3432
Візові проблеми: українці страждають від подвійних стандартів Європи
Українці все частіше обирають подорожі за кордон. Вони вишукують поза межами країни партнерів по бізнесу. Їх запрошують для участі в наукових та мистецьких конференціях та семінарах, різних виставках. При цьому більшість з наших співвітчизників не бажають жити на чужині, а прагнуть повернутися на Батьківщину, переконавшись, що бути громадянином світу - чудово.
Але також є великий відсоток тих, хто має постійну роботу за кордоном. І не завжди легальну. Для останніх можна шукати виправдання, але ніякі з них не вплинуть на імідж України як країни з дешевою робочою силою. І саме українці, як і вихідці з Африки чи Азії, намагаються усіма силами позбавити європейців робочих місць. Ті хвилюються та захищаються. Від усіх, і не тільки від нелегалів.
Саме у тенетах подібних сумнівів та підозр живуть консульські установи будь-якої з держав ЄС. До українців представники дипломатичних місій ставляться підозріло, обережно та не завжди справедливо. Вони можуть оперувати засадами оформлення віз так, як їм вигідно, бо Шенгенське законодавство це дозволяє. При цьому найсумлінніші заявники ні у якому разі не застраховані від відмов у видачі візи. У той ж час українці знають, як майже з будь-яким консульством можна домовитися - за 300, 400, 500 євро отримати перепустку за кордон.
Звичайно, офіційні джерела фактів шахрайства не визнають, а якщо дипломати і змушені відповідати на подібні питання, то обіцяють розібратися. Та розбираються так, що посередники між ними та простими українцями працюють і надалі. І про це знають правоохоронці країн-учасниць Шенгенської угоди. Бо якщо у Європі українці будуть заявляти про своє громадянство, поліцейські обов’язково зазирнуть у їх паспорт. А далі все залежатиме від міри упередженості…
Довільне трактування законів
Не так давно у шести українців, які перебували на території Німеччини, були анульовані Шенгенські візи. Підстава - нецільове їх використання та підозра у підробці документів.
Як виявилося, автобус з українськими туристами їхав за маршрутом Львів-Дрезден-Краків. Подібні тури вихідного дня організовуються у Львові - вони бюджетні, а відтак мають по кілька нічних переїздів. При перетині польського кордону з Німеччиною на пункті Гьорліц-Згожелець у туристів, які пересувалися в автобусі з українськими номерами, поліцейські перевірили документи. Варто зазначити, що ця процедура може відбуватися на будь-якому етапі подорожі Шенгенською зоною. Сімох туристів запросили на розмову до імміграційної служби найсхіднішого міста Німеччини. Одну людину одразу відпустили, бо вона змогла довести відповідність заявленій цілі та реальну мету поїздки. Інші шестеро були змушені їхати до Берліну.
Пізніше стало зрозуміло, що під підозрою опинились лише ті туристи, які відкривали багаторазові польські Шенгени самостійно, без участі туристичного агентства, та вказували у анкеті ціль поїздки: бізнес. Але замість ділової подорожі вони вперше з щойно виданими візами поїхали по Європі туристичним автобусом.
На думку німецьких поліцейських, правоохоронці на пункті Гьорліц вчинили правильно: виявили не просто підозрілих осіб, а й викрили їх як шахраїв, які, ніби, підроблюють документи. Звичайно, представники Німеччини могли б не просто розмовляти з українцями, а хоча б надіслати запит відповідному польському консульству щодо справжності віз, але, здається, цього не зробили. Тим самим продемонструвавши упереджене ставлення до громадян України…
До слова, це далеко не перший випадок саме такого ставлення до наших співвітчизників саме на пункті Гьорліц. "Багато джерел й осіб, які спостерігали за ситуацією, стверджують, що на цьому посту зупиняють майже весь транспорт з українськими номерами", - каже директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. Можна хоча б згадати випадок, коли три роки тому з легальної роботи в Іспанії українські заробітчани поверталися автобусом до України. Їх було затримано саме на цьому пункті пропуску та навіть депортовано з Німеччині з величезними штрафами.
На думку експерта, прикрі випадки з українцями за кордоном свідчать про можливість подвійного тлумачення законів. "У кожній конкретній ситуації виникає спокуса трактувати ту чи іншу норму закону на користь подорожуючого чи проти нього, тобто на користь правоохоронця, - говорить Сушко. - Аналізуючи останню ситуацію на території Німеччини, ми дійшли висновку, що поліція не діяла незаконно. Але такою ж законною є поведінка українського ДАІшника, який, зупиняючи автівку, все-таки знаходить порушення, перевіряючи все - від пристебнутого ременя безпеки до аптечки. Тільки у нашому випадку це робиться, аби отримати хабар, а у німецькому - аби отримати заохочення чи просування по службі, зафіксувати, на їх думку, гучний факт порушення. Але в обох випадках є ознака надмірного застосування та тлумачення неоднозначних положень правил".
Приклад цього - заява, яка вже після інциденту з’явилась на сайті Посольства Федеративної Республіки Німеччина. Ця "важлива інформація щодо використання Шенгенської візи" прямо доводить двозначне трактування Шенгенського законодавства. "З Шенгенською візою можна в’їжджати на територію будь-якої країни-члена Шенгенської угоди. Так, наприклад, польську Шенгенську візу можна використати також для поїздки до Німеччини", - говориться в офіційному зверненні. Водночас дипломати наголошують, що "видану візу слід переважно використовувати для в’їзду в ту країну, посольство якої видало цю візу". "Під час перебування на території Шенґенської зони - в’їзду до шенґенської зони можуть здійснюватися рутинні процедури контролю. Тоді подорожуючий повинен бути у змозі надати достовірні дані, з якою метою він звернувся за візою, і що є причиною його нинішнього перебування на території Шенгенської зони".
Тобто, з одного боку, діюча Шенгенська віза дає право перебувати на території будь-якої з країн зони, а з іншого - варто бути готовими до перевірок та доведення, що ти не нелегал, не брехун, не хабарник, не… не… не…
Згідно ж діючого Шенгенського кодексу, людина, яка має Шенгенську візу, має і право перебувати на території будь-якої держави-члена Шенгенської угоди у межах встановленого часу, незалежно від того, у якому консульстві вона його отримала. Також є правило, що реальна мета поїздки має відповідати меті, яку декларує громадянин під час подачі заяви. Інша справа, хто і як її перевірятиме. Для кого буде достатньо слова, для когось - паперового підтвердження, для когось - офіційного запиту. Тож зрозуміло, що, з одного боку, довготривала мультивіза має використовуватися з тими цілями, задля яких вона була видана, з іншого - об’єктивне життя може диктувати різні цілі поїздок.
"Сама природа багаторазової візи не дозволяє розраховувати на те, що вона буде використовуватися лише з однією метою поїздки, яка була вказана при оформленні цієї візи. Більше того, Шенгенський візовий кодекс чітко обмежує можливість подавати на інші візи, якщо є діюча віза. Виходячи з цього, Шенгенське право передбачає, що з однією і тією ж візою можна їздити з різними цілями", - каже Сушко. Наприклад, під час відпустки може виникнути бажання відвідати європейський курорт.
Проте, за логікою Консульства Німеччини, український громадянин має скасовувати довготривалу візу задля відкриття одноразової туристичної. Так, за приблизними підрахунками, мусять вчиняти понад 300 тисяч громадян України, які нині мають діючі багаторазові шенгенські візи і користаються ними в рамках діючого закону.
Але якщо насправді треба проходити процедуру скасування, то це повинно бути прописано у законодавстві. А без відповідних змін до Візового Кодексу ЄС залишається простір для маневрів. До речі, попередня скандальна ситуація з заробітчанами, які їхали з Іспанії, призвела до зміни Шенгенського законодавства - у 2010 році запрацювала нова норма, згідно якої дозвіл на роботу чи національна віза країни ЄС прирівнюється до Шенгенської візи, що дає можливість транзиту, подорожі необмежено. Зрозуміло, що цей процес внесення змін тривалий і вимагає політичної волі.
Але візові непорозуміння та проблеми у українців виникають не тільки через нечітке законодавство ЄС, а й із власної необізнаності.
Стримана дипломатична позиція
У рідному Міністерстві закордонних справ захищати права українців за кордоном хочуть, але без завзяття.
За словами начальника відділу візової політики Департаменту консульської служби МЗС України Віталія Мошківського, під час оформлення Шенгенських віз варто правильно обирати країну. Міністерство закордонних справ радить українцям дотримуватися трьох основних правил.
"По-перше, віза має бути оформлена в країні, до якої ви в’їжджаєте, і в посольстві тієї країни, від якої ви маєте запрошення на цю поїздку, - каже представник МЗС. - По-друге, якщо ви їдете до кількох країн, треба визначити, в якій із них ви найбільше проводитимете часу, яка з цих країн є основною, і саме до посольства цієї країни звертатися по візу. По-третє, якщо туристичний тур пролягає через кілька країн, але не можна виділити основну, треба отримати візу тієї країни, до якої заплановано перший в’їзд".
Але дипломати нагадують: навіть отримана віза не дає гарантії, що людина потрапить до омріяної Європи, бо тільки прикордонники можуть вирішувати, чи пускати українця до Шенгенської зони. І вони перевіряють не тільки наявність діючих паспорта та візи, а й документи, що підтверджують мету поїздки.
У разі якщо поїздка, у силу певних обставин, в країну, яка видала Шенгенську візу, не відбулася, незалежні експерти рекомендують громадянам мати при собі максимально повний пакет документів, які підтверджують, що така поїздка планувалася, але була скасована з незалежних причин. "Ці документи повинні бути пред’явлені. На поліцейських дуже справляє враження наявність серйозних документів, а також уміння пояснити ситуацію", - додає Сушко.
Також у МЗС акцентовано радять під час оформлення візи не звертатися по допомогу до сумнівних посередників.
Утім, серед наших з вами знайомих точно відшукається бодай одна людина, яка, скориставшись послугами сумнівних посередників, отримала багаторазову Шенгенську візу. А ви колись запитували їх, чому вони так вчинили? Якщо так, то, очевидно, могли отримати відповідь: "Бо у консульствах дуже складна процедура оформлення". Насправді ця процедура не настільки складна, як незрозуміла і обтяжлива - весь час потрібно доводити, що ти людина, яка має право перебувати поряд з громадянами ЄС. Кожне консульство вимагає додаткових документів про підтвердження наявності майна в Україні або ж банківського рахунку. І лише деякі консульства з роками стають дружніми до України. Як, приміром, польське. Хоча саме його добротою українці користуються надмірно…
Що ж до затриманих у Німеччині громадян України, то офіційний Берлін відповіді ще не дав. У нашому МЗС чекають відповіді по кожному з них. "Ми вважаємо, що тут має бути не груповий підхід, а по кожному затриманому має бути проведена перевірка, оскільки візи ними були отримані не через турагентство, а окремо кожен отримував польську візу", - говорить Мошківський.
А поки перевірка автомобілів з українськими номерами створює нерівні умови, наприклад, для туристичних компаній. Це фактично стимулює українських громадян відмовлятися від послуг українських туристичних компаній при організації турів до ЄС і вдаватися до послуг тих компаній, які мають штаб-квартиру в ЄС, оскільки вони надають транспорт з місцевими номерами і цей транспорт ніколи не перевіряється на дорогах", - каже Сушко.
Водночас, на думку вітчизняних експертів, консульські служби мають більш детально пояснювати умови, процедури та підстави використання тієї чи іншої візи. "Тобто, скажімо, громадянин повинен чітко знати, що означають цифри, які відображаються у графі "Rеmarks", - каже Сушко.
До речі, варто згадати про візове питання напередодні літа та відпусток. Наприклад, вже відомо, що з 1 квітня по 31 жовтня 2012 року громадяни України зможуть їздити в Хорватію без віз. І ті, хто збирається до сонця й моря власною автівкою, повинні пам’ятати про транзит через Угорщину. На кордоні у кожного з туристів можуть запитати про підстави, на яких вони мають пустити українця до зони Шенгену. Мова йде про підтвердження заброньованого і сплаченого готелю. Прес-секретар Міністерства закордонних справ України Олександр Дикусаров говорить, що при в’їзді в Хорватію прикордонні служби цієї країни можуть вимагати міжнародний поліс медичного страхування і підтвердження фінансового забезпечення на період перебування з розрахунку 100 євро на добу.
Тетяна Катриченко
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
