2181
Позичальників хочуть захистити від банків
— Кредит&Депозит
Зараз у парламенті зареєстрований законопроект "Про споживче кредитування". Якщо закон буде прийнятий, то позичальники зможуть не платити за вже взятими кредитами, а банкіри погрожують заморозити видачу нових позик, тому що вибити борги з недобросовісних позичальників буде складно.
Про відповідальність перед кредитором
Як відомо, ніколи не бувають наші політики такими добрими, як перед виборами. То президент обіцяє іпотеку під 2-3% річних, то депутати обіцяють захистити позичальників від банківського свавілля. Не так давно в парламенті був зареєстрований законопроект "Про споживче кредитування", який (якщо пройде в тому вигляді, в якому пропонують внести його автори) може зробити революцію на ринку іпотеки.
Одним з найбільш революційних положень цього законопроекту можна назвати той факт, що автор пропонує обмежити фінансові претензії банків до проблемних клієнтів (виключно сумою іпотечного покриття). Тобто якщо в разі відсутності виплат по кредиту і при добровільній або примусовій реалізації заставного майна виручених коштів не буде вистачати для повернення всієї суми боргу, банки не зможуть більше вимагати додаткову заставу.
- Після 2008 року зустрічалися випадки, коли клієнт, навіть продавши куплену в кредит квартиру, не міг розрахуватися за боргами перед банком, - говорить юрист Михайло Юмашев. - Всьому виною було зниження цін на нерухомість. Якщо буде прийнята озвучена норма, то банки почнуть вимагати в якості першого внеску 50-60% від вартості житла.
Банкіри вже висловили своє несхвалення цього пункту, але як на мене, то цей пункт проекту закону досить здоровий. Тобто відповідальність між банком і позичальником ділиться навпіл. Перший ризикує своїм частково виплаченим майном, другий - недоотриманим прибутком.
Можна прикинутися "ідіотом"
А ось подальші норми документа вже викликають суперечки не тільки у банкірів, а й у експертів. В Українській банківській асоціації до негативних норм законопроекту віднесли ті, які стосуються встановлення безпроцентної ставки у випадку, якщо в договорі споживчого кредитування вказана неправильна сукупна вартість кредиту або договір не містить хоча б однієї з обов'язкових умов. Крім того, банкірам не сподобалося позбавлення банків, які не провели оцінку кредитоспроможності позичальника, права вимоги дострокового погашення кредиту. Експерти ж бачать і інші складнощі у взаєминах.
- У законопроекті немає прямого заклику не погашати кредити, - упевнений президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Там записано, що фізичні особи можуть не виконувати кредитні зобов'язання, якщо вони вважатимуть, що на момент укладення кредитного договору вони не зрозуміли суті договору. Дуже широке і двозначне тлумачення, яке дозволить без особливих проблем більшості позичальників подати заяву в суд, що вони на момент укладення кредитного договору не знали, скільки вони повинні будуть платити відсотків за ним.
Юристи вважають, що після прийняття цього законопроекту банки будуть брати з клієнта документ, в якому той розпишеться в тому, що правильно зрозумів банківський договір і ніяких додаткових питань у нього не виникло.
Суд та діло
Ну і нарешті, третій важливий момент цього законопроекту полягає в тому, що всі суперечності між клієнтом і банком пропонується вирішувати через суд.
- Банк хочуть позбавити права стягувати закладене майно, - говорить Олександр Охріменко. - Знову порушується питання, щоб відчуження закладеного майна відбувалося не на підставі нотаріального протесту, як це прийнято у всіх нормальних країнах, а на підставі суду. Історія української банківської системи знає, що це не працює.
За словами фахівця, судовий процес затягується на роки, при цьому проблема боргів не вирішується. І тільки коли в 2011 році внесли зміни до законодавства щодо стягнення боргів на підставі нотаріального протесту, банки за підсумками минулого року змогли реально зменшити свої збитки за кредитами.
Можливі наслідки
Природно, аналітики вже намалювали апокаліптичну картину, яка може виникнути, якщо цей законопроект пройде в теперішньому вигляді.
- Теоретично банки можуть взагалі припинити кредитування фізичних осіб і більше кредитувати юридичних, можуть підняти ставки за кредитами, - говорить Олександр Охріменко. - Можливо, так і відбудеться, якщо буде прийнятий цей законопроект. Але банки і так більше видають кредити юридичним особам, ніж фізичним.
Однак і тут є проблема. За словами фахівця, в умовах української економіки не так просто знайти надійних позичальників і серед юросіб. Адже 60% економіки працює в тіні. Тому ринок кредитування може на якийсь час бути заморожений.
Портрет клієнта
Незважаючи на те що клієнта банків прийнято представляти як небагату людину, насправді їхнім доходам можуть позаздрити багато українців. Згідно з дослідженням компанії "КредитМаркет", в столиці частіше оформляють іпотеку на суму в 200-250 тис. грн. терміном на 3-5 років під 23% річних. При цьому клієнти щомісяця віддають банкам половину заробітку.
При таких відсотках позичальник платить близько 12-15 тис. грн. на місяць з 25-35 тис. грн. реального щомісячного доходу. Переплата за три роки складе близько 36% суми позики, або до 11% вартості придбаної нерухомості.
За даними експертів компанії, середній чек по іпотеці в Києві оцінюється в суму близько 30 тис. дол, що при середній ціні квартири в спальних районах столиці 100 тис. дол. становить близько 25-30% вартості покупки.
Андрій Гаценко
За матеріалами: Комсомольска правда в Україні
Поділитися новиною
