2272
Малий і середній бізнес втішили законом
— Казна та Політика
Верховна Рада схвалила урядовий законопроект "Про розвиток та державну підтримку малого та середнього підприємництва в Україні" (№ 9202) після внесених поправок президентом. Закон покликаний збільшити частку малого та середнього бізнесу в економіці країни.
Малий та середній бізнес переживає в Україні не найкращі часи. Його стан помітно погіршився після поспішного схвалення і вступу в силу на початку минулого року Податкового кодексу. Проблем додає і банківська система, яка дуже неохоче забезпечує малий і середній бізнес кредитними ресурсами. Через неможливість вести прибутковий бізнес в даних економічних умовах підприємці йдуть у тінь. За різними оцінками, рівень тінізації української економіки становить до 60%. І половина цієї цифри припадає на малий і середній бізнес.
Змінити ситуацію має законопроект "Про розвиток та державну підтримку малого та середнього підприємництва". До останнього часу документ знаходився на розгляді у президента Віктора Януковича, який вніс до нього цілу низку поправок. Новий закон повинен надати малому і середньому бізнесу фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку, сприяти підготовці і підвищенню кваліфікації працівників, надати допомогу в галузі інновацій, науки і промислового виробництва, здійсненні експортної діяльності. Передбачається створення уповноваженого органу в сфері розвитку малого і середнього бізнесу, сприяння у розвитку інфраструктури підтримки малого та середнього бізнесу - створення бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, науково-технічних центрів, центрів трансферу технологій, фондів підтримки малого підприємництва, лізингових компаній.
Документ виділяє кілька категорій приватного бізнесу. Це мікропідприємництво з кількістю найманих працівників до 10 осіб і оборотом до EUR2 млн. на рік, мале підприємництво - не більше 50 працівників і EUR10 млн., великий бізнес - більше 250 працівників і оборот понад EUR50 млн. Решта підприємці відносяться до середнього бізнесу. Встановлюються і обмеження для деяких категорій бізнесу. Зокрема, фінансова підтримка не надається кредитним, страховим організаціям, інвестиційним фондам, недержавним пенсійним фондам, ломбардам, підприємцям-нерезидентам. Тим, хто займається виробництвом і продажем зброї, алкоголю, тютюну, обміном валют, здає в оренду нерухомість, і деяким іншим.
Тим часом заступник голови парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна (НУНС) стверджує, що бізнес від нового закону нічого не виграє, а документ носить виключно декларативний характер. "Це законопроект, який, радше, декларує політику намірів. Очікувати якихось конкретних наслідків не доводиться. Норм прямої дії цей закон взагалі не має", - сказала парламентарій. За її словами, проблеми середнього та малого бізнесу неможливо вирішити цим законом. "Базова проблема - це глибока корумпованість влади, як наслідок - непрозорість всіх процедур і дуже високі витрати бізнесу, які не можна показати. А також наявність досить високих бар'єрів, які офіційно присутні в законодавстві. Деякі з них потрібні, тому що це традиційні в усьому світі бар'єри та обмеження, а деякі, і велика частина з них, зайві", - додала вона.
Глава Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах відзначає, що частка малого та середнього бізнесу в економіці України значно менша, в порівнянні з розвиненими країнами. Так, у Польщі його частка становить 40%, а у Франції і Японії - близько 70-80%. При цьому в Україні цей показник ніколи не перевищував 12-14%. "Це величезний потенціал, який сьогодні ще не реалізований. Розвиток підприємництва важлива умова зниження негативного впливу зовнішніх чинників світової економіки", - сказав пан Кінах. На його думку, слабка сторона схваленого закону полягає у відсутності коштів для його реалізації. "Якщо говорити про національну програму розвитку підприємництва, то в бюджеті закладено буквально 2-3 млн. грн., чого недостатньо навіть для адміністрування цієї програми, не кажучи про її наповнення. Тому вкрай важливо не декларувати, а створювати необхідну, в тому числі ресурсну базу для розвитку підприємництва", - говорить глава УСПП.
Експерт ради підприємців при Кабінеті міністрів Сергій Кравченко вважає, що для ефективної реалізації положень законопроекту його слід доповнити статтями, які передбачають механізм реалізації норм, що містяться в ньому. "Наприклад, говорячи про компенсацію підприємцям відсоткової ставки за кредитами, необхідно визначити, за яких умов можна отримати таку компенсацію, які документи і куди для цього потрібно надати", - говорить він. На його думку, реалізацію державної політики в даній сфері слід покласти на один орган - новостворену Держслужбу з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
