Вчені отримали нові докази можливості життя на супутнику Сатурна — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Вчені отримали нові докази можливості життя на супутнику Сатурна

64
Супутник Сатурна Енцелад, славний своїми гігантськими гейзерами, знаходиться на вершині списку місць Сонячної системи, де може бути життя. Космічний зонд "Кассіні" виявив новий віддалений натяк на існування там мікроорганізмів.
27 березня апарат пройшов всього в 74 км від південного полюсу Енцелада, де налічується понад 90 активних струменів, що викидають в космос водяну пару, частинки льоду і органічні сполуки. Під час цього безпрецедентного зближення іонний і нейтральний мас-спектрометр, а також плазма-спектрометр зонда, який нещодавно повернувся до ладу, одержали нову інформацію про крижані бризки, передає Комп’юлента.
На цей раз вдалося виявити, що в частинках льоду є сіль. Ступінь солоності приблизно така ж, як у земних океанів.
Крім того, струмені виявилися напрочуд теплими - 190 K. Частково це результат приливного тертя. Як зазначає Каролін Порко, керівник групи, що відповідає за "образотворчу" частину проекту "Кассіні", загалом з тигрових смуг Енцелада виходить 16 ГВт теплової енергії.
В результаті на орбіті Сатурна створюється так звана зона Златовласки, тобто область потенційної населеності. "Може, це прозвучить нерозумно, але існує можливість того, що на поверхні цього маленького світу випадають свого роду опади з мікроорганізмів, - фантазує пані Порко. - У будь-якому випадку я не знаю більш перспективного місця для пошуку позаземного життя. Нам навіть не треба спускатися на поверхню. Достатньо пролетіти крізь струмінь і взяти зразки. Ну а якщо колись вдасться сісти..."
Не виключено, що життя є і під крижаною оболонкою супутника. "Екосистема Енцелада може нагадувати ту, що існує глибоко всередині нашої планети, - продовжує пані Порко. - Тепла і рідкої води достатньо в наших підземних вулканічних породах. Тамтешні організми живляться воднем (він утворюється в процесі реакцій між рідкою водою і гарячими каменями) і вуглекислим газом, виділяючи метан, з якого потім знову виходить водень. І все це при відсутності сонячного світла".
Порко вважає, що в давнину ексцентриситет орбіти Енцелада мав більш високе значення, і тим самим були сильнішими приливне тертя і структурні зміни, які виробляють тепло. Ймовірно, частина тепла запасалася під поверхнею, що дозволило існувати підльодному рідкого океану.
За матеріалами:
Фокус
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас