2628
Чому ніхто не знає реальних оборотів ринку електронних платежів?
— Валюта
У 2011 році оборот електронних грошей в Україні досяг 115,7 млн грн - дані НБУ. Податківці ж підрахували, що обсяг розрахунків електронними грошима в Україні в тому ж році наблизився до 2,5 млрд грн. До 2014 року обсяг електронних грошей на ринку може зрости в рази - до 15 млрд грн. Хто ж правий?
Якщо вірити самим учасникам цього бізнесу, то сумарний оборот електронних грошей у нас в країні перевищив мільярд доларів ще років п'ять тому, а сьогодні це число в рази більше. Бізнесмени наводять як приклад Росію, де тільки за останній рік ринок електронних платежів зріс на 75%, а число активних клієнтів систем електронних платежів - на 50%.
Про що не знав Нацбанк?
Центробанки Євросоюзу почали цікавитися феноменом електроних грошей ще на початку 90-х років минулого століття. Спочатку їх існування було визнане на офіційному рівні, пізніше розпочався постійний моніторинг їх обороту. Цим займаєтся "Банк міжнародних розрахунків", ці дані є публічними. На початку 2000-х електронні гроші дісталися і до України. І хоча 5 років тому тоді ще глава Нацбанку Володимир Стельмах заявив, що "я не знаю, що таке інтернет-гроші, в Україні такого поняття взагалі не існує", в нашій країні багато хто вже знав, що таке "Яндекс.Деньги", RuPay , UkrMoney, PayPal, E-gold, RuPay, "Інтернет.Гроші" і інші. Переваг у електронних грошей досить багато. Але головне - зручність для користувача.
Першопрохідниками і популяризаторами електронних грошей в Україні стало молоде покоління. Розплатитися електронними грошима в інтернеті простіше, ніж пластиковою карткою, гроші на вказаний рахунок надходять миттєво, причому одержувач може перебувати в будь-якій точці світу. Сьогодні за допомогою електронного гаманця українці можуть оплачувати комунальні послуги, мобільний зв'язок, товари в звичайних і інтернет-магазинах. За даними Data Insight, популярність електронних грошей в інтернеті вже вище банківських карт. Якщо виникає необхідність здійснити платіж онлайн, 30% респондентів вибирають платежі з електронних гаманців, 26% розплачуються кредитними картами, і лише 9% здійснюють платежі через інтернет-банкінг. При цьому 8% людей активно використовують в інтернеті і банківську карту, і електронний гаманець.
Комісія при оплаті електронними грошима нижча, ніж при розрахунку пластиком. Плата за переказ електронних грошей рідко перевищує 1%, і чим вища конкуренція, тим менший відсоток. Нові гравці на ринку починають демпінгувати. Причому комісія знімається з гаманця додатково, а одержувачу на рахунок надходить зазначена сума цілком. Для порівняння: комісія за переказ грошей в традиційній системі грошових переказів може досягати 5-6% від загальної суми. Банківська комісія за мікроплатежі може бути ще вищою.
Серед плюсів електронних грошей - простота в обігу. Поповнити електронний гаманець можна в обмінних пунктах, електронних кіосках, терміналах самообслуговування або навіть через класичну банківську карту. Отримати кошти можна або в банку або у відділеннях Укрпошти.
Віртуальні гроші вигідні і банкам. "Майбутнє фінустанов - в інтернеті, уже сьогодні все більше наших клієнтів зводять до мінімуму походи в банк, всі питання бажаючи вирішувати он-лайн", - зізнається голова правління Єврогазбанку Ростислав Павличенко. За оцінками західних економістів, економія від електронних платежів може досягати 1% ВВП. Вітчизняні банкіри вже давно намагаються привчити населення до безготівки (робота з готівковими банкнотами занадто дорого їм обходиться) і електронні платежі - один з дієвих способів.
А як на Заході?
Втім, існує одна проблема, яка, по суті, гальмує розвиток ринку в Україні. Це безпека. Багато платіжних систем (ті, про які "не знав" колишній голова НБУ В.Стельмах) не узгоджували свою діяльність з регулятором. Вони працювали, не звітуючи перед державою. Тому і розрив між офіційним обсягом платежів електронними грошима (115 млн грн) і загальним обігом електронних грошей (2,5 млрд. грн) такий великий.
А якщо ніхто не веде облік таких фінансових операцій, значить, і за збереження коштів ніхто не відповідає. В світі цим питанням спантеличені вже давно. У 1996 році керівники центробанків країн "великої десятки" (Бельгія, Канада, Франція, Італія, Японія, Нідерланди, Великобританія, США, Швеція і Німеччина) заявили про намір проводити моніторинг електронних грошей на міждержавному рівні. Відтоді "Банк міжнародних розрахунків" за підтримки світових центробанків регулярно аналізує розвиток електронних грошей та відповідних систем. У Європі, наприклад, встановлено жорсткий контроль над фінансовими операціями, платіжними системами і системами грошових переказів, які оперують електронними грошима. Згідно з приписами FATF (група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей), в європейських країнах існують підрозділи з фінмоніторингу, контролюючи всі платежі, які викликають хоча б найменші підозри у причетності цих коштів до фінансування тероризму або відмивання грошей.
У США системі PayPal доводиться купувати ліцензії на здійснення грошових переказів окремо для кожного штату. А в Росії рік тому, в лютому 2011 року, федеральна служба з фінансового моніторингу заявила про зниження максимального ліміту електронних платежів з 15 до 3 тисяч рублів. Всі електронні перекази понад цю суму автоматично потрапляють під фінансовий моніторинг.
