1274
Януковича потягнули за язик
18 березня президент України Віктор Янукович дав інтерв'ю ИТАР-ТАСС, після якого з'явилася інформація про майбутнє отримання російською мовою статусу державної. Після бурхливої громадської реакції виявилося, що жодних подібних планів в українського президента не було. Але за обговоренням того, чого не було, політики упустили набагато важливіші речі.
Болюча тема
18 березня президент України Віктор Янукович дав інтерв'ю агентству ИТАР-ТАСС. Після цього українські ЗМІ зарясніли новинами, заголовки яких свідчили: "Російська мова в Україні стане офіційною", "Російська мова скоро стане державною". Причиною таких звісток була поява на сайті ИТАР-ТАСС відповідної новини. Спостерігачів не збентежив той факт, що буквально за день до цього український президент, виступаючи на з'їзді Партії регіонів, суворо заборонив своїй політсилі піднімати у виборчій кампанії ті теми, які можуть розколоти суспільство. "Дуже скоро нам доведеться пройти через серйозні випробування парламентськими виборами. Вибори - це завжди боротьба. Але ми пам'ятаємо, чим закінчується боротьба без правил. Тому закликаю вас не підтримувати політичні спекуляції на проблемах, які розколюють суспільство", - сказав тоді Янукович.
Після появи новин про російську мову як про можливу державну відреагували не тільки українські націоналістичні політсили, але і соратники ПР по правлячій коаліції. Так, у Комуністичній партії України заявили: "обіцянки" Януковича - популізм. "Це давно повинно бути зроблено, оскільки це було обіцянкою президента і Партії регіонів своїм виборцям. Безумовно, необхідні голоси для цього є... Проте, до тих пір, поки цього не сталося, я принаймні сприймаю цю заяву, як популізм, як задобрювання, умовно кажучи, РФ з тим, щоб вийти на нормальні домовленості щодо газу", - зазначив народний депутат від КПУ Олександр Голуб.
Що ж стосується націоналістів, то вони, як завжди, були у своєму амплуа. "Своїми заявами перед візитом до Москви Янукович фактично розписався у власному безсиллі як президент суверенної держави і за ярлик на правління Україною, який визначає бізнес-преференції для "сім'ї", здає державність, як колись це робили лівобережні гетьмани. Їх доля ганебна: прокляті в Україні та взяті в полон Москвою і переведені до стану холопів. Очевидно, це чекає і Януковича", - обурювався глава ВО "Свобода" Олег Тягнибок. "Мовна ініціатива Януковича буде означати одне - Україна буде рухатися до формальної двомовності, яка поступово повинна відновити домінування єдиного російського простору в Україні, як в радянські часи. Тобто українців намагаються направити в російську одномовність, бо той, хто розмовляє російською, не хоче знати української", - відзначав глава Української народної партії Юрій Костенко.
При цьому жоден з критиків не спромігся подивитися повний текст інтерв'ю Януковича. Там президент України не говорить нічого нового. "Були періоди в нашій державі, коли допускалися перекоси в мовних проблемах. Зараз їх, я б сказав, немає, і немає, не існує у нас цієї проблеми. І сьогодні люди пропонують: щоб нам не розпалювати знову це питання, яке виникає від виборів до виборів, треба його відрегулювати на законодавчому рівні з урахуванням тієї світової практики, яка існує... Ми пішли цим шляхом, використовуючи ту практику, яка є в Європі, де прийнята Європейська хартія про мови, по-моєму, Росія її ратифікувала і Україна теж. І відповідно до цієї хартії схвалений закон. Пристрасті навколо цього питання розпалюють політики", - відзначає Янукович говорячи про російську мову. При цьому, він згадує і про те, що крім російської в низці регіонів України активно використовуються і інші мови. Такі, наприклад, як угорська (в Закарпатті), румунська (Чернівецька область) або грецька (Маріуполь). Ніде Янукович не використовує форму "державна мова" щодо російської мови. Що ж до Європейської хартії, то про її імплементацію "регіонали" говорили досить давно. Ще одна цікава особливість - навіть лідер фракції ПР в парламенті Олександр Єфремов не вірить в те, що російську мову зроблять державною найближчим часом. Навіщо ж зараз роздмухувати суперечку навколо того, чого немає?
