У пошуках інвестицій Україна ризикує втратити контроль над АЕС — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

У пошуках інвестицій Україна ризикує втратити контроль над АЕС

Енергетика
950
Корпоратизація НАЕК "Енергоатом", про яку так довго говорили, стане реальністю вже до кінця поточного року. Принаймні саме це випливає з законопроекту про корпоратизацію "Енергоатому" та "Укренерго", внесеного на розгляд Верховної Ради України Кабінетом міністрів України. Незважаючи на те, що концепція корпоратизації "Енергоатому", запропонована Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, передбачає збереження за державою 100% контролю над цією компанією, з'явилося безліч коментарів загальна суть яких зводиться до того, що слідом за корпоратизацією, "Енергоатом" очікує приватизація. Однак найбільший в Україні виробник електроенергії, будучи безумовно цікавим активом, одночасно є і дуже проблемним з точки зору отримання прибутку приватним інвестором...
Ще один НАК нам не завадить?
Президент Янукович доручив Кабміну до кінця березня надати на розгляд парламенту законопроект про корпоратизацію НАЕК "Енергоатом". Нагадаємо, що в Україні сьогодні функціонують 4 АЕС: Запорізька, Південно-Українська, Рівненська та Хмельницька, оператором цих станцій і є Національна атомна енергогенеруюча компанія (НАЕК) "Енергоатом". На чотирьох українських АЕС в строю 15 енергоблоків з відповідною кількістю реакторів, які виробляють близько 50% всієї електроенергії в країні (на піках споживання навіть більше). Таким чином, НАЕК "Енергоатом" без перебільшення є основою української енергетики і скільки б противники "мирного атома" його не критикували, він для нашої країни і в доступній для огляду перспективі залишатиметься найважливішим джерелом електроенергії.
І цей актив пропонується корпоратизувати, при цьому основною метою корпоратизації заявляється підвищення інвестпривабливості "Енергоатому". В принципі, корпоратизація державної енергетичної компанії не виглядає для України якимось нововведенням, той же "Нафтогаз України" є Національною акціонерною компанією. Такий статус дійсно дозволяє "Нафтогазу" залучати інвестиції за допомогою розміщення єврооблігацій. Хоча власники цінних паперів "Нафтогазу" і мають можливість опосередковано впливати на ситуацію в компанії (наприклад, вони теоретично могли б заблокувати реструктуризацію НАКу, пред'явивши вимогу про дострокове погашення боргів), але контроль над НАКом повністю перебуває в руках українського уряду. В результаті, можна говорити про те, що корпоратизація "Енергоатому" просто призведе до появи на енергетичному ринку України ще одного НАКу. І в НАКовому стані "Енергоатом", швидше за все, проіснує ще не один рік.
Які умови доведеться виконати гіпотетичному покупцеві "Енергоатому"?
Але все ж спробуємо собі уявити, що українська влада не зупиниться на півдорозі і виведе акції "Енергоатому" на відкриті торги. Припустимо також, що потенційним інвесторам буде запропоновано пакет 49% акцій "Енергоатому". Нагадаємо, що відносно дешева "атомна" електроенергія дозволяє утримувати ціну 1 кіловат на прийнятному для українського споживача рівні одночасно підвищуючи закупівельні ціни на електроенергію, що виробляється теплоелектростанціями. Наприклад з 1 березня поточного року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) підвищила роздрібні тарифи на електроенергію для промислових споживачів в середньому на 4% - до 72 коп для споживачів першого класу. У той же самий час НКРЕ знизила з 1 березня тариф на відпуск електроенергії для "Енергоатома" на 6,8%, до 21 коп. за кВт/г. Порівняйте з середньозваженою відпускною ціною для теплоелектростанцій, яка в першій декаді березня становила 54 копійки за 1 кіловат, і ви зрозумієте, що передавши "Енергоатом" в приватні руки, держава позбудеться найпотужнішого цінового компенсатора на ринку електроенергії. Адже зрозуміло, що приватний інвестор не піде в "Енергоатом" до тих пір, поки закупівля електроенергії з українських АЕС не буде здійснюватися за ринковою ціною. Одночасно з відкриттям для атомників вільного ринку закінчиться "лафа" для українських теплоенергетиків та вугледобувних компаній, які сьогодні фактично паразитують на тілі "Енергоатому". Якщо ж Уряд України планує зберігати контроль над ціноутворенням на вітчизняному енергоринку, то хто ж з приватників тоді ризикне інвестувати в "Енергоатом".
