Непотрібна геологорозвідка


Непотрібна геологорозвідка

Уряд скорочує фінансування вітчизняної геологорозвідки і готує галузь до приватизації. Експерти вважають, що така політика призведе до подальшого скорочення власного видобутку вуглеводнів і збільшення залежності від імпорту.

Особливостями видобутку нафти і газу в Україні є велика глибина їх залягання і складні геологічні умови. Вартість буріння однієї 5-кілометрової свердловини становить близько 100 млн грн. І немає гарантії, що звідти будуть отримані вуглеводні. Збільшити ймовірність "попадання" в нафто- або газоносний шар дозволяє галузева наука. В Україні вона представлена Інститутом геології Національної академії наук (НАН) та Українським державним інститутом геологорозвідки. Сейсмічну розвідку, без якої неможливе ефективне буріння, забезпечує державне підприємство "Укргеофізика". На основі даних вчених-геологів і геофізиків Національна акціонерна компанія "Надра України" здійснює пошук і розвідку, а також буріння та облаштування свердловин. Саме ці інститути і компанія готували родовища для держмонополіста НАК "Нафтогаз України". Але вже кілька років "Надра України" веде власний видобуток (10% від обсягів видобутку "Нафтогазу") або передає ліцензії приватним компаніям через процедуру аукціонів. Однак найчастіше за рішенням профільного міністерства ліцензії передавалися "потрібним" компаніям і без аукціонів.

Морозний інвестиційний клімат

Як правило, на аукціони потрапляють тільки невеликі родовища, які не становлять інтересу для великих структур, здатних забезпечити істотний приріст видобутку вуглеводнів в Україні. Зокрема, генеральний директор найбільшої Полтавської газонафтової компанії (100% британського капіталу) Тимофій Каунов неодноразово заявляв про відсутність інтересу до ліцензій, що виставляються на аукціони. І це на тлі виснаження експлуатованих компанією родовищ.

У той же час видобуток не ведеться на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі в Харківській області з запасами 15 млрд куб. м природного газу і 1,7 млн тонн газоконденсату. Компанія за участю польського капіталу "Девон" вклала в розвідку родовища значні кошти, але право видобувати вуглеводні втратила. У 2004 році нині неіснуючий Держкомітет з природних ресурсів позбавив ліцензії на розробку тодішнього партнера поляків - ГК "Полтаванафтогазгеологія". Вона була передана ЗАТ "Укрнафтобуріння", яку пов'язували з представниками однієї з провладних фінансово-промислових груп. З тих пір в країні двічі пройшли президентські вибори, змінилися три уряди, але ясності в справі не додалося - судова тяганина тривала до 2011 року і закінчилася безрезультатно.

Примітна і доля "Полтаванафтогазгеології". Це найбільше в СРСР підприємство геолого-розвідувальної галузі було визнано банкрутом і знаходиться на стадії ліквідації. За словами представника правління НАК "Надра України", що побажав залишитися неназваним, сьогодні в Полтавській області компанія має в своєму розпорядженні невеликий підрозділ, який працює з трьома так званими параметричними свердловинами, необхідними для дослідницьких цілей. "Ліцензії "Полтаванафтогазгеологія" передані приватним структурам", - зазначив співрозмовник Мінпрому в правлінні НАК "Надра України", яка, крім згаданого підприємства-банкрута, об'єднує ще 10 регіональних держпідприємств.

Непрозорість і правила гри, які постійно змінюються, експерти називають головною перешкодою для іноземних інвесторів в розвідку вуглеводнів в Україні. "У нашій країні дозволи на ведення геологорозвідувальних робіт видаються на короткий за світовими мірками термін, постійно змінюються ставки ренти для видобувних компаній, існує складна процедура відведення землі під свердловини. Все те, що називається сприятливим інвестиційним кліматом, у нас відсутнє", - відзначив провідний спеціаліст енергетичних програм центру ім.Разумкова Сергій Дяченко. Саме небажанням влади експерт пояснює відсутність прогресу у співпраці компанії "Shell" з українськими партнерами з держкомпанії "Укргазвидобування". "Те, що їм пропонують, такій великій компанії нецікаво. А туди, де цікаво, їх не пускають", - констатує експерт.

