1268
Влада провідних країн світу почала "фінансові репресії" стосовно інвесторів
Влада розвинених країн почала "фінансові репресії" стосовно інвесторів, вважають деякі аналітики. Мова йде про те, що центробанки заливають ринки грошима, а регулятори підштовхують фінансові компанії до вкладення отриманих коштів у держборг. З урахуванням інфляції це дозволяє урядам не тільки скорочувати витрати на обслуговування заборгованості, що утворилася за час кризи, але й поступово ліквідувати її.
Західні стратеги і керуючі фондами щосили обговорюють зараз загрозу "фінансової репресії" - практики, при якій уряди і ЦБ створюють умови для негативних реальних відсоткових ставок держоблігацій і одночасно стимулюють купівлю держпаперів фінансовими інститутами. За рахунок цього державні борги поступово знецінюються під тиском інфляції. У вівторок щодо цієї проблеми висловився керуючий облігаційним фондом Pimco Білл Гросс, заявивши, що політика кількісного пом'якшення США, в рамках якої були викуплені облігації на 2,3 трлн дол. і трирічні кредити ЄЦБ банкам в 1 трлн дол., уклала інвесторів в свого роду в'язницю. З ним згоден і голова Allianz Global Investors Андреас Утерманн: "Ми безперечно перебуваємо в стадії "фінансових репресій". І центробанки це не приховують. Вони маніпулюють ринками капіталу. Це означає продовження невизначеності", - заявив він The Financial Times.
Вперше термін "фінансова репресія" був використаний економістами Стенфордського університету Евард Шоу і Рональдом Маккінноном в 1973 році для опису роботи фінансових систем країн, що розвиваються. Однак до "фінансових репресій" в 1945-1980 році активно вдавалися і західні країни, щоб скоротити накопичені за Другу світову війну борги. За даними старшого наукового співробітника Інституту міжнародної економіки Петерсона Кармен Рейнхарт, реальна відсоткова ставка за їхніми держоблігаціями в цей період становила 1,6%. За словами експерта, зараз також спостерігаються ознаки і всі умови для "фінансових репресій". "Враховуючи, що скорочення дефіциту зазвичай передбачає дуже непопулярні скорочення витрат і підвищення податків, менш помітна "фінансова репресія" може бути більш привабливою з політичної точки зору альтернативою", - написала пані Рейнхарт у колонці, опублікованій Bloomberg.
Що ж стосується другої ланки - примусу банків до придбання держборгу за низькими ставками, то тут все подається під слушним приводом. У світлі посилення вимог до власного капіталу банкам вигідно тримати на балансах низькоризикові ліквідні активи, якими вважаються держоблігації розвинених країн. Однак критики заперечують, що зараз папери багатьох держав, наприклад, в Європі, зовсім не є такими. При цьому зміна регулюючих норм, зокрема прийняття "Базеля III", стимулює банки в розподілі своїх активів віддавати перевагу саме облігаціями. Аналітики не впевнені, що головною метою центробанків було допомогти урядам, хоча по факту їхні дії принесли і такий ефект. "ЄЦБ видав величезний обсяг кредитів банкам, і частина цих грошей іде на купівлю держоблігацій, що знижує їх прибутковість. Не думаю, що це було головною метою центробанку, але такий побічний ефект є", - сказав РБК daily економіст Capital Economics Бен Мей.
За матеріалами: Банки.ру
Поділитися новиною
