Європа хоче отримувати туркменський газ по південному коридору


Європа хоче отримувати туркменський газ по південному коридору

У Берліні пройшла міжнародна конференція, присвячена перспективам енергетичного співробітництва ЄС і Туркменії. Мова, зокрема, йшла про проект південного газового коридору з Каспійського регіону до Європи.

"Туркменістан - Європа: перспективи співпраці". Міжнародна конференція під такою назвою відбулася 14-15 березня в Берліні. У ній взяли участь представники різних компаній, відомств і організацій, так чи інакше пов'язаних з нафтогазовою галуззю.

Про те, які бізнес-перспективи відкриваються перед закордонними інвесторами в цій центральноазіатській республіці, свідчить, мабуть, одна цікава деталь: один зі спонсорів конференції - фірма, яка працює в Туркменії, - подарувала кожному учаснику зустрічі, в тому числі і журналістам пристойний шкіряний портфель, а не пластиковий пакет з рекламними проспектами, як це зазвичай буває на такого роду форумах.

Куди піде туркменський газ?

Туркменія, відзначали доповідачі конференції, - одна з провідних енергетичних держав світу. Вона займає, зокрема, четверте місце за розвіданими запасами газу. Запаси газу на недавно відкритому родовищі Галкиниш, за оцінками геологів, становлять понад 26 трильйонів кубометрів. Газу тут приблизно вдвічі більше, ніж в знаменитому російському Уренгої.

Як заявив на конференції в Берліні міністр нафтогазової промисловості і мінеральних ресурсів Туркменії Байрамгельди Недіров, до 2030 року планується довести обсяг видобутку газу в країні до 230 мільярдів кубометрів на рік, з яких 180 мільярдів передбачається експортувати.

В даний час основні покупці туркменського газу - це Росія, Китай та Іран. Завершується підготовка до початку будівництва ще одного газопроводу - через Афганістан і Пакистан до Індії. А, крім того, продовжував Недіров, "останнім часом значно активізувався процес предметного обговорення будівництва трубопроводу в європейському напрямку".

Південний газовий коридор

Саме ця тема стала основною на конференції, яка невипадково проводилася в столиці Німеччини, яка багато в чому визначає енергетичну політику Євросоюзу. Керівник генерального директорату енергетики Єврокомісії Жан Арнольд Вінуа спеціально обмовився, що виступає від імені та за дорученням єврокомісара з питань енергетики Гюнтера Еттінгера (Günther Oettinger). Еттінгер, за словами Вінуа, вважає, що "Туркменія може зіграти важливу роль у диверсифікації шляхів постачання ЄС енергоносіями".

Представник Євросоюзу докладно розповідав про переваги можливої участі Ашхабада в спорудженні південного газового коридору через Азербайджан і Туреччину далі в Європу, про величезні обсяги блакитного палива, які європейці готові закуповувати в Туркменії за стабільно високими цінами, що важливо для потенційних інвесторів.

Вінуа порадив Туркменії поквапитися з ухваленням рішення, оскільки, заявив він, інші гравці на ринку енергоносіїв - Ірак, Росія і, можливо, Іран - зволікати не стануть. Тим більше, що участь у такому проекті відповідає і заявленим цілям самого Ашхабада - подальшої диверсифікації маршрутів експорту туркменського газу і зниження залежності від його покупців, яких поки що можна перерахувати на пальцях однієї руки.

Мова при цьому йде про прокладання Транскаспійського газопроводу між Баку і Туркменбаши довжиною всього 269 кілометрів по дну моря і ще 800 кілометрів трубопроводу на схід - до найперспективніших газових родовищ Туркменії.

Європейські інтереси

На користь південного газового коридору, фрагментом якого став би і газопровід "Набукко", виступав на берлінській конференції і Вольфганг Петерс (Wolfgang Peters) - директор з постачання, який курирує в німецькому енергетичному концерні RWE каспійський, центральноазіатський і російський регіони. Інтерес RWE, за його словами, також полягає в прагненні до диверсифікації постачальників газу, що підвищило б надійність обслуговування клієнтів концерну.

"Не дуже добре складати всі яйця в один кошик", - заявив Петерс, натякаючи на імпортну залежність Німеччини від "Газпрому" і нагадавши про перебої з поставками російського газу в лютому. А, крім того, газ з півдня дозволив би ефективніше використовувати потужності недозавантаженого в даний час чеського транзиту.

З точки зору Вольфганга Петерса, під час переговорів між представниками Азербайджану і Туркменії за участю Єврокомісії слід підготувати, а потім підписати, міжурядову угоду, в якій повинна бути закріплена туркменська газова квота в проекті південного коридору. "Перевага такої угоди полягала б у тому, - пояснив Петерс в інтерв'ю DW, - що була б створена міжнародно-правова основа для будівництва Транскаспійського газопроводу, що гарантує вільний транзит палива в Європу". При цьому комісія ЄС взяла б на себе патронажну функцію, оскільки газ, в підсумку, буде надходити саме в країни Євросоюзу.

"Це призведе, з одного боку, до диверсифікації поставок газу і тим самим підвищить енергетичну безпеку Європи, а з іншого - дозволить і Туркменії диверсифікувати її експортне портфоліо в результаті виходу на вкрай привабливий і перспективний європейський ринок", - заявив Петерс.

Такі переговори вже ведуться, і принципова домовленість між Баку та Ашхабадом вже досягнута, розповіло кореспонденту DW джерело в уряді Туркменії. Високопоставлений чиновник пояснив, що проблема до цих пір полягає в неврегульованому статусі Каспію, чим користується Росія. За його словами, комісії ЄС слід чинити тиск на Москву з тим, щоб Росія не заперечувала проти Транскаспійського газопроводу.

Микита Жолквер

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua