1115
Експертна рада: Як вивести з тіні український бізнес?
Прем'єр Микола Азаров на поточному тижні пообіцяв створити умови для виведення українського бізнесу з тіні. За його словами, це одне з головних завдань уряду під його керівництвом. Наскільки воно здійсненне і яка частина економіки зараз поза увагою контролюючих державних органів, Мінпром дізнався за допомогою експертів.
Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах підкреслив, що проблема тіньового сектора була і залишається актуальною, оскільки, за різними оцінками, на нього припадає 35-60% економіки. "Безумовно, це призводить до серйозних проблем, адже мільярди гривень перебувають за межами бюджету", - підкреслив він.
На думку голови УСПП, уряд і парламент повинні зрозуміти, що детінізація можлива тільки за умови довіри бізнесу до рішень влади. "А для цього необхідне дотримання принципів верховенства права, захисту прав власності, забезпечення високого рівня корпоративної безпеки. Тоді відбуватиметься легалізація капіталу", - пояснив Кінах.
За його словами, декларуючи намір провести детінізацію бізнесу, уряд має підкріплювати його конкретними діями. "Це і законодавчі ініціативи, і робота правоохоронних органів. Є чимало підприємців, які хотіли б працювати легально, але в нинішній системі координат це призведе до банкрутства", - підкреслив голова УСПП.
На його думку, робота з детінізації бізнесу не повинна зводитися до короткострокової кампанії. "Вона повинна йти постійно. Тому що сьогодні бізнес нерідко стикається з елементами рекету і рейдерства з боку державних органів", - зазначив Кінах.
Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський також наголошує на необхідності довіри з боку бізнесу до державної політики для успішного проведення таких заходів з детінізації економіки, як, наприклад, податкова амністія. "Необхідний високий рівень правової захищеності для тих, хто повірив державі і вирішив легалізуватися", - підкреслив він. За словами експерта, перед підприємцем завжди стоїть питання: "Як дешевше - бути чесним чи нечесним?"
"Тому якщо ставити, наприклад, питання про виплату зарплати в конвертах, то треба розбиратися з системою соціальних нарахувань", - сказав Бураковський. За його словами, проблема детінізації економіки багато в чому пов'язана з роботою державних органів влади.
"Ну а про те, як боротися з корупцією, написані цілі книги рекомендацій, цим треба просто займатися. Це не повинна бути якась разова кампанія", - сказав він.
Бураковський звернув увагу, що на відміну від розвинених економік, де "тіньовий" сектор представлений дрібним і середнім бізнесом, в Україні великий бізнес також здійснює нелегально значну частину фінансових операцій. "Це глобальна проблема, і вона пов'язана не лише з наведенням порядку силовими способами, але і з поліпшенням клімату для підприємництва", - резюмував він.
Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь зазначає, що всі українські уряди займалися питанням детінізації бізнесу, оскільки він означає збільшення податкових надходжень до бюджету. "Але принципових успіхів у цьому напрямку вони не домоглися, а нових рішень я не бачу, тому дана заява, очевидно, на рівні розмов", - припустив експерт. За його словами, уряд може діяти методом батога і пряника.
Як приклад він взяв ситуацію з виплатою зарплати. "Її платять у конвертах, бо відрахування з кожної гривні становлять близько 50 коп. Але якщо завтра знизити збір до Пенсійного фонду України з 34% до 25%, це не означає, що всі підприємці в той же день перейдуть на легальну виплату. Очікувати цього було б трохи наївно. Тобто пряник, зниження ставок - це звучить добре, але в короткостроковій перспективі означає провал з наповненням ПФУ", - попередив представник МЦПД.
На його думку, при зниженні фіскальних ставок збільшення надходжень за рахунок детінізації та розширення бази оподаткування можливе лише в середньочасній перспективі. Жолудь також зазначив, що протягом останніх 5 років рівень тінізації української економіки залишається на досить стабільному рівні - понад 30%, не збільшуючись і не зменшуючись.
Разом з тим президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко припустив, що частка тіньового сектора в національній економіці буде зростати. "У нас що - зменшилися податки? Прозорою стала структура власності? Навпаки. Крім того, Національний банк добре попрацював над тим, щоб загнати в тінь ще й валютообмінні операції", - підкреслив він.
На думку голови АУБ, заява прем'єр-міністра є декларативною. "Це, знаєте, як при останньому генсеку ЦК КПРС Михайлу Горбачову були теж реформи оголошені і в тому числі програма "Житло-2000". І де те житло? Точно так і з детінізацією бізнесу зараз", - сказав він.
Основною умовою для легалізації Сугоняко вважає наявність довіри до влади з боку бізнесу. "Підприємці мають бути впевнені в коректній роботі податкової інспекції та інших органів", - пояснив він.
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