Як зазначає незалежний експерт Антонін Єрмоленко, який свого часу очолював представництво платіжної системи Visa International в Україні, сьогодні в західних країнах спостерігається тенденція до посилення вимог регулюючих органів до діяльності платіжних систем. За його словами, найбільш жорстке регулювання відзначається в США, Австралії, Гонконгу. Наприклад, у США створено спеціальну раду з нагляду за фінансовою стабільністю фінустанов. У тому числі і платіжних систем. А Федеральний резерв віднедавна законодавчо отримав додаткові фінансові повноваження з регулювання фінансової діяльності.
"Фактично американський регулятор зараз отримує дуже жорсткі права, фактично він втручається в суть роботи платіжної системи, в т.ч. і в систему ціноутворення", - підкреслює Антонін Єрмоленко. У США платіжні системи нерідко побоюються, що держава може визнати їх системно значущими і застосувати до них жорсткіші вимоги, в т.ч. і щодо здійснення розрахунків.
А.Єрмоленко звертає увагу на те, що як правило, держава підходить до оцінки ризиків платіжних систем з т.з. забезпечення безперервності, надійності її роботи, стабільності всієї фінансової системи. А самі компанії оцінюють ризики з позиції можливості зміцнення свого становища на ринку.
В Євросоюзі практично всі країни здійснюють практику оверсайту платіжних систем. А основна ідея єдиного європейського платіжного простору базується на тому, що споживач має можливість за єдиними правилами, стандартами і тарифами здійснювати операції у всіх країнах ЄС. І практично всі найбільші міжнародні системи, включаючи Visa і Mastercard, підтвердили готовність працювати за цими європейськими правилами. У зв'язку з цим експерт зазначив, що викликають подив окремі заяви в українських ЗМІ про те, що нібито міжнародні гравці можуть піти з нашого ринку в разі посилення регуляторних норм.
Законодавець не поспішає
В Україні, крім питання безпеки електронних платежів, є й законодавчі особливості. Оскільки в жодному законі не існує такого поняття як "електронні гроші", наші співвітчизники можуть запросто потрапити на вудку шахраїв і втратити кошти: в якості електронних грошей вони ризикують отримати нічим не забезпечений платіжний засіб.
Перші спроби взяти під контроль ринок електронних платежів були зроблені ще в 2010 році. "Положенням про електронні гроші" (№481) Нацбанк зобов'язав всі системи, що працюють з електронними гаманцями, подати і зареєструвати свої правила роботи. Тоді ж, в 2010-му, у Верховній Раді були зареєстровані два законопроекти - №6465 і №6466. Головною їх метою було змінити і доповнити норми законодавства, які регулюють функціонування платіжних систем. Планувалося доповнити, зокрема, Закон "Про Національний банк України" та "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Основна вимога полягала в тому, що правила платіжних систем повинні відповідати вимогам законодавства України (раніше порядок діяльності платіжної системи було визначено її власними правилами, встановленими платіжною організацією відповідної платіжної системи). Крім того, представники регулятора пропонували ввести реєстр платіжних систем і систем розрахунків, їх членів та учасників. Причому емітентами електронних грошей (номінованих виключно у гривні) в Україні можуть бути лише банки. На думку представників Нацбанку, ця норма позбавить користувача від плутанини: що вважати електронними грошима, а що - "фантиками-знаками".
"Неврегульованість цих питань може призвести до неконтрольованого залучення коштів та зловживання ними, а також позбавляє власників електронних грошей можливості захисту своїх прав та інтересів", - вважають у Нацбанку.
Зараз в Україні лише три емітенти електронних грошей повністю працюють у правовому полі (відповідно до "Положення про електронні гроші", прийнятого постановою НБУ №481). Перші українські системи електронних грошей були створені в 2010 році, їх емітентами є VAB Банк і банк "Контракт". А в жовтні 2011-го в Україні вперше офіційно пройшла емісія електронних грошей: "піонером" стала небанківська платіжна система "ГлобалМані", а емітентом виступив Ощадбанк. Як запевняє сам оператор системи, електронні гроші "ГлобалМані" емітуються під забезпечення реальними грошима і мають 100% миттєву ліквідність.
Прогрес не стоїть на місці: і сьогодні все більше банків цікавляться новим для них інструментом. "Все більше клієнтів купують товари та послуги в інтернеті, і дуже часто гроші доводиться переказувати за межі України: в цьому випадку електронні гроші - оптимальний варіант", - зізнається начальник відділу електронних платежів одного з банку з іноземним капіталом. До того ж все більшої популярності набирають соцмережі, де за електронні гроші можна купити подарунки друзям, бонуси для ігор або навіть реальні товари і послуги. "Вже сьогодні нашим клієнтам доступні послуги поповнення мобільних телефонів українських операторів, платежі всередині системи на рахунки фізичних та юридичних осіб, міжбанківські платежі в національній валюті по Україні, оплата комунальних послуг, оплата хостингу, державні збори, мита і штрафи", - зазначають в компанії "ГлобалМані". У перспективі - купівля і бронювання залізничних і авіаквитків, купівля палива та замовлення паливних скретч-карт, бронювання готелів по всій Україні, використання ваучерів здачі і багато іншого.
Потенціал для розвитку ринку в Україні просто величезний. Приблизно 20% інтернет-користувачів постійно оплачують товари і послуги в онлайні. Сьогодні, за даними European Internet Statistics, понад 15 млн. українців є інтернет-користувачами, а значить, і потенційними користувачами електронних грошей.
Анна Гайдай
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