Ресурси є

Одним з можливих джерел природного газу власного видобутку уряд України вважає запаси сланцевого газу, який дозволив Сполученим Штатам відмовитися від імпорту цього ресурсу і навіть експортувати його. НАК "Надра України" за допомогою галузевої науки визначила два пріоритетні проекти - Юзовський (Харківська та Донецька області - близько 8 тис. кв. км) і Олеський (Львівська та Івано-Франківська області - близько 7 тис. кв. км) площі. Конкурс на участь в їх освоєнні вже оголошений.

Голова Державної служби геології і надр Едуард Ставицький намагався підігріти інтерес до проектів заявами про плани світових компаній інвестувати в розвідку і видобуток сланцевого газу в нашій країні. Але самі компанії поки зберігають мовчання. Тому на базі держпідприємств НАК "Надра України" створюються товариства з обмеженою відповідальністю, через які в проект зможуть зайти приватні структури. Уже сьогодні фахівці прогнозують, що терміни окупності інвестицій перевищать аналогічні показники в США. "За попередніми даними, глибина залягання сланцевого газу може досягати 1-6 км, це істотно глибше, ніж у США. І означає, що термін окупності інвестицій перевищить звичайні для галузі 10 років", - відзначило джерело Мінпрому в правлінні НАК "Надра України".

Вчені-геологи також відзначають особливості залягання сланцевого газу. "Якщо в США свердловини бурять дуже щільно, майже як сіють кукурудзу, то у нас це неможливо - сланцевий газ зосереджений в щільних колекторах", - зазначила керівник відділу геології нафти та газу Інституту геології НАН Галина Пономаренко.

Кому потрібна наука?

Привабливість родовищ для інвесторів багато в чому залежить від якості наукової інформації щодо пропонованих для розвідки площ. Адже від точності даних безпосередньо залежать суми, необхідні на буріння. Але вимагати високої якості роботи від вчених сьогодні навряд чи хтось зважиться. У галузевих інститутах працюють ентузіасти, зазначає Г.Пономаренко. "Якщо у директора академічного інституту сьогодні оклад 2960 грн., то у його підлеглих значно менший. Поки платять тільки зарплату, на наукові розробки держава грошей не дає", - засмучується учений.

Не кращі справи і в Українському державному інституті геологорозвідки. Вчений секретар установи Наталія Люта констатує більш ніж дворазове скорочення фінансування в 2012 році, в порівнянні з попереднім. В інституті говорять про необхідність скорочення філій в Чернігові та Львові. "Різке скорочення фінансування змушує думати про зміни нашої структури", - зазначила Н.Люта.

Тим часом саме у Львівському та Чернігівському регіонах фахівці місцевих підприємств НАК "Надра України" продемонстрували прибуткову роботу в останні два роки. А геологи-практики працюють в тісній взаємодії з ученими з місцевих філій профільного інституту.

Удар по науці автоматично позначиться і на геологорозвідці. Але, схоже, уряд це мало турбує - за зізнанням джерела в правлінні "Надра України", в поточному році фінансування цієї компанії також скоротилося більш ніж у два рази. "А "Укргеофізика" взагалі отримала копійки", - зазначив співрозмовник Мінпрому.

Такий підхід змушує засумніватися в щирості держчиновників найвищого рівня, які заявляють про плани знизити залежність від імпорту російського газу за рахунок зростання власного видобутку. Мова йде про додаткові 4-5 млрд куб. м до 2020 року. Але в 2010 в Україні видобуток природного газу скоротився на 5,5% до 19,1 млрд куб. м, а в 2011 - ще на 1%. Українські та західні експерти одностайні: для збільшення видобутку на 5 млрд куб. м газу потрібні інвестиції 1,5 млрд дол. Кабмін же в цьому році не зміг виділити галузі навіть запланований 1 млрд грн.

Анвар Деркач

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування