважають спостерігачі. "Щоб не говорили нам європейці, але вони вже поклали Україну з її євроінтеграційними гаслами на дальню полицю, поруч з Білоруссю та іншими країнами, нескінченно далекими від європейських цінностей і нескінченно близькими до європейських кордонів. Ось такий парадокс - Європа - це все ж не географія. Це цінності і спосіб життя", - пише у своїй колонці для "Лівого берега" головний редактор і телеведучий каналу TBi Віталій Портников. За його словами, "ми буквально кинулися навздогін за Росією і Білоруссю, які рушили назад раніше від нас - і в своєму безглуздому прагненні одночасно залишитися в середньовічному минулому і примкнути до європейського майбутнього ризикуємо взагалі загубитися, перейти від руху вперед або назад на безупинний біг по колу" . З ним солідарні й інші експерти, які впевнені - остаточне парафування всіх без винятку частин документа - справа навіть не завтрашнього дня. Як зазначив голова правління громадської організації "Центр UA" Олег Рибачук, найближчим часом повного парафування угоди не буде. За його інформацією, мова йде "не про парафування, а про часткове парафування до домовленості про повне парафування десь восени". Та й після повного парафування угоди її навряд чи підпишуть всі країни ЄС. "Очевидно, підписання до парламентських виборів не буде. Другий момент: так як йдуть процеси всередині країни, поки що не видно, щоб ця угода вступила в силу до президентських виборів 2015-го року", - говорить заступник директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

Опозиційні політики, в свою чергу, вважають, що в тому парафуванні, яке відбулося 30 березня, велика заслуга їх сил. "Це стало можливо лише завдяки консолідованій позиції опозиційних сил: Тимошенко, Луценко з-за ґрат закликали європейську сторону парафувати цю угоду. Віталій Кличко та Арсеній Яценюк, як лідери найбільших опозиційних політичних партій, також на всіх переговорах з європейцями говорили, що це надзвичайно важливо", - зазначила депутат від НУНС Ірина Геращенко, виступаючи в ефірі 5-го каналу. "Я в будь-якому випадку вважаю, що сьогодні дуже важливий день для України і для Європейського союзу. Насправді це не є перемогою влади. Це - перемога євроінтеграційних сил в Україні", - зазначила Геращенко. Більше того, за її словами в парафуванні угоди зіграли роль ще два важливі чинники. "Це парафування стало важливим, тому що, перша причина, - європейці дуже економні люди. Для них долар - це вже гроші, євро - великі гроші, вони вклали в цю угоду масу своїх сил, енергії і вони просто не можуть дозволити собі все це викинути. Тому для них так важливо було дану угоду парафувати", - зазначила народний депутат. Другий фактор - бажання показати Росії, що Україну в її євроінтеграційних устремліннях підтримують в ЄС. "Я особисто, переконана що Європейський союз це зробив зараз напередодні інавгурації Путіна, для того, щоб не дати можливість російському президенту посилити тиск на Україну, щодо її втягування в ЄврАзЕС, і щоб цей тиск не увінчався успіхом. Можливо, це одне з гальм на зміну вектора", - сказала Геращенко. Втім, як уже було зазначено - в МЗС не вважають, що європейський та євроазіатський вектор виключають один одного. Але остаточне слово все одно залишиться за керівництвом України.

Борис Рудь

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування