73
Вчені довели шкоду стерильності для імунітету дитини
Дослідники отримали доказ гігієнічної гіпотези: якщо організм росте в стерильних умовах, у нього підвищується рівень агресивних імунних клітин, які врешті-решт починають атакувати власні тканини організму.
Про це пише "Компьюлента".
У медицині існує відомий парадокс: щоб вирости здоровою, дитина повинна пройти "випробування брудом". Більше 20 років тому імунологи висунули так звану гігієнічну гіпотезу, сенс якої полягає в тому, що без зовнішнього ворога наш імунітет розвивається неправильно. Стерильні умови, надмірна чистота навколо дитини не дають її імунній системі натренуватися на патогенах, що потрапляють в організм: їх просто немає. При цьому імунітет починає все частіше звертати увагу на власні клітини організму, атакуючи їх замість відсутніх зовнішніх патогенів. В результаті у дітей, що росли у винятково чистому оточенні, збільшуються шанси на набуття аутоімунних захворювань на кшталт астми або запальної хвороби кишечника.
Довгий час ця гіпотеза трималася тільки на статистиці. Але тепер завдяки дослідженням учених з Гарварду (США) у неї з'явилися більш речові докази. У лабораторії вирощувалися дві групи мишей: одні росли в звичайних умовах, інші - в стерильних. Крім того, у мишей другої групи придушували всю симбіонтну мікрофлору. Потім у тварин намагалися спровокувати розвиток астми або неспецифічного виразкового коліту, ознаки запальної хвороби кишечника. Як пишуть дослідники в журналі Science, стерильні миші страждали від аутоімунних захворювань сильніше, ніж звичайні. Виявилося, що в легенях і кишечнику таких мишей присутня велика кількість інваріантних нормальних (або природних) клітин-кілерів (iNKT). Вони беруть участь в ліквідації пошкоджених клітин організму, хворих, заражених вірусами, але іноді можуть "божеволіти" та атакувати здорові тканини.
Мабуть, якимось чином бактерії пригнічують ріст цих клітин. Якщо мікробів в потрібний час в організмі не трапляється, кількість iNKT-клітин зростає і все закінчується аутоімунними розладами. Не можна сказати, що це неминуче, але організм до такого розвитку подій стає надзвичайно схильний. Слід підкреслити, що зустріч з бактеріями дорослого організму в цьому випадку вже нічого не змінить. Важливо, щоб бактерії з'явилися саме в ранньому віці, тільки тоді вони можуть подіяти так, щоб обмежити зростання iNKT-клітин. Вчені змогли виявити навіть білок, який, очевидно, якось опосередковує взаємодію між бактеріями та імунними клітинами. Це сигнальний білок CXCL16, що синтезується епітеліальними клітинами. У стерильних тварин ген CXCL16 сильно метильований, що супроводжується різким підвищенням рівня цього білка. Як бактерії пригнічують активність гена CXCL16 і як він керує ростом iNHL-клітин, вченим ще потрібно з'ясувати.
Описані результати значно посилюють позиції гігієнічної гіпотези, яку тепер навряд чи можна вважати суто статистичним феноменом. І все ж залишається питання, чи так все відбувається і в людини. Поставити подібний експеримент на дітях, природно, неможливо, тому вченим доведеться продемонструвати надзвичайну методичну гнучкість, щоб підтвердити гігієнічну теорію на людині.
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