Відволікання уваги
Скандал навколо "надання" російській мові статусу "державної" виник в той момент, коли в країні відбувалися досить цікаві зміни. Приміром, тільки пройшов з'їзд Партії регіонів, на якому до її складу увійшла "Сильна Україна". Віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко став № 2 в ПР, при цьому серед "регіоналів", а точніше - груп впливу всередині партії загострилася боротьба. Колишні фаворити відходять на другий план, і, судячи з усього, активно зміцнюється лише одна група, до якої ЗМІ відносять главу Адміністрації президента Сергія Льовочкіна. Крім з'їзду Партії регіонів, цікавих перетворень за останній час вистачає. Так, 15 березня на доопрацювання в профільний комітет і повторне друге читання після довгих поневірянь і погоджень зі всілякими інстанціями, в т.ч. і з Венеціанською комісією відправили законопроект № 2450. Цей сумнозвісний документ суттєво обмежує права пересічних українців на збори. Таким чином, законопроект, ініціатором, якого, до речі, була Юлія Тимошенко, як і раніше, нависає дамокловим мечем над громадянами нашої країни. Крім цього, в понеділок 19 березня виявилося, що дефіцит Пенсійного фонду становив 30,1 мільярда гривень, що перевищило очікуваний дефіцит на 12,4 мільярда гривень. Як кажуть у фонді - у всьому винні суди, через рішення яких держава і має виплачувати високі компенсації за пенсіями. За розрахунками експерта з економіки Бориса Кушнірука, насправді дефіцит Пенсійного фонду ще більший на 2 з гаком мільярди гривень. Але найцікавіше, за його словами, не в цьому. "Днями казначейство оприлюднило річний звіт про виконання держбюджету, в якому деталізуются всі витрати і кредитування за рахунок коштів держбюджету. Так от - даних про ці (незаплановані) позики Пенсійному фонду я не знайшов. Тобто 15 мільярдів за моїми розрахунками, або 12,4 мільярда за інформацією Пенсійного фонду, в цю деталізовану звітність не потрапили", - відзначає Кушнірук. За його словами, незважаючи на те, що за Бюджетним кодексом насправді мова йде про позики, насправді це - "витрати держбюджету тому, що ніхто і ніколи повертати ці кошти не буде". При цьому, відповідні зміни до держбюджету ніхто не вносив. Таким чином, як і куди були спрямовані додаткові кошти, як саме вони витрачалися, українцям буде дізнатися дуже складно.
У вівторок 20 березня планується ухвалення законопроекту № 9451 "Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення держзакупівель". Цей законопроект так само міг би бути детальніше розглянутий незалежними експертами та громадськістю. Зокрема, норма про включення в перелік випадків, коли процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником як виняток, придбання послуг з виконання науково-дослідних, науково-технічних та дослідно-конструкторських робот, які пройшли конкурсний відбір в установленому порядку. Згідно з цим же законопроектом порядок проведення конкурсного відбору таких робіт буде встановлюватися Кабміном. Наскільки прозорою буде дана процедура і чи не призведе вона до появи нових корупційних схем?
Лише один випадок не вдалося повністю "забити" словами Януковича про російську мову. У вихідні в Обухові вибирали мера. Ці вибори так би і залишилися одними з рядових виборів з порушеннями виборчого процесу (як, наприклад, вибори в с.Погреби Київської області), якби депутат-"регіонал" Петро Мельник не намагався підняти і винести з дільниці депутата-"нашоукраїнку" Ірину Геращенко. Якби не це шоу, то вибори мера Обухова, які проходили в напруженій і дуже непростій атмосфері, так б і залишилися поза увагою громадськості завдяки "качці" з "державною російською мовою".
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
