4533
Путін готує для України новий союз
— Казна та Політика
Візит Віктора Януковича до Москви і його участь в засіданні ЄврАзЕС, а також заяви Дмитра Медведєва про відродження Євразійського союзу знову змусили заговорити про посилення російської активності на просторах СНД і місце України в цьому процесі. Поїздка Президента до російської столиці показала, що український лідер хоче дотримуватися перевіреної політики маневру між Росією і ЄС, але при цьому поле для таких дій постійно скорочується.
Після оприлюднення вироку Юрію Луценкові в ЄС остаточно впевнилися, що в Україні опозицію переслідують за допомогою керованих судів з політичних мотивів. Тепер Брюссель продовжує, вже без особливого ентузіазму, вимагати переглянути справу Тимошенко, хоча в Європі сумніваються, що вона буде звільнена. Крім того, Європа зараз все більше говорить про те, що просування Києва до структур ЄС буде залежати від чесності та прозорості під час передвиборної кампанії восени 2012 року. Якщо влада і тут покаже себе недемократичною, то ситуація з остаточним підписанням і ратифікацією договору про асоціацію з Євросоюзом може застопоритися остаточно.
З іншого боку, експерти вважають, що Росія в майбутні місяці буде вести більш активну політику на просторі СНД. "Путіну зараз потрібно показати, що він рішучий політик і може привести Москву до нового рівня домінування на пострадянському просторі", - вважає аналітик московського агентства Політичних експертиз Віктор Задорожний. На його думку, так як влада Росії не готова йти на переговори з опозицією і не може проводити реальні реформи, не підірвавши своїх основ, то значну увагу вона зосередить на зовнішніх факторах політики. Це підтверджують і заяви Дмитра Медведєва про те, що до 2015 року буде сформований новий союз країн Євразії, хоча поки незрозуміло, хто саме туди увійде, і як він буде узгоджуватися з Митним союзом, який утворили в минулому році.
Зараз Москва накопичила достатньо ресурсів, щоб реалізовувати свої плани на території ближнього зарубіжжя. США не зможуть перешкодити цьому, так ця як країна зосередиться на президентських виборах, і їй буде не до України з її цінами на газ. Києву доведеться самому вибирати свій курс зовнішньої політики.
Візит ввічливості
Віктор Янукович був одним з перших закордонних лідерів, хто привітав Володимира Путіна з обранням на пост президента. Хоча прекрасно розумів, що тепер Україні буде набагато важче домовитися з Москвою про знижки на газ. Ці переговори майже без перерв йдуть з осені 2011 року.
Київ переконує Кремль, що платить занадто багато, у відповідь Росія показує Харківські угоди, які сам Віктор Янукович і підписав. Газпром згоден знизити ціну тільки за умови злиття з "Нафтогазом", але тоді Київ втратить контроль над своєю газотранспортною системою. Перед очима Віктора Януковича приклад Білорусі, яка загнала себе в кут реформами і високими соціальними стандартами, а потім змушена була просити кредит у Росії, за що і поплатилася, віддавши контроль над багатьма перспективними підприємствами.
Український президент явно не хоче такого ж сценарію, але й платити $416 за тисячу кубометрів газу Україна не здатна. Тому Віктор Янукович і поспішає висловити свою підтримку Володимиру Путіну. Крім того, він заявив, що ці вибори принесли стабільність в регіон Східної Європи.
Позиція українського керівництва проявилася в заяві про те, що російська мова повинна бути більш важливою в Україні. Таким чином, на думку аналітиків, український лідер хотів сподобатися майбутньому президентові Росії і вплинути на газові ціни.
Більше нічим знаковим цей візит не запам'ятався. Віктор Янукович заявив, що поки не готовий вести свою країну в ЄврАзЕС або Митний союз. Але поки це не сильно стурбувало Москву. Зараз Росія тільки формує своє майбутнє бачення цього союзу і не розраховує на негайну реакцію Києва. Проблеми в цій сфері можуть початися трохи пізніше, коли в Москві до влади офіційно повернеться Володимир Путін і почне новий курс зовнішньої політики.
Зовнішні прояви
Відразу після масових протестів у грудні 2011 року російські та закордонні експерти заявляли, що зараз Володимир Путін може змінити свою політику, піти назустріч опозиціонерам і проводити реформи або залишити все як є.
Однак за кілька місяців політика Кремля істотно не змінилася: мітинги опозиції розганяли, влада не сприймала всерйоз вимоги опонентів і воліла заарештовувати лідерів протестів. У підсумку кампанія Володимира Путіна відрізнялася жорсткою риторикою з приводу іноземного спонсорування опозиційних акцій і спроб розхитати ситуацію в країні. Уже після прогнозованої перемоги на виборах новий президент заявив, що тепер Росія буде більш активною у світі і не дасть порушувати інтереси своїх союзників.
Це вже проявилося в позиції Москви щодо Сирії в ООН. Саме Росія вже кілька місяців блокує введення санкцій проти режиму Башара Асада, який веде війну зі своїм народом. На думку Вільяма Беріна зі Стенфордського університету, Москва хоче відігратися за слабку позицію під час арабських революцій і знову показати свою силу. "За рахунок високих цін на нафту в світі Росія накопичила достатньо коштів для оплати своїх амбіцій, особливо в умовах, коли багато країн переживають економічну кризу. Особливо активною вона буде в країнах СНД", - пояснив експерт "Главреду". На його думку, одним з головних напрямків стане спроба воскресити структури ЄврАзЕС, які до останнього часу не показували належної ефективності.
Можливо, Росія вирішить створити на основі цієї організації і Митного союзу новий альянс, куди спробує приєднати й Україну. Хоча багато в чому це буде залежати від нової політики Володимира Путіна. Адже поки немає ознак того, що він готовий направити ресурси влади на проведення внутрішніх реформ. Тому, на думку експертів з Ради із зовнішньої політики США, він спробує відволікти росіян від внутрішніх проблем. З урахуванням того, що при владі він буде мінімум 6 років, у нього є час для реалізації своїх планів.
Нема противаги
До кризи у світовій економіці ЄС і США намагалися стримувати просування Росії на просторах СНД. Вони допомогли українському президентові Віктору Ющенкові реанімувати ідею ГУАМ як противагу ЄврАзЕС. Крім того, в 2010 році Європа спробувала налагодити відносини з Мінськом через канали ОБСЄ.
Обидва ці починання зараз вже забуті. У Білорусі Олександр Лукашенко розігнав мітинги опозиції, а з приходом до влади в Україні Віктора Януковича ідея ГУАМ стала непопулярною.
Тепер же в США всі політики готуються до президентських виборів. На них двома можливими конкурентами будуть демократ Барак Обама і республіканець Міт Ромні. Обидва ці політики не приділяють великого значення пострадянському простору. Їх більше турбує війна в Афганістані або розподіл бюджету по штатах. Тому Вашингтон поки спокійно дивиться на наміри Росії зміцнитися за рахунок альянсу зі своїми сусідами.
Європа також більше зайнята своїми проблемами і виживанням свого союзу. Крім того, постійні судові процеси проти української опозиції налаштовують Брюссель проти Києва.
Поки пропозиції Росії досить туманні і розмиті, але коли Володимир Путін стане повноправним президентом і почне висувати конкретні вимоги та робити пропозиції, країнам-сусідам Росії буде дуже складно від них відмовитися.
Павло Сивокінь
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
