2111
Інвентаризація олігархів триває...
— Казна та Політика
Податкова служба посилює "опіку" над великим бізнесом, що забезпечує левову частку державної казни. Зокрема, відомство Олександра Клименка, як стало відомо УНІАН, намагається прояснити (хоча б для себе) справжню структуру нашої економіки і взаємозв'язок членів основних фінансово-промислових груп.
Прем'єр-міністр Микола Азаров нещодавно в черговий раз підтвердив, що економіку України та її бюджет тримають на собі великі корпорації, а малий бізнес, всупереч очікуванням романтичних лібералів часів перебудови, суттєвої ролі не грає. За словами глави уряду, 350 компаній забезпечують 86% загального обсягу надходжень в казну. Раніше публікувалися офіційні дані Державної податкової служби: тисяча платників, які підпадають під законодавче визначення "великих", дають понад 70% зборів. Іншими словами, диверсифікація національної економіки поки не світить навіть у довгостроковій перспективі. Середній клас, що тільки зароджується, поки насилу може прогодувати хоча б себе самого, не кажучи вже про масове працевлаштування найманих працівників або серйозний вплив на доходи держбюджету.
Тому з боку держави було б наївним зовсім ніяк не контролювати вітчизняних олігархів, які виявилися власниками стратегічних активів.
Держапарат, при всіх його недоліках, це розуміє. На брак уваги з боку влади господарі "заводів-газет-пароплавів" ніколи не скаржилися, а останнім часом - особливо. Єдина відмінність полягає в тому, що на сьогодні відзначається прагнення зробити процес системним, щоб ніхто не був забутий і ніщо, відповідно, не забуто.
Як стало відомо УНІАН із своїх джерел, нещодавно глава Державної податкової служби Олександр Клименко підписав наказ №206 "Про організацію роботи з фінансово-промисловими групами". У відповідь на наш запит повний текст документа в ДПСУ не надали - тільки деякі фрагменти (пославшись на службову таємницю).
З наявної в нашому розпорядженні інформації випливає, що вперше після провальної спроби адміністрації Леоніда Кучми готується тотальний перепис українських фінансово-промислових груп, їх учасників (як окремих видатних громадян, так і компаній), взаємозв'язків між членами ФПГ та ін. Нагадаємо, ще в 1999 році був скасований президентський Указ "Про фінансово-промислові групи". Учасники ФПГ всіма силами перешкоджали хоч якійсь прозорості та формалізації своєї роботи, і домоглися свого - про них начебто забули. Навіть прийнятий у швидкісному режимі Податковий кодекс поняття "фінансово-промислова група" не містить.
Тому податковій доводиться створювати методичну базу самостійно. За пропозицією авторів наказу, ФПГ треба вважати групу суб'єктів господарювання, яка характеризуються "максимальною концентрацією в рамках однієї бізнес-структури економічного потенціалу пріоритетних галузей... формуванням цінової політики, встановленням контролю виробництва та ринком збуту продукції, а також розширенням сфери впливу цієї структури на інші галузі економіки". Спільно, зрозуміло, з якимсь єдиним центром управління у вигляді юридичної або фізичної особи.
Звички українських олігархів всім відомі: вони діють за принципом головного героя чудового мультфільму "Падав торішній сніг" - "кінець, кінець... Кінці - у воду!", активно застосовуючи його в своїй діяльності. Встановити структуру власності великої корпорації або формально підтвердити приналежність багатих українців до тих чи інших структур неймовірно складно - горезвісні "кінці" губляться в чорних дірах офшорів, а єдині аж до однакової стилістики в корпоративному дизайні підприємства на паперах дробляться на десятки і сотні фірм і фірмочок. Робиться це як для ухилення від податків, так і для того, щоб уникнути претензії з боку Антимонопольного комітету. Втім, можуть бути й інші причини, наприклад, приховування факту присутності в числі власників держслужбовців.
У підсумку всі знають, що і кому належить, проте офіційно у найбагатших людей країни за душею немає нічого або майже нічого. Тих, хто ризикнув вилізти на світ і визнати своє своїм, одиниці.
Податкова, в свою чергу, не приховує наміру надати лавам основних донорів бюджету якийсь упорядкований вигляд. Згаданий наказ №206 вписується в систему інших заходів ДПСУ останнього часу. Згадаймо хоча б наказ №45 від 17 січня 2012 року, яким спеціалізовані податкові інспекції по роботі з великими платниками податків зведені в єдиний орган і перепідпорядковані центральному керівництву служби. Так почалося створення Національного офісу з обслуговування "важковаговиків" українського бізнесу. Злиття відбулося і на рівні обміну базами даних, що повинно спростити виявлення не знайдених поки господарів основних активів і галузей.
Потім з'явилися відомості, що в податковій на підставі рекомендацій Ради Європи розробляються українські стандарти звітності у сфері трансфертного ціноутворення. А старенька Європа, яка пережила період трансформації національних корпорацій у транснаціональні, дещо розуміє в складнощах оподаткування капіталів, що вийшли на міжнародний рівень. Тамтешні бізнесмени дуже практичні, і в офшорні хованки з державою грати почали набагато раніше від наших.
Нарешті, до трансферного ціноутворення залучили і американців - ДПСУ та Американська торгова палата створили дві спільні робочі групи. "Нас турбує ситуація, коли єдиний прибутковий підрозділ - іноземна офшорна компанія, а великі промислові корпорації, що працюють в Україні, перманентно декларують збитки. Прибуток має формуватися і обкладатися податком у країні, де розміщені виробничі потужності та здійснюються господарські операції", - відкритим текстом пояснив мотиви податкового відомства Олександр Клименко.
Податкова хоче мати список українських ФПГ і належної їм власності, щоб мати уявлення про логіку обігу фінансів і точку формування прибутку. Щоб розуміти, врешті, скільки податків вони повинні і здатні реально заплатити.
Чи хочуть цього фінансово-промислові групи і їхні власники? У багатьох з них, навіть самих багатих і впливових, все ще сидить страх втратити все. Гарантії прав власності в нашій країни занадто слабкі, щоб вони могли дозволити собі безбоязно "світити" підконтрольними активами. Багато хто вдається до заплутаних схем, що називається "на рефлексах", тобто, навіть там, де особливої необхідності в цьому немає.
Переконати битих життям товстосумів, які набили руку на інтригах, що пора ставати відкритими і структурованими, буде непросто. Але саме цим, судячи з останніх подій, збирається щільно зайнятися податкова служба.
Єгор Панкратов
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
