938
Мораторій під знесення
КС оприлюднив рішення за зверненням фізичної особи Зінаїди Галкіної про визнання неконституційною заборони на розірвання фізичними та юридичними особами договорів вкладення коштів у будівництво житлової нерухомості. Цей мораторій набрав чинності в січні 2009 року і мав діяти до 1 січня 2013 року як спосіб протидії впливу світової фінансової кризи на будівництво житла. Однак суд скасував його, визнавши його таким, що порушує право власності громадян, гарантоване Конституцією, і вводить обмеження на володіння, користування і розпорядження майном. Крім того, Цивільний кодекс, який є основою цивільно-правових відносин, не передбачає подібних обмежень.
У серпні 2008 року Зінаїда Галкіна інвестувала понад 600 тис. грн у фонд фінансування будівництва, яким керував Діамантбанк, уклавши договір про купівлю квартири в споруджуваному комплексі. "Особлива увага при укладанні договору приділялася пункту можливості дострокового розірвання договору інвестором і оперативного повернення коштів. У банку запевнили, що потрібно попередити про розірвання за місяць і гроші без проблем будуть повернуті", - сказав директор Першого українського експертного центру, представник Галкіної в суді Павло Борцевич. У листопаді 2008 року інвестор вирішила розірвати договір, але отримала відмову, в тому числі через законодавчу заборону розірвання. КС стверджує, що мораторій не мав зворотної сили, тому не міг застосовуватися в даному випадку. Отримати коментарі в банку не вдалося. За словами Борцевича, його клієнт має намір ще раз звернутися до банку за стягненням коштів на підставі рішення КС, а в разі відмови - до суду. "Це гроші з оперативного резерву фонду фінансування будівництва, на 7 квітня 2011 р. коштів було близько 4 млн грн, вони могли використовуватися тільки для повернення інвесторам, а оскільки була заборона, то кошти повинні бути на рахунках. Але у нас є побоювання, що процес видачі грошей буде заблокований шляхом накладення арешту на рахунки з боку нібито інвесторів", - упевнений Борцевич.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень подібних справ, вирішених на користь позивачів, близько 200 (масові звернення були в 2009 році). "Я б не обнадіювала всіх інвесторів, оскільки скасована норма практично не працювала - вона застосовувалася лише фондами фінансування будівництва, питома вага яких до 10%, - говорить старший юрист юрфірми "Василь Кисіль і партнери" Наталія Доценко-Білоус. - Інвесторів, які купували облігації і заставні, дана норма не стосувалася, і зараз вони не зможуть достроково вийти з проектів".
Голова комітету з питань права Українського клубу нерухомості Владислав Кисіль зазначає, що рішення КС підштовхне інвесторів до звернень до судів для стягнення вкладених коштів у нерухомість, яка так і не була здана в експлуатацію. Якщо не вдається повернути гроші, необхідно через суд домогтися права власності на житло в недобудованих будинках. "Шанси на успіх необхідно оцінювати в кожному конкретному випадку, адже вони залежать від умов договору інвестування та інших факторів, аж до фінансової спроможності фонду фінансування. Можливо, в договорах існують умови відповідальності забудовника або фонду фінансування, можливі варіанти вимоги відшкодування шкоди", - додає старший юрист фірми Beiten Burkhardt Дмитро Кисельов. На думку Кисіля, забудовники можуть ініціювати фіктивні банкрутства або арешт рахунків з метою блокування повернення грошей. "Інвестор повинен знати і пам'ятати, що ризики вкладення коштів у первинну нерухомість незрівнянно вищі, ніж при купівлі житла на вторинному ринку", - резюмує Кисіль.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