Але інвестиції "Енергоатому" все ж необхідні і чим швидше вони з'являться, тим краще для всіх нас. До 2020 року тільки два українські енергоблоки не будуть вимагати продовження терміну експлуатації. Не важко здогадатися, що мова йде про ще недобудовані реактори Хмельницької АЕС. А значить питання інвестицій у безпеку стоятиме ще гостріше, ніж зараз, адже механічним продовженням терміну експлуатації її точно не підвищити. Крім техногенних ризиків, існує у АЕС і два, так би мовити, неминущі мінуси: перший - це проблема складування відпрацьованого ядерного палива, а другий - виведення з експлуатації реакторів, що відпрацювали свій ресурс.
Як неодноразово заявляли в "Енергоатомі", компанія протягом багатьох років регулярно перераховувала гроші в Фонд виведення блоків атомних електростанцій з експлуатації. Гроші йшли безпосередньо до Держбюджету, так як фактично Фонду виведення АЕС з експлуатації не існує, немає спецрахунку. І на сьогоднішній день Фонд виведення з експлуатації, як і раніше, порожній. Але не можуть же наші реактори працювати вічно, а значить в переліку інвестзобов'язань для покупця "Енергоатому" обов'язково буде значитися пункт про наповнення згаданого Фонду з нуля.
Всі перераховані вище умови роблять потенційного покупця "Енергоатому" воістину фантастичною структурою. З одного боку, вона повинна володіти гігантськими фінансовими ресурсами, а з іншого - мати величезний вплив на український уряд, якому доведеться приймати вкрай непопулярні рішення про підвищення цін на електроенергію в Україні. Хто ж підходить на роль такого інвестора?
Інтересанти уявні і справжні
Ось тут ми нарешті і підійшли впритул до питання про те, хто зацікавлений в "Енергоатомі", незважаючи на всі його проблеми. Враховуючи, що останнім часом у нас намітилася тенденція (треба визнати цілком обґрунтована) чи не у всіх розпорядженнях і законодавчих актах, які виходять від партії влади, вбачати інтереси провладних ФПГ, то з них і почнемо.
Мова звичайно ж піде про компанію ДПЕК, яка, за оцінками деяких експертів, вже взяла під контроль мало не 30% вітчизняного енергоринку. Однак, на думку незалежного експерта з енергетичних питань Олександра Нарбута, тут можна говорити про явне перебільшення ресурсів ДПЕКу. "Активи в сфері енергетики, придбані цією компанією останнім часом, ставлять на порядок денний проблему вишукування коштів для інвестицій, маючи на увазі зобов'язання, які ДПЕК узяв на себе щодо модернізації цих активів і дотримання екологічних норм. Все це вимагає багатомільярдних доларових інвестицій. В зв'язку з цим, я утримався б від оцінок ступеня зацікавленості ДПЕКу в придбанні пакета акцій "Енергоатому", - зазначив О.Нарбут.
Крім того, на думку експерта, для ДПЕКу було б навіть вигідніше якби "Енергоатом" перебував у державному управлінні. О.Нарбут вважає, що таким чином ДПЕК міг би й надалі розраховувати на використання дешевої електроенергії українських АЕС як компенсатора для зростання цін на електроенергію, вироблену теплоелектростанціями. Останні, як відомо, є основними споживачами вугілля, що поставляється вугледобувними підприємствами, які входять до складу ДПЕК.
Отже, якщо ДПЕК не зацікавлений у приватизації "Енергоатому", а іншим приватним українським компаніям, що працюють на ринку електроенергетики, це завдання тим більше не по плечу, то пошуки потенційного інвестора відводять нас за межі країни. Але як уже було сказано вище, європейські інвестори відпадають, значить потрібно дивитися в бік нашого північного сусіда - Росії.
За словами того ж Олександра Нарбута, на можливу приватизацію "Енергоатому" не можна дивитися тільки з точки зору інтересів приватних компаній. "Величезний інтерес до "Енергоатому" спостерігається з боку державної російський корпорації "Росатом". З корпоратизованим "Енергоатомом" набагато легше створювати різні СП, а в подальшому "Росатом" може спробувати поглинути "Енергоатом", - припустив експерт.
"РосУкрАтом"
"Росатом" традиційно є основним закордонним партнером українських атомників. Росіяни поставляють на українські АЕС паливо, добудова Хмельницької АЕС здійснюватиметься за російським проектом, при цьому фінансування робіт, швидше за все, буде здійснюватися за рахунок кредиту Сбербанку Росії. За участю російського Твела в Україні планується будівництво заводу з виробництва ядерного палива. Все це говорить про те, що інтерес "Росатома" до України є і в майбутньому він буде тільки зростати.
Експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський переконаний, що починаючи корпоратизацію "Енергоатому", Україна повинна пам'ятати про неприпустимість переходу контролю над цим активом в руки однієї закордонної компанії. "Всі 15 енергоблоків, що працюють на українських АЕС, (12 енергоблоків типу ВВР-1000 і 3 блоки ВВР-440) розроблені в Росії. При цьому жодна країна, що має більше 6 реакторів, не дозволяє собі працювати тільки з одним розробником і постачальником палива. Усі намагаються розкласти яйця по різних кошиках, особливо в такій сфері, як ядерна енергетика", - сказав експерт.
Справедливості заради нагадаємо, що на Південно-Українській АЕС разом з російським паливом використовуються паливні касети американської фірми Westinghouse. Але це поки єдина в Україні станція з американським паливом, використання якого здійснюється в експериментальному режимі.
Разом з тим Богдан Соколовський переконаний, що в найближчому майбутньому Україна приречена на збільшення частки ядерної енергетики в загальному балансі електроенергії виробленої в країні.
І це зрозуміло, тому що іншої альтернативи дешевій атомній електроенергії у нас просто немає. Всі розмови про нарощування видобутку власного газу або повне переведення теплоелектростанцій на пиловугільне паливо якщо дадуть відчутний ефект, то дуже нескоро. Тим часом ціна на вуглеводні може різко підскочити вже в 4-му кварталі цього року. При цьому позиція Москви з приводу ціни газу залишається непохитною - знижка тільки в обмін на створення СП "Газпрому" і "Нафтогазу" з управління українською ГТС.
Не виключено, що щось подібне росіяни хочуть провернути і щодо "Енергоатому", створивши якесь міждержавне об'єднання в атомній енергетиці. Якщо їм це вдасться, самостійний український енергоринок перестане існувати. Тут можна також нагадати, що перший маркетинговий офіс глобальної мережі держкорпорації "Росатом" буде відкрито в Києві. Цей офіс вже зареєстрований в Україні у вигляді представництва ЗАТ "РуСат Оверсіз" (компанія держкорпорації "Росатом", що відповідає за просування російських атомних технологій на глобальному ринку). Застовпили, так би мовити, територію.
Так що, розмови про те, що за корпоратизацією "Енергоатому" обов'язково піде його "груба і зрима" приватизація, залишаються в площині умоглядних припущень.
Але навіть якщо Україна і не піде на приватизацію "Енергоатому" інвестиції в атомну енергетику потрібні як повітря. Єдиний реальний варіант для їх отримання - це підвищення закупівельних цін на електроенергію, що виробляється українськими АЕС. При нинішній практиці ціноутворення на енергоринку таке підвищення призведе до зростання цін на електроенергію для кінцевого споживача. Але якщо на ринку електроенергії нарешті буде дозволена реальна конкуренція, атомники не тільки зможуть заробити на власну безпеку, але і відрегулюють ціну кіловата до ринково обґрунтованої, а не спущеної "зверху" на догоду інтересам тієї чи іншої ФПГ.
Петро Черних
За матеріалами:
УНІАН
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас